Справа №  11 -409\2006 р.                                              Головуючий у 1 інстанції - Висоцька Н.В.

Категорія - ст. 187 ч.4                                                Доповідач - Шахова О.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 червня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого судді - Салая Г.А. суддів - Шахової О.Г. , Кузюри АДРЕСА_1АДРЕСА_1 з участю :

прокурора - Басюка С.В. засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в АДРЕСА_1 Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2006 року,

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджений:

21.10.1992 року Семенівським районним судом за ст. 206 ч.2

КК України до 2 років позбавлення волі; 06.03.1995 року

Семенівським районним судом за ст. 140 ч.2 КК України до 2

років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна; 17.07.1996

року Семенівським районним судом за ст. 206 ч.2 КК України

до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 14.10.1999 року

Семенівським районним судом за ст.ст. 140 ч.2, 144 ч.2 КК

України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

16.02.2001      року           Коростенецьким     районним     судом

Житомирської області за ст.ст. 183-3 ч.2, 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена

- засуджений за ст. 187 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 357 ч.3 КК України до 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішено згідно ст.81 КПК України.

Як визнав установленим суд, злочин вчинено засудженим за таких обставин: ЗО жовтня 2005 року, біля 20 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, умисно, з метою заволодіння чужим майном здійснив раптовий напад на потерпілого ОСОБА_2, завдавши йому ударів з-за спини по голові, який перебував на вулиці поблизу готелю „ІНФОРМАЦІЯ_5" в АДРЕСА_1 і від нанесених ударів останній втратив свідомість. Скориставшись непритомним станом потерпілого, ОСОБА_1 викрав у нього гаманець, який не має вартості з документами, гроші в сумі 100 гривень, сонцезахисні окуляри вартістю 20 гривень та зв"язку ключів, які не мають вартості, завдавши при цьому потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 120 гривень. Внаслідок завданих ударів ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійних ран волосистої частини голови та нижньої губи, травматичного перелому 4-х зубів справа зверху, травматичного підвивиху 2 ступеня 3-х зубів верхньої щелепи, відкрите ушкодження кісток черепу, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Під час розбійного нападу ОСОБА_1 викрав у потерпілого ОСОБА_2 гаманець з важливими особистими документами потерпілого, а саме: посвідчення водія серія НОМЕР_1 видане ІНФОРМАЦІЯ_6, технічний паспорт мотоцикла марки „ІНФОРМАЦІЯ_7" серія НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки „ІНФОРМАЦІЯ_8" серія НОМЕР_3.

В апеляції:

Засуджений ОСОБА_1 просить справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що слідчий сфабрикував обвинувачення проти нього, так як зацікавлений в цьому, не врахував те, що потерпілий написав заяву про відсутність претензій до нього. Виводи суду в вироку не відповідають фактичним обставинам справи.

Прокурор проти даної апеляції заперечував.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, думку прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів і є обґрунтованим

Сам засуджений вину свою в злочинах, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 357 ч.3 КК України судовому засіданні не визнав, показуючи, що він дійсно в вечірній час 30.10.2005 року знаходився в барі „ІНФОРМАЦІЯ_9", вирішував питання з барменом з приводу його боргу останньому, підсів за стіл до знайомого ОСОБА_3. За цим же столиком знаходився не знайомий йому потерпілий, який запропонував йому (ОСОБА_1) роботу за 100 грн. Він з ОСОБА_3 випили горілки, а потерпілий відмовився і це його обурило. ОСОБА_2 вийшов з бару і на стільці залишив гаманець та ключі , на які він сів, щоб не побачив потерпілий, який повертався у бар. Він з гаманця забрав 100 грн., документи бачив, але їх не брав, викинув їх з гаманцем на подвір'ї бару, біля урн зі сміттям Він не знав, що в гаманці будуть документи. Визнає себе винним тільки в крадіжці речей потерпілого зі стільця в барі. Потерпілого він не бив.

Засуджений ОСОБА_1 на протязі досудового слідства та в судових засіданнях неодноразово змінював свої показання, які були суперечливі між собою , тому суд віднісся до них критично.

Так, в своїх поясненнях, даних ним 02.11.2005 року він взагалі не говорить за гаманець, розповідає, що потерпілий декілька разів виходив з бару і заходив знову і що він ніяких грошей у потерпілого не бачив, так як той нічого при ньому не замовляв. З бару потерпілий пішов першим, через деякий час пішли і він з ОСОБА_3, потерпілого більше він не бачив (а.с.6).

А в своїх свідченнях на а.с.22-23, ОСОБА_1 вже говорить про те, що коли вийшов потерпілий з бару, то він виявив на стільці де той сидів гаманець жовтого кольору з документами на ім"я потерпілого і, що з бару потерпілий вийшов першим, потім вийшов він і побачив, що потерпілий, будучи п"яним, впав біля крильця бару, він підійшов до нього, підняв його, але він раптово вирвався і побіг. Пробігши біля 50 метрів знову впав, а він повернувся в бар.

При очній ставці з потерпілим він підтримує цю ж версію, показуючи, що знайшов гаманець на стільці за столом, де вони сиділи. Він відкрив його і побачив там документи, в тому числі і документи на мотоцикл та гроші в сумі 100 грн. Гаманець він поклав собі в кишеню з тим, щоб потім знайти потерпілого і віддати його йому . Гроші він витратив, а гаманець сховав в дворі бара (а.с.25-26).

Згідно протоколу добровільної видачі від 03.11.2005 року документів, які знаходилися в гаманці потерпілого засуджений пояснив, що даний гаманець він 30.05.2005 року в період з 19 до 21 год. знайшов за столом біля стійки бара „ІНФОРМАЦІЯ_9" (а.с.24).

В судовому засіданні суду 1 інстанції він показав, що коли вийшов з бару потерпілий, то на стільці залишився гаманець та, вже говорить і за ключі, залишені потерпілим біля гаманця. Коли той повернувся, він сів на стілець де лежав гаманець. Потерпілий трохи побув і пішов. Тоді він забрав гаманець, там було 100 грн., гроші він забрав собі, а гаманець викинув на подвір'я бару, біля урн зі сміттям. Про те, що в гаманці були документи він не знав.

Відносно ключів, то в протоколі огляду від 10.11.2005 року (а.с.56) він працівникам міліції вказав де сховав викрадені ключі видав їх та пояснив, що дані ключі він знайшов вже на сходах поблизу бару „ІНФОРМАЦІЯ_9".

В своїй промові на свій захист в судових дебатах він заявив, що коли потерпілий виходив, то в того випав гаманець. Він забрав із гаманця гроші в розмірі 100 грн., з яких 50 грн. залишив собі, а 50 - віддав ОСОБА_3. 1 потім заявив, що забрав тільки гроші, а документів, ключів і окулярів він не брав. (а.с. 157).

Суд в основу обвинувачення ОСОБА_1 поклав показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків: ОСОБА_4, частково ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і обгрунтовано визнав їх такими, що відповідають дійсності, оскільки їх пояснення підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що він 30.10.2005 року в вечірній час зайшов до бару „ІНФОРМАЦІЯ_9" в АДРЕСА_1. До його столика підсіли два чоловіки, у одного на лівій руці він побачив наколки у вигляді каблучок. Між ним та засудженим виникла сварка з приводу того, що він не захотів пити горілку, яку пропонував ОСОБА_1. Він вийшов з бару і направився в напрямку свого дому. Пройшовши 20-50 метрів почув за спиною, що його хтось наздоганяє, обернувшись помітив того чоловіка з наколками, той відразу наніс йому удар по голові якимсь предметом, від чого він втратив свідомість. Отямився через З години, сидів на лавці поблизу якогось будинку на АДРЕСА_2. Виявив кров на голові та обличчі, з кишень куртки зникли гаманець з документами та грошима в розмірі 100 грн., ключі     та сонцезахисні  окуляри.  Він  повернувся до бару,  щоб встановити  дані тих

чоловіків, з якими він сидів за столиком бару, пізніше написав заяву до міліції.Також показав, що гаманець з грошима та документами лежали в нього у внутрішній кишені куртки, випасти з кишені він не міг, у внутрішній кишені знаходилися і окуляри, а ключі в боковій кишені куртки. Ключі загубити він теж не міг, так як він їх не доставав з кишені, вони завжди лежали в кишені і як їздив на велосипеді, на мотоциклі і ніколи ключі не випадали (а.с. 16-8,21).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що дійсно між засудженим та потерпілим виник спір з приводу того, що потерпілий не захотів пити горілку, яку запропонував ОСОБА_1. Останнього він знав, а потерпілого бачив вперше. ОСОБА_2 встав і вийшов з бару, потім повернувся, постояв біля стійки бару і знову вийшов. За ним, різко вставши і нічого не кажучи вийшов ОСОБА_1, поведінка останнього його занепокоїла і він теж вийшов з бару, але ОСОБА_1 не було. Через деякий час, з боку АДРЕСА_2 прийшов засуджений, і нічого не кажучи, пішов в двір бару, а він зайшов в бар, посидів трохи і пішов додому. Більше ОСОБА_1 він не бачив.На питання головуючого відповів, що гаманець лежав на стільці,чи піднімав ОСОБА_1 його він не знає.

Суд правильно не взяв до уваги показання ОСОБА_3 відносно того, що він бачив гаманець на стільці, так як свідок не зміг з приводу цього дати конкретні показання, а на досудовому слідстві він взагалі за гаманець нічого не говорив, а заявив, що потерпілий за весь час що сидів за столом грошей не діставав (61-62). Тому посилання засудженого на дані покази свідка безпідставні.

Свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_2 десь о 23 годині повернувся в бар і намагався встановити осіб, які сиділи з ним за столом, на голові вона побачила кров, на обличчі тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_9, оперуповноважений карного розшуку, показав, що він 02 листопада 2005 року опитував ОСОБА_1 по факту розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2, той категорично заперечував свою причетність до крадіжки грошей, документів та причинення тілесних ушкоджень. 03 листопада 2005 року ОСОБА_1 змінив свої покази та став стверджувати, що гаманець з документами на ім"я ОСОБА_2 він знайшов та добровільно видав гаманець, який був захований ним в дворі бару „ІНФОРМАЦІЯ_9", за баками зі сміттям.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 30.0.2005 року біля 22 години в барі „ІНФОРМАЦІЯ_9" зустрів свого сусіда ОСОБА_2, у якого була розбита губа. Той сказав, що його хтось побив.

Винність ОСОБА_1а в скоєному також підтверджується :- протоколом огляду місця події, який узгоджується з показаннями потерпілого про обставини скоєного на нього розбійного нападу; (а.с.6-7).- протоколом впізнання, згідно якого ОСОБА_2 впізнав особу, яка вчинила на нього напад (а.с. 19-20); - протоколами видачі гаманця з документами , ключів та їх огляду (а.с.24, 48,51,56), - протоколом залучення до справи речових доказів;

- згідно висновку судово-медичної експертизи за 1 142 від 09.11.2005 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови та нижньої губи, травматичні переломи 4-х зубів справа зверху, травматичний підвивих 2 ступеня трьох зубів верхньої щелепи, відкрите ушкодження кісток черепу, які утворилися від ударних дії твердих тупих предметів, 30.10.2005 року та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Дані обставини могли бути заподіяні при обставинах на які вказує ОСОБА_2. Всі дані тілесні ушкодження при падінні на площину, в тому числі на бетонних сходах, одноразово утворитися не могли,що підтверджується їх розташуванням на кілька площинах, утворення від ударів різної сили (а.с.73);

- згідно висновку амбулаторної судово-психиатрічної експертизи у засудженого має місце органічний розлад особистості, який не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, йому не показане застосування примусових заходів медичного характеру.

Твердження підсудного, щодо непричетності до вчинення розбійного нападу спростовується добутими по кримінальній справі доказами.

Дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 187 ч.4 КК України.

Суд вірно прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 і в скоєні злочину, передбаченого ст. 357 ч.3 КК України, так як засуджений вказував, що розкривши гаманець побачив там гроші в розмірі 100 грн. та документи на мотоцикл. Гроші він забрав, а гаманець з документами сховав у дворі бару, тобто, розпорядився викраденим (а.с.25-26).

Згідно протоколу добровільної видачі (а.с.24) він 03 листопада 2005 року (через З дні) видав гаманець з документами з того місця де він його заховав. Як показував суду свідок ОСОБА_11- працівник міліції, що вони самі шукали цей гаманець, але не знайшли, потім вже ОСОБА_1 розповів їм де сховав гаманець і погодився показати те місце і якраз в тому місці , де вказав ОСОБА_1 знаходився гаманець (а.с. 150-151). Тому доводи засудженого, що він не мав наміру викрадати документи є безпідставними.

Таким чином, в судовому засіданні доведена вина ОСОБА_1 у нападі з метою заволодіння майном, поєднаний із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та в незаконному заволодінні будь-яким способом важливих особистих документів.

Покарання, яке призначене судом засудженому відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних, що характеризують особу, врахував обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та відсутність пом'якшуючих покарання обставин.

Безпідставні також доводи засудженого про упередженість слідчого ОСОБА_12, який провадив досудове слідство у даній справі відносно обвинувачення , необ'єктивності ведення ним досудового слідства. Ці твердження були спростовані, заява засудженого про відвід слідчого розглядалася в.о. прокурора Семенівського району і винесена відповідна постанова про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, так як у засудженого відсутні доводи щодо необ'єктивності слідства.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Головуючий:    Судді: