Справа № 117/1138/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Петрової Ю.В.
за участю: секретаря – Тріфонової С.О.
позивачки – ОСОБА_1
представника позивачки – ОСОБА_2
представника відповідача – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про виділення в натурі із складу спільної сумісної власності подружжя певного майна, стягнення грошової компенсації вартості майна,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання за позивачкою права спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частку на транспортні засоби – легкові автомобілі: VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1, який зареєстровано в органах ДАІ за державним номерним знаком АК 25 25 ВЕ на ім’я ОСОБА_4, VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2, який зареєстровано в органах ДАІ за державним номерним знаком АК 22 26 СВ на ім’я ОСОБА_4, пральну машину, плиту газову, витяжку, кухонний м’який куток, кухонний стіл та стільці, стінку «Горка», диван, журнальний стіл, вікна пластикові, спальний гарнітур (ліжко, шафа, туалетний стілець комод), комп’ютерний стіл, шафу, килимні покриття, штори, гардини, люстри 4 шт., світильник, що знаходяться за адресою: АР Крим, смт. Совєтський, вул. Залізнична, б. 15, кв. 21; пластикові вінка, шафу-купе, тумбу-диван для взуття, душову кабіну, шафу-раковину, пральну машину, дитячі меблі (двоярусне ліжко, два письмових стола, шафа та комод), телевізор, настільні лампи 2 шт., люстру, спальні меблі (стіл, спальне ліжко, шафа-купе, приліжкові тумби), комп’ютер, кольоровий принтер, приліжкові настільні лампи 2 шт., люстру, світильник, що знаходяться за адресою: АР Крим, смт. Совєтський, вул. Залізнична, б. 15, кв. 18, розподіл між сторонами зазначеного майна, виділивши позивачці легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2, стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка з 25 грудня 2004 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі із відповідачем і за період спільного проживання ними було придбано зазначене майно, яке у добровільному порядку між сторонами не поділено, що послужило підставою звернення до суду з відповідним позовом.
Згодом позивачка змінила предмет та підставу позову, про що надала відповідну заяву, в якій просила виділити їй у натурі із складу спільної сумісної власності подружжя наступне майно: плиту газову «АRDO» вартістю 1 000 грн., витяжку «INDESIT» вартістю 500 грн., кухонний м'який куток вартістю 500 грн., кухонний стіл та стільці вартістю 300 грн., стінку «Горка» вартістю 2 000 грн., журнальний стіл вартістю 150 грн., комп'ютерний стілець вартістю 300 грн., шафу вартістю 400 грн., пральну машина «LG» вартістю 2 000 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 3 000 грн., комп'ютер вартістю 1 500 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 5 000 грн., мікрохвильову піч «LG» вартістю 1 000 грн., стіл скляний вартістю 1 000 грн., гладильну дошку вартістю 200 грн., утюг вартістю 400 грн., сушилку для білизни вартістю 200 грн., електричний чайник вартістю 300 грн., набір посуду обіденний на 6 осіб вартістю 500 грн., міксер вартістю 500 грн.;
- виділити у натурі із складу спільної сумісної власності подружжя відповідачу ОСОБА_4: пральну машину «АRDO» вартістю 1 000 грн., диван вартістю 2 500 грн., спальний гарнітур (ліжко, шафа, туалетний стілець, комод) вартістю 2 000 грн., люстри 4 шт. по 100 грн. вартістю 400 грн., світильник вартістю 100 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 000 грн., вікна пластикові вартістю 16 000 грн., вбудована шафу-купе вартістю 3 500 грн., тумбу-диван для взуття вартістю 500 грн., шафу-раковину вартістю 2 500 грн., душову кабінку вартістю 7 000 грн., вбудовані дитячі меблі (двоярусне ліжко, два письмових стола, шафа та комод) вартістю 16 000 грн., настільні лампи 2 шт. по 100 грн. вартістю 200 грн., люстру вартістю 600 грн., стільці 2 шт. по 200 грн. вартістю 400 грн., вбудовані спальні меблі (стіл, спальне ліжко, шафа-купе, приліжкові тумби) вартістю 17 000 грн., кольоровий принтер вартістю 400 грн., приліжкові настільні лампи 2 шт. по 200 грн. вартістю 400 грн., люстру вартістю 2 000 грн., світильники 2 шт. по 100 грн. вартістю 200 грн., штори вартістю 5 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., підвісну тумбу вартістю 2 000 грн., тюнер 2 шт. по 1 000 грн. вартістю 2 000 грн., камін вартістю 2 000 грн., вбудовану кухню з побутовою технікою (витяжка «Тека», газова плита «Whirlpool», посудомийна машина «Whirlpool») вартістю 35 000 грн., холодильник «Whirlpool» вартістю 2 000 грн., стільці 4 шт. по 250 грн. вартістю 1 000 грн., люстру вартістю 1 000 грн., люстри в кухні 3 шт. вартістю 800 грн., набір каструль вартістю 1 500 грн., сковороди 3 шт. вартістю 300 грн., набір посуду на 6 осіб вартістю 500 грн., кавовий сервіз вартістю 300 грн., набір стаканів вартістю 300 грн., набір бокалів 3 шт. вартістю 500 грн., набір горшків глиняних вартістю 100 грн., м'ясорубку вартістю 150 грн., кухонний комбайн вартістю 300 грн., постільну білизну 6 компл. вартістю 1 000 грн., полотенці 16 шт. вартістю 500 грн., кухонні полотенці 20 шт. вартістю 500 грн., кондиціонер вартістю 2 000 грн., вилки 6 шт. вартістю 200 грн., ложки 6 шт. вартістю 200 грн., DVD плеєр «PHILIPS» вартістю 800 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 5 000 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 000 грн., комп'ютерний стілець вартістю 200 грн., пластикові вікна вартістю 32 000 грн.;
- стягнути з ОСОБА_4 на її користь у рахунок різниці вартості часток у спільному майні грошову компенсацію у розмірі 80 050 грн.;
- стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 у розмірі 113 950 грн.;
- стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3 у розмірі 354 039 грн.
Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 у частині позовних вимог щодо виділу відповідачу ОСОБА_4 із складу спільної сумісної власності подружжя вбудовану кухню з побутовою технікою (витяжка «Тека», газова плита «Whirlpool», посудомийна машина «Whirlpool») вартістю 35 000 грн., холодильник «Whirlpool» вартістю 2 000 грн., стільці 4 шт. по 250 грн. вартістю 1 000 грн., на загальну суму 38 000 грн., залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надійшло, у зв’язку з чим з урахуванням думки осіб, якій приймають участь у справі, суд на підставі положень ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з урахуванням їх зменшення на загальну суму 38 000 грн. у повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, при цьому вказувала на те, що спірні транспортні засоби відповідач продав без її згоди та належну частину грошей, які отримані ним внаслідок їх продажу, він їй не повертав.
Представник позивачки ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав вимоги своєї довірительки, при цьому зазначав, що до початку розгляду судом справи по суті було встановлено, що відповідач належні сторонам транспортні засоби відчужив, у зв’язку з чим його довірителькою було змінено підставу та предмет позову, а тому на даний час його довірителька вважає за необхідне з урахуванням зменшених нею позовних вимог стягнути з відповідача на свою користь компенсацію в розмірі 1/2 вартості автомобілів, які були придбані за час шлюбу і реалізовані відповідачем в літку 2013 року. При цьому, позивачка виходить із розміру вартості на час покупки автомобілю VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску згідно висновку спеціаліста № 030651 з оцінки вартості транспортного засобу від 09 серпня 2008 року 227 901 гривня 81 копійка, а розмір вартості автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, визначений нею, виходячи з довідки рахунку серії ДПІ № 182540 у сумі 708 078 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені до його довірителя, визнав частково, погодившись щодо вимог про поділ майна в натурі, щодо компенсації вартості 1/2 частини проданих автомобілів, вимоги у цій частині не визнав, заперечував їх продаж без згоди позивачки, вказував на те, що гроші за реалізацію автомобілів вони поділили між собою. При цьому посилався на те, що вартість автомобілів визначена позивачкою на час їх придбання, а не на час їх продажу в серпні 2013 року.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, оглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України захисту підлягає лише порушене право особи.
Приписами пунктів 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі – постанова Пленуму ВСУ № 11) встановлено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто вказаною нормою передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.
Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на прав спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об’єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
При цьому, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України), що відповідає абз. 1 ч. 2 ст. 372 ЦК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Так, у судовому засіданні безперечно встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося відповідачем та його представником, що у період шлюбу подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було придбано наступне майно: - плиту газову «АRDO» вартістю 1 000 грн., витяжку «INDESIT» вартістю 500 грн., кухонний м'який куток вартістю 500 грн., кухонний стіл та стільці вартістю 300 грн., стінку «Горка» вартістю 2 000 грн., журнальний стіл вартістю 150 грн., комп'ютерний стілець вартістю 300 грн., шафу вартістю 400 грн., пральну машина «LG» вартістю 2 000 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 3 000 грн., комп'ютер вартістю 1 500 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 5 000 грн., мікрохвильову піч «LG» вартістю 1 000 грн., стіл скляний вартістю 1 000 грн., гладильну дошку вартістю 200 грн., утюг вартістю 400 грн., сушилку для білизни вартістю 200 грн., електричний чайник вартістю 300 грн., набір посуду обіденний на 6 осіб вартістю 500 грн., міксер вартістю 500 грн., які згідно визнаних відповідачем та його представником вимог підлягають виділенню у натурі позивачці;
- пральна машина «АRDO» вартістю 1 000 грн., диван вартістю 2 500 грн., спальний гарнітур (ліжко, шафа, туалетний стілець, комод) вартістю 2 000 грн., люстри 4 шт. по 100 грн. вартістю 400 грн., світильник вартістю 100 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 000 грн., вікна пластикові вартістю 16 000 грн., вбудована шафу-купе вартістю 3 500 грн., тумбу-диван для взуття вартістю 500 грн., шафу-раковину вартістю 2 500 грн., душову кабінку вартістю 7 000 грн., вбудовані дитячі меблі (двоярусне ліжко, два письмових стола, шафа та комод) вартістю 16 000 грн., настільні лампи 2 шт. по 100 грн. вартістю 200 грн., люстру вартістю 600 грн., стільці 2 шт. по 200 грн. вартістю 400 грн., вбудовані спальні меблі (стіл, спальне ліжко, шафа-купе, приліжкові тумби) вартістю 17 000 грн., кольоровий принтер вартістю 400 грн., приліжкові настільні лампи 2 шт. по 200 грн. вартістю 400 грн., люстру вартістю 2 000 грн., світильники 2 шт. по 100 грн. вартістю 200 грн., штори вартістю 5 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., підвісну тумбу вартістю 2 000 грн., тюнер 2 шт. по 1 000 грн. вартістю 2 000 грн., камін вартістю 2 000 грн., вбудовану кухню з побутовою технікою (витяжка «Тека», газова плита «Whirlpool», посудомийна машина «Whirlpool») вартістю 35 000 грн., холодильник «Whirlpool» вартістю 2 000 грн., стільці 4 шт. по 250 грн. вартістю 1 000 грн., люстру вартістю 1 000 грн., люстри в кухні 3 шт. вартістю 800 грн., набір каструль вартістю 1 500 грн., сковороди 3 шт. вартістю 300 грн., набір посуду на 6 осіб вартістю 500 грн., кавовий сервіз вартістю 300 грн., набір стаканів вартістю 300 грн., набір бокалів 3 шт. вартістю 500 грн., набір горшків глиняних вартістю 100 грн., м'ясорубку вартістю 150 грн., кухонний комбайн вартістю 300 грн., постільну білизну 6 компл. вартістю 1 000 грн., полотенці 16 шт. вартістю 500 грн., кухонні полотенці 20 шт. вартістю 500 грн., кондиціонер вартістю 2 000 грн., вилки 6 шт. вартістю 200 грн., ложки 6 шт. вартістю 200 грн., DVD плеєр «PHILIPS» вартістю 800 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 5 000 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 000 грн., комп'ютерний стілець вартістю 200 грн., пластикові вікна вартістю 32 000 грн., які згідно визнаних відповідачем та його представником вимог підлягають виділенню у натурі відповідачу.
При цьому, оскільки позивачка просила суд залишити без розгляду її вимоги щодо вбудованої кухні разом із побутовою технікою, вартістю 38 000 грн., то вказана сума підлягає вирахуванню із загальної суми компенсації спільного майна, що має складати 61 050 грн.
Крім того, за період шлюбу подружжям було придбано:
- автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1, вартість якого на час його придбання згідно висновку спеціаліста № 030651 з оцінки вартості транспортного засобу від 09 серпня 2008 року склала 227 901 гривня 81 копійка (а.с. 76 – 77);
- та автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3, вартість якого на час його придбання згідно довідки рахунку серії ДПІ № 182540 становила 708 078 гривень (а.с. 65).
А отже, на підставі ст. 60 СК України вищезазначене майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1.
Вирішуючи питання про стягнення грошової компенсації у рахунок вартості спірних транспортних засобів, суд виходить з того, що відповідачем ОСОБА_4 на час розгляду справи зазначені авто продані, а тому суд вважає вказати на наступне.
У ч. 3 ст. 370 та ч. 2 ст. 364 ЦК України зазначено, що співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої компенсації вартості його частки.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (абзац 2 пункту 30 постанови Пленуму ВСУ № 11).
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 – 59 ЦПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Так, під час розгляду справи встановлено, що з 25 грудня 2004 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, якій за рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 29 жовтня 2013 року розірваний (рішення набрало законної сили 12 листопада 2013 року).
Проте, як стверджувала позивачка у судовому засіданні, фактичні шлюбні відносини між ними були припинені з червня 2013 року, коли відповідач ОСОБА_4 подав до суду позов про розірвання шлюбу, у зв’язку з чим вона разом з дітьми вимушена була переїхати проживати до своїх батьків за адресою: АР Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. Окреченська, б. 8, кв. 1.
На підтвердження своїх доводів позивачкою надано суду:
- довідку голови ОСМД «Платан» від 15 серпня 2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з червня 2004 року по червень 2013 року проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 15, кв. 21, а також з липня 2010 року по червень 2013 року проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 15, кв. 18;
- висновок по результатам розглядання повідомлення ОСОБА_1 від 15 серпня 2013 року із доданими до нього письмовими поясненнями ОСОБА_4 з цього приводу від 15 серпня 2013 року, в яких він пояснював, що його дружина ОСОБА_1 за адресою: АР Крим, смт. Совєтський, вул. Залізнична, б. 15, кв. 21, не проживає протягом трьох місяців;
- письмові заперечення до позову ОСОБА_4, діючого як у особистих інтересах та і в інтересах ОСОБА_7 у цивільній справі № 117/1310/13-ц за позовом ОСОБА_1 як в особистих інтересах, так і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, масалигіна О.Г., до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання права користування жилим приміщенням та вселення у квартиру АДРЕСА_1, що в смт. Совєтський, АР Крим, в яких ОСОБА_4 пояснював, що у зв’язку з подачею ним позову до суду у червні 2013 року про розірвання шлюбу ОСОБА_1 разом із дітьми виїхала з квартири до своїх батьків.
Заслухавши доводи позивачки з цього приводу, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи № 11/834/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що дійсно фактичні шлюбні відносини були припинені сторонами з червня 2013 року і з цього часу вони проживали окремо, спільного господарства не вели.
У зв’язку з цим доводи відповідача про те, що фактичні шлюбні відносини між сторонами були припинені з серпня 2013 року, суд не приймає до уваги та розцінює їх як спосіб захисту від позову, адже вони в порушення ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України не підтверджені будь-якими належними доказами.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, з початковим позовом про визнання права спільної сумісної власності подружжя та розділ майна у даній цивільній справі позивачка звернулася 12 серпня 2013 року, ухвалою суду від 13 серпня 2013 року за заявою ОСОБА_1 від 12 серпня 2013 року у порядку забезпечення позову ОСОБА_4 заборонено здійснювати будь-які дії щодо відчуження спірних автомобілів.
Проте, згідно відомостей Центру надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобі, з обслуговування Білогірського, Нижньогірського та Совєтського районів при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим спірні автомобілі від 08 серпня 2013 року за заявою власника були зняті з обліку для реалізації, при цьому автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3, з 16 серпня 2013 року зареєстрований у центрі надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міста Сімферополь, Сімферопольського та Бахчисарайського району при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим на ім’я ОСОБА_8, інформації про автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1, станом на 31 серпня 2013 року про постановку у національній базі «Автомобіль» не має (а.с. 63).
Тому, оцінюючи докази, які наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що хоча спірні транспортні засоби і були відчужені відповідачем під час шлюбу, але після припинення шлюбних відносин під час розгляду справи про розірвання шлюбу, однак продаж авто відбувався без відома та згоди на те позивачки, при цьому доказів того, що ним отримана згода позивачки ОСОБА_1 як співвласниці даного майна, та сплати їй вартості 1/2 частки автомобілів відповідач не надав.
У зв’язку з викладеним суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки щодо стягнення на її користь грошової компенсації у рахунок вартості спірних транспортних засобів, враховуючи у тому числі, як зазначалося судом вище, що відповідач здійснив відчуження транспортних засобів, які до того ж є неподільними речами.
А посилання відповідача та його представника на положення ст. 369 ЦК України, якою передбачено, що у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, безпідставними, та не доведеними належними та допустимими доказами, як то передбачають положення ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Щодо визначення вартості транспортних засобів подружжя ОСОБА_1, з приводу якої у сторін недосягнення згоди, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до п. 22 постанови Пленуму ВСУ № 11 вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Позивачка та її довіритель на підтвердження вартості транспортних засобів вказували на вартість авто на час їх придбання, яка підтверджена висновком спеціаліста № 030651 з оцінки вартості транспортного засобу від 09 серпня 2008 року щодо автомобілю VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1, довідкою рахунком серії ДПІ № 182540 щодо автомобілю VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3.
Представник відповідача у судовому засіданні з приводу цього питання посилався на дійсну вартість спірних авто, на підтвердження якої надав суду прайс-листи про вартість аналогічних автомобілів з інтернет ресурсів, зокрема сайту auto.ria.ua.
Разом з тим, частиною ч. 1 ст. 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.
За таких обставин, оскільки для визначення вартості автомобілів на час розгляду справи необхідні спеціальні пізнання та для цього необхідно було призначення судової автотранспортної експертизи, на проведенні якої ані позивач та її представник, ані відповідач та його представник не наполягали, а надані представником відповідача на підтвердження вартості автомобілів прайс-листи інтернет ресурсів, не можуть бути покладені в основу рішення, тому згідно зі ст. 59 ЦПК України суд не може взяти ці докази до уваги.
При цьому, під час розгляду справи судом вжито всіх необхідних заходів дотримання принципу змагальності сторін, передбаченого ст. 11 ЦПК України, щодо сприяння всебічного і повного з’ясування обставин справи з приводу роз’яснення сторонам та їх представникам їх прав та обов’язків, попередження про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема сторонам у тому числі було роз’яснено положення ст. 143 ЦПК України.
У зв’язку з викладеним суд дійшов висновку про можливість визначення вартості спірних транспортних засобів з їх дійсної вартості, на час їх придбання, підтвердженої на думку суду належними доказами, адже на час розгляду справи автомобілі відповідачем вже відчужені.
У зв’язку з викладеним з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація вартості автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 у розмірі 113 950 гривень, автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3 у розмірі 354 039 гривень.
Оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється, суд вважає за необхідне, право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 припинити.
Згідно з вимогами ст.ст. 79, 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 573 гривні 50 копійок, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 867 гривень 50 копійок.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом під час розгляду справи має бути залишені без змін до виконання рішення суду.
