АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/12756/13 Справа № 186/1643/13 Головуючий у 1 й інстанції - Бондарьова Г.М. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
суддів Прозорової М.Л., Пономарь З.М.
при секретарі Книш К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську Дніпропетровської області
на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську Дніпропетровської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання відмови в призначенні страхових виплат незаконною та зобов'язання призначення страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 року позивачка звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську Дніпропетровської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання відмови в призначенні страхових виплат незаконною та зобов'язання призначення страхових виплат.
В судовому засіданні 18 листопада 2013 року позивачка подала суду заяву про залишення її позовних вимог до відповідача в частині стягнення з ВВД ФССНВУ у місті Першотравенську на її користь страхових виплат з 23 березня 2013 року по день постанови рішення про призначення страхових виплат без розгляду. Решту позовних вимог підтримала у повному обсязі.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано відмову Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську Дніпропетровської області в призначенні страхових виплат ОСОБА_2 незаконною.
Зобов*язано Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську Дніпропетровської області призначити ОСОБА_2 страхові виплати у зв'язку з ушкодженням здоров*я на підставі довідки МСЕК від 29 березня 2013 року та рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 1994 року з 29 березня 2013 року. Та вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ВВД ФССНВУ у місті Першотравенську звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка з 1981 року по 1989 рік працювала юрисконсультом виробничого об*єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля», обслуговувала шахту «Ювілейна». 20 лютого 1987 року з нею стався нещасний випадок на виробництві. Факт нещасного випадку встановлено рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 1994 року. На підставі рішення суду та висновку Новомосковської МСЕК-2 від 15.03.1995 року позивачка отримувала виплати у зв*язку з ушкодженням здоров*я в розмірі 25% в період з 15.03.1995 року по 15.03.1998 рік.
У зв'язку з погіршенням в останні роки здоров*я позивачка звернулась до ВВД ФССНВУ у місті Першотравенську за отриманням направлення для огляду у МСЕК. У видачі направлення їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю акту про розслідування нещасного випадку. Після звернення з цього питання до прокуратури м. Першотравенська і внесенням 12.03.2013 року прокурором до ВВД ФССНВУ у місті Першотравенську подання про усунення порушення ЗУ « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» позивачка отримала направлення Фонду на огляд МСЕК. 23 березня 2013 року позивачка пройшла огляд МСЕК, згідно довідки МСЕК їй встановлено 3-тю групу інвалідності та ступінь втрати працездатності - 60% .
24 березня 2013 року позивачка звернулась у ВВД ФССНВУ у місті Першотравенську із заявою про призначення страхових виплат і отримала відмову, оскільки, на думку Фонду, підставою для провадження страхових виплат може бути тільки акт розслідування нещасного випадку.
Доводи апеляційної скарги про те , що у ВВД ФССНВУ у місті Першотравенську не має правових підстав для призначення страхових виплат ОСОБА_2, оскільки остання не надала необхідні документи, а саме: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленою формою не можуть бути взяті до уваги, як необґрунтовані.
Згідно п.2 Правил відшкодування власником підприємств, установ, і організацій або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 року, які діяли на момент встановлення позивачці стійкої втрати працездатності і призначення відшкодування шкоди доказом вини власника могли бути: акт про нещасний випадок на виробництві або акт про професійне захворювання, вирок або рішення суду, постанова прокурора або інші докази.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що діюче на той момент законодавство передбачало, що доказом нещасного випадку на виробництві може бути не тільки акт про нещасний випадок на виробництві, а і рішення суду про встановлення факту ушкодження здоров*я на виробництві.
Таке рішення постановлене Першотравенським міським судом Дніпропетровської області від 15 вересня 1994 року (а.с.7-8).
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» рішення суду є обов'язковим для всіх організацій, підприємств, громадян, органів влади, органів місцевого самоврядування.
Крім того, діючий на теперішній час згідно ст. 2 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають права на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Згідно ч.1 ст.25 ЗУ «Про охорону праці», в редакції на момент звернення позивачки за відшкодуванням шкоди у 1994 році, власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення, яке розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.19 діючого на момент звернення позивачки до суду у 1994 році із заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ № 623 від 10 серпня 1993 року, введеного в дію з 01 січня 1994 року та до внесення змін постановою КМУ № 923 від 17 червня 1998 року: нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не повідомив свого безпосереднього керівника чи власника підприємства, або якщо втрата працездатності від нього настала не відразу, розслідується за заявою потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, якщо з моменту події пройшло не більше одного року, протягом десяти діб від дня подачі заяви. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування, що утворюється відповідно до цього Положення.
Суд першої інстанції правильно зазначив, як вбачається з норм закону, які діяли на момент звернення позивачки у 1994 році до суду за встановленням факту каліцтва на виробництві, розслідування нещасного випадку з нею на виробництві, який стався 20 лютого 1987 року, не підлягало до компетенції комісії з розслідувань нещасних випадків на підприємстві, оскільки після отримання каліцтва позивачкою 20 лютого 1987 року до моменту її звернення у 1994 році за встановленням факту пройшло більше одного року, тому розслідування нещасного випадку на виробництві відносно ОСОБА_2 було неможливим комісією розслідування підприємства відповідно до вимог діючого п.19 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, оскільки там прямо передбачено розслідування нещасного випадку на виробництві комісією підприємства з видачею відповідного акту форми Н-1 можливим лише, якщо з моменту події не пройшло більше року. Зазначені вимоги закону були змінені лише при внесенні змін до Положення про розслідування в редакції Постанови КМУ № 923 від 17.06.1998 року.
Отже, на момент звернення позивачки до суду іншого способу, крім судового встановлення факту її травмування на роботі, діючим законодавством не передбачалося.
Відповідно до положень підпункту 5 пункту 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджених постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007р. - допускається надання Фонду рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов правильного висновку, задовольняючи позов.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді