АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №33/796/1695/2013 Постанова винесена суддею Смирновою Є.П.
Категорія: ст. 173-2 ч.1 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Згідно постанови суду, ОСОБА_3, 24.10.2013 року о 10 год. 00 хв., знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сімейну сварку, в ході якої погрожував фізичною розправою батьку ОСОБА_4, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її необ'єктивною та такою, що винесена з порушенням чинних норм Кодексу про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і застосувати більш м'яке стягнення, а саме: адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції він не був повідомлений належним чином про дату і місце розгляду справи, а тому був позбавлений можливості надати суду відповідні пояснення та заперечення.
Також, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі категорично заперечує проти того, що 24.10.2013 року о 10 год. 00 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення ОСОБА_4, котрий суду апеляційної інстанції повідомив, що ним були викликані працівники міліції лише для того, щоб вони провели з сином профілактичну бесіду і він не бажав настання таких наслідків для сина, а тому вважає, що накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення на сина занадто суворе; перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів по справі та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винувата дана особа у його вчинені, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин.
Правильність такого висновку підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2013 року (а.с. 2), даними копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24 жовтня 2013 року (а.с. 4-5), свідченнями, які містяться в поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 6, 15), котрі, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, є належними доказами в справі про адміністративне правопорушення.
З наведених вище доказів по справі вбачається, що ОСОБА_3, 24.10.2013 року о 10 год. 00 хв., знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сімейну сварку, в ході якої погрожував фізичною розправою батьку ОСОБА_4, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, суд обґрунтовано прийняв рішення про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Що стосується пояснень останнього в апеляційній скарзі з приводу не перебування його 24.10.2013 року в стані алкогольного сп'яніння, то вони є безпідставними, оскільки спростовуються поясненнями наданими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Не спростовується даний факт й посиланням апелянта на те, що в той же день, тобто 24.10.2013 р., о 14 годині він як представник Публічного АТ « Банк Фамільний» приймав участь в судовому засіданні в Броварському міськрайонному суді Київської області.
Що стосується пояснень ОСОБА_5 від 18.11.2013 року доданих до апеляційної скарги (а.с. 38-39), то вони не можуть бути взяті апеляційною інстанцією до уваги, оскільки відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до районного суду. В даному випадку не можна визнати обґрунтованим ненадання таких доказів до районного суду, оскільки ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується копією судової повістки (а.с. 14) з відміткою про її отримання для передачі, проте в судове засідання не з»явився, причини своєї неявки не повідомив і клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо суворості накладеного на ОСОБА_3 адміністративного стягнення.
Так, зі змісту ст. 33 КУпАП випливає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах статті, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.
При цьому слід врахувати, що стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Крім того, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, суд не врахував дані про особу правопорушника, зокрема, те, що ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює юрисконсультом Київського відділення Публічного АТ «Банк Фамільний», де характеризується позитивно. Крім того, в суді апеляційної інстанції батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 пояснив, що підстав для застосування такого суворого адміністративного стягнення для сина немає, оскільки таке правопорушення він вчинив вперше, наслідків від цього не настало, він пробачив сина і помирився з ним.
Більш того, у відповідності до вимог ст. 32 КУпАП, адміністративний арешт застосовується за найсерйозніші проступки, які межують зі злочинами, чого по справі не встановлено.
Таким чином, підстав для скасування постанови, як про це просить в апеляції ОСОБА_3 не вбачаю, разом з тим, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, позицію ОСОБА_4, вважаю, що постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення слід змінити, та пом'якшити ОСОБА_3 вид адміністративного стягнення з адміністративного арешту на інший альтернативний вид стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП - штраф.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Змінити постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в частині призначеного адміністративного стягнення, пом'якшити вид стягнення з адміністративного арешту строком на 5 діб на - штраф у розмірі п»яти (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 85 грн. В іншій частині постанову суду - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Л.І. Кепкал