На підставі викладеного, ст.ст. 57, 60, 63, 65, 69, 71 СК України, ст.ст. 364, 370, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 14, 59, 60, 61, 79, 81, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Виділити в натурі із складу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) наступне майно: плиту газову «АRDO» вартістю 1 000 грн., витяжку «INDESIT» вартістю 500 грн., кухонний м'який куток вартістю 500 грн., кухонний стіл та стільці вартістю 300 грн., стінку «Горка» вартістю 2 000 грн., журнальний стіл вартістю 150 грн., комп'ютерний стілець вартістю 300 грн., шафу вартістю 400 грн., пральну машина «LG» вартістю 2 000 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 3 000 грн., комп'ютер вартістю 1 500 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 5 000 грн., мікрохвильову піч «LG» вартістю 1 000 грн., стіл скляний вартістю 1 000 грн., гладильну дошку вартістю 200 грн., утюг вартістю 400 грн., сушилку для білизни вартістю 200 грн., електричний чайник вартістю 300 грн., набір посуду обіденний на 6 осіб вартістю 500 грн., міксер вартістю 500 грн.
Виділити в натурі із складу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) наступне майно: пральну машину «АRDO» вартістю 1 000 грн., диван вартістю 2 500 грн., спальний гарнітур (ліжко, шафа, туалетний стілець, комод) вартістю 2 000 грн., люстри 4 шт. по 100 грн. вартістю 400 грн., світильник вартістю 100 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 000 грн., вікна пластикові вартістю 16 000 грн., вбудована шафу-купе вартістю 3 500 грн., тумбу-диван для взуття вартістю 500 грн., шафу-раковину вартістю 2 500 грн., душову кабінку вартістю 7 000 грн., вбудовані дитячі меблі (двоярусне ліжко, два письмових стола, шафа та комод) вартістю 16 000 грн., настільні лампи 2 шт. по 100 грн. вартістю 200 грн., люстру вартістю 600 грн., стільці 2 шт. по 200 грн. вартістю 400 грн., вбудовані спальні меблі (стіл, спальне ліжко, шафа-купе, приліжкові тумби) вартістю 17 000 грн., кольоровий принтер вартістю 400 грн., приліжкові настільні лампи 2 шт. по 200 грн. вартістю 400 грн., люстру вартістю 2 000 грн., світильники 2 шт. по 100 грн. вартістю 200 грн., штори вартістю 5 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., підвісну тумбу вартістю 2 000 грн., тюнер 2 шт. по 1 000 грн. вартістю 2 000 грн., камін вартістю 2 000 грн., холодильник «Whirlpool» вартістю 2 000 грн., стільці 4 шт. по 250 грн. вартістю 1 000 грн., люстру вартістю 1 000 грн., люстри в кухні 3 шт. вартістю 800 грн., набір каструль вартістю 1 500 грн., сковороди 3 шт. вартістю 300 грн., набір посуду на 6 осіб вартістю 500 грн., кавовий сервіз вартістю 300 грн., набір стаканів вартістю 300 грн., набір бокалів 3 шт. вартістю 500 грн., набір горшків глиняних вартістю 100 грн., м'ясорубку вартістю 150 грн., кухонний комбайн вартістю 300 грн., постільну білизну 6 компл. вартістю 1 000 грн., полотенці 16 шт. вартістю 500 грн., кухонні полотенці 20 шт. вартістю 500 грн., кондиціонер вартістю 2 000 грн., вилки 6 шт. вартістю 200 грн., ложки 6 шт. вартістю 200 грн., DVD плеєр «PHILIPS» вартістю 800 грн., телевізор «PHILIPS» вартістю 5 000 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 000 грн., комп'ютерний стілець вартістю 200 грн., пластикові вікна вартістю 32 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) грошову компенсацію у рахунок різниці вартості часток у спільному майні у розмірі 61 050 (шістдесят одна тисяча п’ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) грошову компенсацію вартості автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2006 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 у розмірі 113 950 (сто тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) грошову компенсацію вартості автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3 у розмірі 354 039 (триста п’ятдесят чотири тисячі тридцять дев’ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь держави судовий збір у розмірі 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) сплачений судовий збір у розмірі 573 (п’ятсот сімдесят три) гривні 50 копійок.
Право спільної сумісної власності подружжя припинити.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом під час розгляду справи має бути залишені без змін до виконання рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Петрова