5
Справа № 344/11531/13-ц
Провадження № 22ц/779/3107/2013
Категорія 25
Головуючий у І інстанції: Бабій О.М.
Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.
секретаря Турів О.М.
з участю: представника апелянта - Стефківського В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - Стефківського Володимира Івановича на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що 06.03.2013 року ОСОБА_4, керуючи власним транспортним засобом автомобілем Honda civic НОМЕР_1, порушила вимоги п. 34.1.3 ПДР, під час розвороту перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем Skoda octavia НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 В результаті ДТП, належний позивачу на праві приватної власності автомобіль Skoda Octavia зазнав механічних пошкоджень, у зв'язку з чим позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 32926грн. 64коп. Просив стягнути з відповідача також і пеню в сумі 405,94грн. та судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті страхового відшкодування за ремонт автомобіля в розмірі 33332грн. 58коп. та 333грн. 32коп. витрат по оплаті судового збору.
На дане рішення представник ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - Стефківський В.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що з метою з'ясування обставин події та врегулювання збитку, 19.03.2013 року звернувся із проханням провести автотехнічне дослідження пошкодженого транспортного засобу Skoda Octavia до ТзОВ «Українські незалежні судові експерти». У відповідності до висновків експерта, пошкодження автомобілів Honda civic та Skoda Octavia з технічної точки зору не відповідають обставинам, які наведені у поясненнях водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і комплекс наявних пошкоджень на цих автомобілях не міг утворитися за обставин, викладених у поясненнях водіїв.
Апелянт також вказує, що оскільки позивачем подано письмові пояснення в яких вищезазначений висновок експертизи вважає сумнівним, ним подано клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, проте суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.
Вважає, що така відмова є неправомірною, оскільки ні суд ні сторони не є спеціалістами у галузі оціночної діяльності та не володіють спеціальними знаннями.
На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.
З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просив про їх задоволення.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем доведено порушення відповідачем зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яке полягає у невиплаті страхового відшкодування за фактом настання страхового випадку.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 28 зазначеного вище закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 06.03.2013 року ОСОБА_4, керуючи власним транспортним засобом автомобілем Honda civic НОМЕР_1, порушила вимоги п. 34.1.3 ПДР, під час розвороту перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем Skoda octavia НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 В результаті ДТП, належний позивачу на праві приватної власності автомобіль Skoda Octavia зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 18.03.2013 року, винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП. Вказана постанова набрала законної сили (а.с.11).
У відповідності до вимог п.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З довідки ВДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська при УДАІ УМВС вбачається, що внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження: пошкоджено капот, переднє праве крило, передній бампер, передня права фара, подушки безпеки (а.с.6). Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 13.03.2013 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу Skoda octavia НОМЕР_2 складає 32926,64грн. (а.с.7). Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.09.2012 року ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, яка керувала автомобілем Honda civic НОМЕР_1. З умов полісу вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50000грн., розмір франшизи 0грн. Термін дії полісу - до 07.09.2013 року. З матеріалів також вбачається, що позивач через свого представника звертався 20.05.2013 року до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Отже судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка
Колегія суддів вважає доведеним факт порушення відповідачем зобов'язань щодо невиплати позивачу страхового відшкодування, а розмір страхової виплати, пеня, а також судовий збір стягнуті судом правильно, відповідають зібраним по справі доказам та вимогам закону.
Посилання апелянта на висновок ТзОВ «Українські незалежні судові експерти», згідно якого представнику позивача було відмовлено в отриманні страхового відшкодування, не заслуговує на увагу, оскільки як вказано в самому висновку, він проведений поверхнево.
За наведених обставин колегія суддів приходить до переконання про те, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.
Розглянувши справу в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - Стефківського Володимира Івановича відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Я.Д. Горблянський
Г.І. Шалаута
Згідно з оригіналом
Суддя Я.Ю. Ковалюк