Справа № 764/12191/13-к
1-кп/764/393/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Василенка А.М.,
при секретарях - Коваль А.О, Молічевій Ю.К.,
за участю прокурорів - Павельчука Є.І., Кареліна І.О.,
потерпілої - ОСОБА_3,
законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_4,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5,
захисника - адвоката ОСОБА_6,
обвинуваченої - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12013140060004429 від 15 червня 2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Іжевська, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, маючої неповнолітню дитину, працюючої завідуючою відділом хореографії Комунального позашкільного навчального закладу «Севастопольський Палац дитячої та юнацької творчості», яка мешкає в АДРЕСА_1 раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового розслідування та прокурором ОСОБА_7, як викладено у обвинувальному акті, обвинувачується в тому, що вона, являючись завідуючою КПЗН «Палац дитячої та юнацької творчості», перебуваючи у складі делегації 14 червня 2013 року близько 00 годин 10 хвилин, знаходячись в приміщенні готелю «Царевець», а саме в кімнаті НОМЕР_1, в м. Золоті піски, Болгарія, діючи умисно, протиправно, посягаючи на здоров'я, свободу, честь та гідність людини, та її психічну недоторканність, однократною різкою дією руки на тіло, нанесла удар по обличчю неповнолітньої ОСОБА_3, внаслідок чого остання відчула фізичну біль та психічні страждання. При цьому дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне нанесення удару, який завдав фізичну біль та не причинив тілесних ушкоджень.
Заслухавши показання свідків, суд визнає наведене формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_7, недоведеним з наступних підстав.
Так, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 винною себе у висунутому їй обвинуваченні не визнала та показала, що щорічно вони у складі творчого колективу їздять на різні конкурси, це вже була сьома поїздка, мешкали вони в готелі «Царевець» в м. Золоті піски в Болгарії. Разом з ОСОБА_9 вони були старшими групи та відповідали за дітей, оскільки на них були надані батьками відповідні довіреності. 13 червня 2013 року група дітей у супроводі дорослих пішла на дискотеку. Близько 22 години 30 хвилин цього ж дня до неї звернулись неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з проханням відпустити їх на дискотеку, але вона відмовила, оскільки перед від'їздом в Болгарію їх батьки не надали дозволу на відвідування дискотеки і їм ще не виповнилось 16 років. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_9 повідомив їй, що дівчата самовільно залишили готель і втекли. Вона разом з ОСОБА_9 організували їх пошук, при цьому телефони дівчат знаходились в їх номері, в яких вона виявила смс-повідомлення, з яких зрозуміла, що мама ОСОБА_3 дозволила доньці відвідати дискотеку. Коли вони оголосили, що в зв'язку зі зникненням дівчат необхідно звертатись до поліції, то один із старших хлопців колективу сказав, що знає до вони і приведе їх. Близько 00 годин 40 хвилин 14 червня 2013 року дівчаток в готель привів син ОСОБА_9 - ОСОБА_11 разом з іншими хлопцями колективу. В номері готелю НОМЕР_1, в якому мешкав ОСОБА_9, з дівчатами відбулася розмова, в ході якої дівчата вели себе неадекватно, щось зрозуміло пояснити не могли, було помітно, що вони вжили алкогольних напоїв. Щоб переконатися в цьому вона взяла правою рукою за підборіддя ОСОБА_3, подивилася їй в очі і по диханню зрозуміла, що вона вживала алкоголь. В ході розмови в номері крім неї та дівчат були присутні ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 З'ясувавши у дівчаток, де вони були, відправили їх спати. Будь-яких ударів ОСОБА_3 вона не наносила, поведінку дівчат пояснити не може, оскільки не конфліктувала з ними та добре до них відносилась.
