Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, інваліда 3-ї групи загального захворювання (зі слів ОСОБА_2, посвідчення не пред'явлено), одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, проживаючого по АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 11.04.2005 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області, за ст.173 КУпАП, на підставі поданої ним апеляційної скарги,

права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, ОСОБА_2 роз'яснені, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 листопада 2013 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 5(п'ять) діб.

За постановою суду, ОСОБА_2 05 листопада 2013 року о 09-00 годині в приміщенні сільської ради с. Мочулище Дубровицького району Рівненської області, вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався в адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

У поданій на постанову суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову і закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснюючи тим, що судом були взяті до уваги неправдиві свідчення свідка ОСОБА_3 про те, що він постійно вживає спиртні напої і порушує громадський порядок, чого в дійсності не має.

Заслухавши та проаналізувавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, покликаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі, нових доводів та доказів в суді апеляційної інстанції не навів та не представив, перевіривши адміністративні матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 173 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Із протоколу про вчинення адміністративного правопорушення №025371 від 06.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 05 листопада 2013 року в приміщенні Мочулищенської сільської ради, в службовому кабінеті голови ОСОБА_3 висловлювався в її адресу нецензурною лайкою /а.с.1/.

Згідно заяви поданої т.в.о. начальника Дубровицького РВ УМВС України в Рівненській області капітану міліції Коркошу В.М., зареєстрованої 06.11.2013 року за №3152, сільський голова Мочулищенської сільської ради ОСОБА_3 просить прийняти міри відносно ОСОБА_2, який неодноразово приходить в приміщення сільської ради та ображає її нецензурними словами і погрожує /а.с.2/.

Також в матеріалах справи є пояснення та характеристика сільського голови Мочулищенської сільської ради ОСОБА_3 від 06.11.2013 року про те, що ОСОБА_2 неодноразово на протязі останніх років висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою, періодично зловживає алкогольними напоями, бували випадки рукоприкладства до головного бухгалтера КП «Надія» ОСОБА_5 /а.с.4-5/.

Із постанови суду від 07.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 на розгляді справи в суді вів себе зухвало, в грубій формі давав відповіді на запитання головуючого, про що йому було зроблено зауваження.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що судом були взяті до уваги неправдиві свідчення свідка ОСОБА_6 та вигадана негативна характеристика відносно нього, надана ОСОБА_3, є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи та при апеляційному розгляді не спростовані, а посилання на пояснення свідка ОСОБА_6 в постанові суду відсутні.

Суддею під час розгляду справи належним чином з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних вірогідних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, апеляційному суду не надано.

Призначаючи стягнення, суддя врахував всі зазначені ст.33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст.32, 173 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст.23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

На підставі вищевикладеного встановлено, що постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 листопада 2013 року - без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Маринич В.К