3
6
Справа № 342/159/13-к
Провадження № 11-кп/779/154/2013
Категорія ч.2 ст. 286 КК України
Головуючий у 1 інстанції Корюкіна М.П.
Суддя-доповідач
Кавацюк М.Ф.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Кавацюка М.Ф.,
суддів Дячука В.М., Шкрібляка Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/779/154/2013, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1, за ст.286 ч.2 КК України, за участю учасників судового провадження: секретаря с/з Перегінець О. ., прокурора Шишка Є.А., Рибки Л.Я., обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_4, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_2, -
в с т а н о в и л а :
вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 63507 грн. моральної шкоди, в задоволенні решту позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь НДКЕЦ витрати за проведення авто-технічної експертизи в сумі 2336, 96 грн.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до закону.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - особисте зобов'язання.
За вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6
Злочин було вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_2 26.08.2012 року близько 05 год. 45 хв. , керуючи автомобілем марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався ділянкою автодороги сполученням Снятин-Тязів між населиними пунктами с.Новоселівка та с.Семенівка Городенківського району в напрямку м.Івано-Франківська. В той час зустрічною смугою руху йому назустріч, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-1102 реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався ОСОБА_6 Обвинувачений ОСОБА_2 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із зустрічним автомобілем ЗАЗ-1102. При цьому обвинувачений порушив п.п. 1.2, 2.3, 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті цих порушень сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня, крововиливу під оболонки головного мозку, перелому кісток черепа, крововиливу в м'які покрови голови, синців правої та лівої орбіт, садна чола, обох передпліч, забійної рани правого колінного суглобу, перелому кісток носа та лівої гомілки і в наслідок цього помер на місці пригоди.
В своїх апеляційних скаргах:
- потерпілий ОСОБА_4 вважає вирок незаконним неповним, необ'єктивним, і таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить скасувати даний вирок і постановити новий з призначенням обвинуваченому більш суворе покарання, засудити його на вісім років позбавлення волі та стягнути 72130 грн. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди;
- прокурор Демус О.Б. із доповненнями вважає вирок незаконним, і таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості і неправильного застосування ст.124 КПК. Просить скасувати даний вирок, і постановити новий, яким призначити обвинуваченому покарання у виді трьох років позбавлення волі;
- обвинувачений ОСОБА_2, із змінами і доповненнями, вважає вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і недостатності доказів для доведення винуватості особи. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284,ст. 417 КПК України.
Заслухавши доповідь судді Кавацюка М.Ф., пояснення потерпілого ОСОБА_4, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просить вирок суду скасувати, пояснення прокурора, яка вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим в частині призначення покарання; пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_5, які вважають вирок незаконним і просять його скасувати, а кримінальне провадження закрити, обговоривши доводи апеляційних скарг та з'ясувавши обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, потерпілого - частково, а обвинуваченого - не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Даних вимог закону, суд першої інстанції дотримався.
Щодо покликань апеляційних вимог із змінами і доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_5, то колегія суддів вважає їх не обґрунтованими з наступних міркувань.
Обвинувачений і захисник просять кримінальне провадження закрити, скасувавши вирок суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.284 КПК, так як не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Колегія суддів, з'ясувавши обставини кримінального провадження зазначає, що у вироку суду наведено достатньо доказів винуватості обвинуваченого в інкримінованому злочині, а саме: висновками повторної транспортно-трасологічної експертизи із схемами від 29.12.2012 року (а.с.211-217, т.1), в якій зазначено, що зіткнення автомобілів марки ВАЗ-2108 та ЗАЗ-1102 відбулося на смузі руху автомобіля марки ЗАЗ-1102 під керуванням ОСОБА_6
Автомобілем марки ВАЗ-2108 керував ОСОБА_2
Наведені висновки експертизи в сукупності із показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, ОСОБА_11, покладені в основу вироку, не є суперечливими, а підтверджують винуватість обвинуваченого
Щодо протоколу огляду місця події і фото таблиць до нього, то суд взяв їх до уваги, оскільки згідно Перехідних положень до КПК (2012 р.), всі докази здобуті до введення в дію нового КПК є належними і допустими.
Крім того, суд критично оцінив показання свідків: ОСОБА_12 - що ОСОБА_6 виїхав на смугу руху автомобіля ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_2, так як вони суперечать висновку повторної експертизи і він є родичем обвинуваченого; свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, що потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння, так як вони спростовуються висновками судово-медичних (а.с.97) та судово-токсилогічної (а.с.76,т.1) експертиз.
По відношенню до покликань обвинуваченого і захисника про порушення вимог ст.293 КПК (2012р.) та інших порушень кримінального процесуального закону, то колегія суддів вважає їх не істотними і не вбачає підстав, з цього приводу, для скасування вироку.
Цей висновок ґрунтується і на показаннях ОСОБА_2, який повністю визнавав свою вину в судовому засіданні.
Призначене обвинуваченому покарання, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам ст.ст. 65, 66 КК України.
Суд, при призначенні покарання, врахував, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, за місцем проживанням характеризується позитивно, у судовому засіданні просив вибачення в родичів потерпілого, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що на його утриманні є неповнолітні діти і дружина, ним частково відшкодовано матеріальну та моральну шкоду цивільному позивачу, злочин вчинено з необережності, обвинувачений сам лікується(а.с.3-5). Вказані обставини суд визнав такими, що пом,якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. При цьому обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. Зважаючи на вказані обставини, суд застосував ст.69 КК України до основного покарання і перейшов до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції ст.286 ч.2 КК України.
Проте, під час судового провадження в апеляційній інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєному не визнав, вказавши, що на прохання захисника він визнав її в суді першої інстанції.
Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів вважає, що доводи прокурора та потерпілого ОСОБА_4, щодо м'якості призначеного покарання, є обґрунтованими і вирок в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, якими визнає: часткове відшкодування завданих збитків, активне сприяння розкриттю злочину, його стан здоров'я, позитивно характеризується, просив вибачення у потерпілого, на утриманні неповнолітні діти та дружина, і не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України.
Тому обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підлягає до задоволення і апеляційна скарга прокурора в частині порушення судом вимог ст. 124 КПК, згідно якої судові витрати повинні стягуватися в користь держави, а не НДКЕЦ.
В своїй апеляційні скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить цивільний позов по кримінальному провадженню задоволити повністю.
Ст. 128 КПК України передбачає, що особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину, вправі пред'явити до обвинувачуваного, підсудного цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальним провадженням.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення цивільного позову, оскільки розмір матеріальної шкоди в розмірі 33507 грн. оплачено обвинуваченим, що підтверджується квитанціями від 12.06.2013 року та від 24.09.2013 року.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер, тривалість та істотність моральних страждань потерпілого ОСОБА_4 і відповідно до тяжкості вчиненого, виходячи з вимог розумності і справедливості, задовольнив позов частково. Тому доводи апелянта про необґрунтованість цивільного позову апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки у вироку наведені мотиви вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральних збитків і не вбачає підстав для збільшення розміру моральної шкоди.
Що стосується покликань в апеляційні скарзі потерпілого ОСОБА_4 відносно неправильного встановлення апеляційного строку на оскарження вироку є безпідставним, оскільки суддя керувалася новим КПК України від 20.11.2012 року.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги: потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції із доповненнями - повністю, обвинуваченого ОСОБА_2 із змінами і доповненнями - залишити без задоволення.
Вирок Городенківського районного суду від 25 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати за м'якістю призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ст..286 ч.2 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, залишити попередньо обраний, до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 2336 грн.96 коп судових витрат.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками провадження протягом 3 місяців з дня його проголошення.
Головуючий М.Ф Кавацюк
Судді В.М. Дячук
Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду М.Ф. Кавацюк