Допитана в суді у присутності законного представника неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 показала, що 13 червня 2013 року вона, перебуваючи в складі танцювального колективу «Калейдоскоп» в готелі «Царевець» в Болгарії, разом зі своєю подружкою ОСОБА_10 підійшли до відповідальної за групу ОСОБА_7 з проханням відпустити їх разом з іншими на дискотеку. Однак, та відмовила їм, пояснивши що їх батьки не оплатили вартість походу на дискотеку. Після цього вона зателефонувала своїй мамі, яка попросила передати телефон ОСОБА_7, однак вони її не знайшли і мама дозволила їм відвідати дискотеку. Коли вони залишили готель, то групу, яка вибула на дискотеку, вони вже не наздогнали, а тому пішли в інший бар. В барі, оплативши вартість за вхід, їм надали напій, який вони вимушені були скуштувати та зрозуміли, що він з алкоголем. Потім вони відвідали супермаркет та направились до готелю. По дорозі в готель їх зустріли старші хлопці разом з ОСОБА_11, які їх шукали. Близько 00 годин 05 хвилин вони разом з ОСОБА_11 зайшли в номер ОСОБА_9, де також знаходилися сам ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ОСОБА_7 почала на них кричати та ображати, а потім з розмаху вдарила долонею правої руки по її лівій щоці, від чого вона відчула біль. При цьому, вони з ОСОБА_10 постійно стояли вздовж стіни готельного номеру, і ОСОБА_10 знаходилася праворуч від неї. Потім вона написала пояснення і її відпустили спати. Після отриманого удару у неї хворіла голова і вона в подальшому тричі зверталася до лікаря, що супроводжував їх у поїздці, але про причини головного болю не розповідала. Потерпіла також пояснила, що з самого початку поїздки ОСОБА_7 ставилась до неї та ОСОБА_10 упереджено, постійно їм щось забороняла та накладала стягнення не зрозуміло за що, хоча до цього на протязі семи поїздок ОСОБА_7 відносилась до них добре.
Неповнолітній свідок ОСОБА_10, допитана в судовому засіданні в присутності законного представника, дала суду показання аналогічні свідченням потерпілої ОСОБА_3, однак, пояснила, що ОСОБА_7 відмовила їм у відвідуванні дискотеки, пояснивши, що вони нібито за щось покарані, а також показала, що в номері ОСОБА_9 вона постійно знаходилась ліворуч від ОСОБА_3 і місцями вони не мінялись..
Свідок ОСОБА_9, керівник ансамблю КПЗН «Севастопольський Палац дитячої та юнацької творчості», допитаний у суді, показав, що він спільно з ОСОБА_7 були керівниками в поїздці творчого колективу «Калейдоскоп» в Болгарію, та відповідали за дітей згідно наданих батьками довіреностей. 13 червня 2013 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_10 підійшли до нього і попросили відпустити їх на дискотеку. Він відмовив, оскільки від їх батьків перед початком поїздки не було дозволу на це. Тоді вони попросили дати можливість їм подзвонити поруч з готелем, що він їм дозволив. Потім до нього підійшов його син - ОСОБА_11 та повідомив, що дівчата самовільно залишили межі готелю та втекли, і він не зміг їх наздогнати. Він повідомив про це ОСОБА_7, організували їх розшук, однак не знайшли. Коли вже прийняли рішення викликати поліцію, то один з хлопчиків групи повідомив, що знає про можливе місце знаходження зниклих дівчат, куди направились його син з хлопцями. Близько 00 годин 40 хвилин 14 червня 2013 року його син завів дівчат до нього в номер, де знаходилися також ОСОБА_12 і ОСОБА_7 ОСОБА_3 і ОСОБА_10 стояли вздовж стіни, при цьому остання постійно була ліворуч від ОСОБА_3 Поведінка дівчат була неадекватною, було помітно, що вони щось випили. Для з'ясування цього ОСОБА_7 взяла рукою ОСОБА_3 за підборіддя, щоб відчути дихання, при цьому ніякого удару вона їй не наносила. На ранок сповістили адміністрацію палацу та батьків.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12, яка перебувала в поїздці як голова батьківського комітету танцювального колективу, надала показання, аналогічні показанням ОСОБА_9, та підтвердила, що дівчат не відпустили на дискотеку, оскільки на це не було дозволу їх батьків, привели їх в готель 14 червня 2013 року близько 00 годин 30 хвилин, в номері ОСОБА_9 дівчата стояли вздовж стіни, при цьому ОСОБА_10 знаходилася ліворуч від ОСОБА_3, будь-яких ударів ОСОБА_3 ОСОБА_7 не завдавала, а лише взяла рукою за підборіддя, попросила дихнути та переконалась в наявності запаху спиртного.
Також, допитаний в суді в якості свідка директор КПЗН «Севастопольський Палац дитячої та юнацької творчості» ОСОБА_13, пояснив, що сам він у Болгаріїї не був, після вказаної події йому зателефонували ОСОБА_9 та ОСОБА_12 і розповіли, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 самовільно залишили готель, в якому перебували, вжили спиртних напоїв, їх шукали та знайшли 14 червня 2013 року близько 00 годин 40 хвилин. По приїзду творчого колективу він провів розслідування, відібрав письмові пояснення, які передав в міліцію, при цьому ніхто про факт нанесення ОСОБА_7 будь-якого удару ОСОБА_3 не підтвердив. ОСОБА_7 і ОСОБА_9 були відповідальними особами в цій поїздці. Також свідок пояснив, що ОСОБА_7 на протязі майже 8 років є керівником творчих груп дітей в поїздках на різні конкурси, в тому числі і за межі країни. При цьому ОСОБА_7 користується довірою батьків, які клопочуть, щоб саме вона очолювала такі поїздки. В її відповідальному відношенні до виконання своїх обов'язків та дбайливому ставленні до дітей він сам переконався під час спільного відрядження. До цього випадку скарг щодо яких-небудь неправомірних дій ОСОБА_7 не було, і у нього немає жодних претензій до ОСОБА_7, як працівника палацу творчості.
Таким чином, доказами обвинувачення є лише показання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_10, до яких суд відноситься критично, оскільки як встановлено в ході судового розгляду в день події вони, перебуваючи за межами України, самовільно, без дозволу осіб, які несли за них відповідальність, залишили готель, вжили спиртних напоїв, в зв'язку з чим суд, приймаючи до уваги, що вони є подружками, їх стан та вік, вважає, що їх показання з самого початку викликані певною емоційною схвильованістю, обумовленою перебігом подій, за яких їх дії не можуть бути схвалені батьками та оточуючими, і в подальшому вони вимушені їх дотримуватися та обмовляти обвинувачену, щоб не викликати осуду своїх дій з боку оточуючих, запобігти настанню негативних наслідків щодо себе.
Крім того, їх показання суперечать між собою. Зокрема, ОСОБА_3 зазначає, що причиною відмови ОСОБА_7 надати дозвіл на відвідування дискотеки була несплата вартості послуг дискотеки батьками, і в номері ОСОБА_9 ОСОБА_10 весь час перебувала праворуч від неї, в той час як ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_7 не відпустила їх, пояснивши це певним покаранням, а в номері вона постійно перебувала ліворуч від ОСОБА_3
Також, показання потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_10 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які надані ними у судовому засіданні будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та під присягою, узгоджуються між собою, а також з показаннями обвинуваченої ОСОБА_7, і підстав ставити їх достовірність під сумнів, як і обставин, які свідчили б про їх зацікавленість у кінцевому результаті провадження, судом не встановлено.
Суд приймає до уваги, що згідно наданої характеристики обвинувачена за займаною посадою характеризується виключно позитивно, як відповідальний, вимогливий працівник, сумлінно виконуючий свої обов'язки, тактовна у відносинах з колегами, учнями та їх батьками.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, зокрема щодо наявності події кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора, а згідно ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа має бути виправданою, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, при цьому усі сумніви щодо доведеності її вини тлумачаться на користь такої особи, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7
Запобіжний захід щодо обвинуваченої у кримінальному провадженні не обирався, цивільний позов не пред'являвся, арешт на майно не накладено, процесуальних витрат та речових доказів немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та виправдати її.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Ленінського районного суду
міста Севастополя А.М. Василенко