Справа № 423/1384/13-к

Провадження № 11кп/782/1575/13

ВИРОК

іменем України

24 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого , судді - Горощук О.В.

суддів: Романченко В.О., Луганського Ю.М.

за участю :

секретаря - Шипуліної К.О.

прокурора - Чекіна О.В.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Луганської області Чекіна О.В.

на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року, яким засуджений :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Слов"яносербськ Луганської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, з професійно-технічною освітою, раніше не судимий, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1,

- за п.п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України до покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

- за ч.1. ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1. ст.7о КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 13 години 40 хвилин 13 травня 2013 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , обраний щодо ОСОБА_2, залишено без змін на строк до набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у сумі 13795, 54 гривні, пов"язані із проведенням судових експертиз.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 6152,35 гривень та моральну шкоду в розмірі 100000,00 гривень.

Доля речових доказів по справі вирішена.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19 годині 15 хвилин прийшов за адресою: АДРЕСА_2., де мешкав його знайомий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із матір"ю - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка на той час вдома була відсутня.

Під час розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник конфлікт, який перейшов у бійку. У цей час до квартири зайшла ОСОБА_6, яка з метою захисту сина схопила у коридорі молоток, проте ОСОБА_2 вихопив його і реалізуючи умисел, який раптово виник на грунті особистої неприязні та був спрямований на вбивство ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто вбивство двох осіб, у коридорі квартири молотком наніс не менш 14 ударів в область голови ОСОБА_6, та не менш 19 ударів в область голови ОСОБА_5

Від отриманих тілесних ушкоджень в область голови ОСОБА_5,та ОСОБА_6 померли на місці.

Далі ОСОБА_2 перетягнув ОСОБА_5 до дверей кухні, зробив зашморг з ременя, який надів на шию ОСОБА_5, після чого вільний край ременя намотав на ручці дверей, а ОСОБА_6 перетягнув до зали квартири.

При цьому ОСОБА_2 вчинив вбивство ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з особливою жорстокістю, оскільки усвідомлював, що наносячи велику кількість тілесних ушкоджень, спричиняв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 особливі фізичні страждання, а здійснюючи вбивство на очах один в одного, завдав їм особливі психічні і моральні страждання.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2., шляхом вільного доступу оглянув квартиру та таємно викрав майно яке належало ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки "LG" моделі GS-290 вартістю 180 гривень, сумку вартістю 209 гривень, гаманець чоловічий вартістю 64 гривні 60 копійок, записну книжку вартістю 10 гривень, гроші у сумі 550 гривень, банківську кредитну карту яка не представляє матеріальної цінності, а всього на суму 1013 гривень 60 копійок, після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на свій розсуд.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за п.п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, за ч.1. ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно ч.1. ст.7о КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Відмовити в задоволенні цивільного позову в частині вимог відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 у повному обсязі.

Не оспорюючи обставини скоєння злочину, кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеність його вини у вчиненні злочину, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв"язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м"якості, істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, а саме недотримання судом вимог ст. 1168 ЦК України при вирішенні цивільного позову.

ОСОБА_2 скоїв особливо тяжкий злочин , суспільно-корисною діяльністю не займався, соціальних зв"язків не мав, вчинив вбивство жінки похилого віку на очах сина і сина на очах матері, спричинивши особливі фізичні, психічні та моральні страждання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1які вважали вирок законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2 , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Винність обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, при обставинах викладенних у вироку, повністю доказана сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав належну оцінку.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за п.п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України та ч.1. ст. 185 КК України.

Доказанність вини і правильність кваліфікації дій не заперечується і в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни вироку суду першої інстанції є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш сурового покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установленних у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене п.п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не працює, раніше не судимий за місцем проживання характеризується задовільно, в результаті його злочинних дій наступила смерть двох осіб.

Колегія суддів вважає, що при призначені покарання, в порушення вимог ст.65 КК України, суд першої інстанції зазначив у вироку, але не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та дані про особу ОСОБА_2, що є підставою для скасування вироку суду та ухвалення нового вироку.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких передбачене п.п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України, є особливо тяжким і представляє особливу небезпеку для суспільства; дані про особу ОСОБА_2 який не працює, раніше не судимий за місцем проживання характеризується задовільно; обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину стосовно особи похилого віку і вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за п.п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, що на думку колегії суддів є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги прокурора , який вважає, що необхідно відмовити у задоволенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 в повному обсязі з тих підстав, що позивачка являючись племінницею ОСОБА_5, з ним не проживала, так як мешкає у Львівській області, являються необгрунтованими.

Суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди врахував ступінь моральних страждань пов"язаних з втратою родичів і вірно прийняв рішення про стягнення моральної шкоди у вказанній у вироку сумі з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4, з чим погоджується і колегнія суддів.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Луганської області Чекіна О.В. - задовольнити частково.

Вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 9 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_2 за за п.п.1,4. ч.2. ст. 115 , ч.1. ст. 185 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

- за п.1,4. ч.2. ст. 115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі.

- за ч.1. ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавленя волі.

На підставі ч.1. ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 13 травня 2013 року.

В іншій частині вирок залишити без змін.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

СУДДІ:

Горощук О.В. Романченко В.О. Луганський Ю.М.