СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 5002-7/2055-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Балюкової К.Г.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Дехтяренко Т.П., представник, довіреність № 010-01/7006 від 31.08.2012;

відповідача - Ткаченко Р.О., генеральний директор, протокол № 13 від 24.05.2006;

третьої особи - Кулагін Е.В., представник, довіреність № 414/28 від 09.12.2013;

заявника апеляційної скарги - Дмитренко І.В., представник, довіреність № 2.7-4.4/4.4/1778 від 17.12.2012,

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 19 листопада 2013 року у справі № 5002-7/2055-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, Київ, 03150)

в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, 28, Сімферополь, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Реал Естейт" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, 95034)

за участю Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, Київ 53, 04053)

про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки (за скаргою на дії відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 26.09.2013)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 50966357,17 грн. за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договорами застави та іпотеки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 14 травня 2013 року позов задоволено частково:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Реал Естейт" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці заборгованість за кредитними договорами №7307К10 від 20.04.2007 року, №7308К28 від 17.10.2008 року, №8408К32 від 24.12.2008 року; №8409К12 від 18.06.2009 року, укладеними в рамках Генеральної угоди №8409N3 від 11.12.2009 року, у розмірі 50777952,17 грн., з якої 44272455,91 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1781504,87 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 17095,54 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 3578578,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, прострочення терміну сплати комісії за управління кредитом, несвоєчасну сплату плати за зміну умов договору, 727611,31 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, у зв'язку з несвоєчасною сплатою за управління кредитом, несвоєчасною сплатою плати за зміну умов кредитного договору та 400706,50 грн. втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, а також плати за зміну умов кредитного договору, шляхом звернення стягнення за заставлене майно;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 були видані накази від 31.05.2013.

29 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою, в якій просить суд визнати протиправними дії державного виконавця та недійсною постанову про стягнення виконавчого збору від 26.09.2013.

Скарга мотивована тим, що, на думку заявника, державним виконавцем порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова про стягнення виконавчого збору з боржника прийнята ним без здійснення дій з фактичного виконання рішення суду у примусовому порядку. Заявник вважає, що факт невиконання рішення про стягнення суми заборгованості добровільно у встановлений для цього строк створює базу для нарахування виконавчого збору тільки при умові стягнення її державним виконавцем. Боржник зазначає, що з 18 червня 2013 року по 26 вересня 2013 року сума, яка визначена рішенням суду фактично стягнута з боржника не була та рішення суду по справі примусово не виконано.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 19 листопада 2013 року скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Реал Естейт" задоволена у повному обсязі:

- визнані неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О.С. по винесенню постанови від 26 вересня 2013 року про стягнення виконавчого збору;

- визнана недійсною постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26 вересня 2013 року про стягнення виконавчого збору.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна виконавча служба України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Реал Естейт" відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що, оскільки рішення суду у семиденний строк самостійно боржником не виконано, є підстави для стягнення виконавчого збору. Заявник зазначає, що державний виконавець виніс оскаржувану постанову при першому надходженні виконавчого документу на наступний день після завершення строку, наданого для самостійного виконання рішення, що відповідає вимогам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Видашенко Т.С., суддів Балюкової К.Г., Плута В.М., та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 19 грудня 2013 року суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Рибіну С.А., головуючим по справі призначено Рибіну С.А., розгляд справи почато спочатку.

У судовому засіданні представник заявника - Державна виконавча служба України наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача залишив розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

Представник відповідача та третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою. До початку судового засідання відповідач надав письмові пояснення відносно доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу повторно в порядку статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Постановою від 18.06.2013 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 38520469 з виконання наказу, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 31.05.2013 з метою примусового виконання рішення суду від 14.05.2013 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.09.2013 стягнуто виконавчий збір в розмірі 5077795,21 грн.

Відповідач (боржник) вважає, що вказана постанова є незаконною, а дії щодо її винесення - неправомірними.

Дані обставини стали підставою для звернення відповідача зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою суду першої інстанції вказана скарга задоволена повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (далі - Закон).

Згідно статті 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим Законом.

Відповідно до статті 25 Закону в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 27 Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

26 вересня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена без здійснення будь-яких дій з примусового виконання рішення, в той час, як факт невиконання боржником рішення суду добровільно утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення заборгованості державним виконавцем.

Одним з основних доводів заявника апеляційної скарги є те, що рішення суду не було виконано в добровільному порядку у встановлені строки, що надало державному виконавцю право винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Вказаний довід не приймається судовою колегією до уваги, виходячи з наступного.

По-перше, з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що виконавчий збір - це вид майнової відповідальності боржника, який не виконав без поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання, вимог виконавчого документа.

Таким чином, однією з умов стягнення виконавчого збору є відсутність поважних причин невиконання боржником виконавчого документу у встановлений строк.

У рішенні суду визначений спосіб виконання рішення: стягнення шляхом реалізації заставленого майна на публічних торгах, з визначеною початковою ціною для подальшої реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1448 від 22 грудня 1997 року термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати отримання організатором аукціону виконавчих документів. Організатор аукціону не пізніш як за 30 днів до дня проведення аукціону публікує у місцевій пресі інформацію про майно, що підлягає реалізації.

З аналізу норм вищезазначеного Положення вбачається, що проведення публічних торгів потребує певного часу, тому відповідач (боржник) не мав можливості виконати у добровільному порядку (в семиденний строк) рішення суду в спосіб, визначений у рішенні суду.

Відтак, неможливість виконання рішення суду боржником в добровільному порядку - в семиденний строк, відбулася не з вини відповідача, а з підстав чіткого регламентування чинним законодавством строків та порядку реалізації заставленого майна.

По-друге, відповідно до статей 19-21 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів)

Зі змісту зазначеної вище та інших норм законодавства України вбачається, що боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Реал Естейт" - як заставодавець, відповідає перед заставодержателем - Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим - тільки в межах вартості заставленого майна, реалізованого шляхом проведення публічних торгів.

Відтак, про стягнення Державною виконавчою службою розміру виконавчого збору із заставодержателя повинно враховуватись сума реалізованого майна. Оскільки заставлене майно ані боржником, ані виконавчою службою не реалізовано, тому визначення заявником апеляційної скарги судового збору в розмірі 5077795,21 грн. є передчасним.

По-третє, Державна виконавча служба України не має, суду першої та апеляційної інстанції не надала доказів здійснення нею заходів, передбачених Законом для виконання рішення суду в примусовому порядку.

Таким чином, сплив строку про добровільне виконання рішення суду сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не вчинено дій, пов`язаних з виконанням рішення у примусовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 14/54 від 05.05.2012.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є неправомірними, а оскаржувана постанова правомірно визнана судом першої інстанції недійсною.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга Державної виконавчої служби України задоволенню не підлягає.

Оскільки при зверненні до суду з апеляційною скаргою заявником не був сплачений судовий збір, із заявника апеляційної скарги підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 573,50 грн. відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2013 року у справі № 5002-7/2055-2012 залишити без змін.

3. Стягнути з Державної виконавчої служби України (ідентифікаційний код 37471975, відомості про рахунки невідомі, вул. Артема, 73, Київ 53, 04053) в дохід Державного бюджету судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді К.Г. Балюкова

В.М. Плут

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, Київ, 03150).

2. Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, 28, Сімферополь, 95000).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Реал Естейт" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022).

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь, 95034).

5. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, Київ 53, 04053).

6. Головне управління юстиції у місті Севастополі (вул. 4-та Бастіонна, 3, Севастополь, 99011).