Справа № 22-а-289/2006                                       Головуючий у 1 інст.- Бараненко С.М.

Доповідач - Литвиненко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2006 року                                                                       м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:            КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.                                  ;.

суддів:                          ЛИТВИНЕНКО І.В.,ЗАБОЛОТНОГО В.М.

при секретарі:            Куксі М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Новгород-Сіверського району і виконкому Новгород-Сіверської міської ради на постанову Новгород-Сіверського районного суду від 13 березня 2006 року по справі за адміністративним позовом прокурора Новгород-Сіверського району до виконкому Новгород-Сіверської міської ради про визнання незаконними рішення Н.-Сіверської міської ради № 64 від 20.05.2005 року в частині переведення житлової квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, в нежитлове та рішення виконкому Н.-Сіверськоїміської ради № 80 від 30.06.2005 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 на переобладнання приміщення кв. АДРЕСА_1 під магазин з обладнанням окремого входу , -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Н-Сіверського району звернувся в інтересах ОСОБА_2 з позовом до виконкому Н.-Сіверської міськради про визнання незаконними рішень виконкому № 64 від 20.05.2005 року та № 80 від 30.06.2005 року в частині переведення житлової квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, в не житлове приміщення та в частині надання дозволу на переобладнання цього приміщення під магазин. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що виконком перевів житлове приміщення в нежитлове з порушенням вимог ст.ст. 7, 8 ЖК України, без проведення обстеження стану жилого будинку. Даючи дозвіл на переобладнання приміщення під магазин, виконком не врахував , що не всі мешканці будинку дали дозвіл на переобладнання квартири під магазин та , відповідно до ст. 383 ЦК України, таке переобладнання не повинно порушувати права інших власників будинку, а розпочаті будівельні роботи без відповідних дозволів негативно впливають на технічний стан будинку.

Постановою суду позов прокурора було задоволено частково. Суд визнав незаконним рішення виконкому Н.-Сіверської міськради № 80 від 30 червня 2005 року незаконним в частині надання дозволу ОСОБА_1 на переобладнання приміщення квартири АДРЕСА_1 під магазин з обладнанням окремого входу оскільки це рішення було прийняте без згоди інших власників багатоквартирного будинку на переобладнання квартири   та зміни у квартирі можливі лише за умови, що вони не призведуть до порушень прав власників інших квартир. Вимоги прокурора про визнання рішення виконкому в частині переведення житлової квартири в нежитлову суд залишив без задоволеня з тих підстав, що положення ст.ст. 7,8 ЖК України стосуються лише переведення з житлового в нежитлове будинків державного, громадського фонду та будинків житлово-будівельних кооперативів.

В апеляцій скарзі прокурор Н.-Сіверського району просить скасувати постанову суду від 13 березня 2006 року як таку що не відповідає обставинам справи та постановити нове рішення, яким задовольнити повністю вимоги , застосувавши до неврегульованого законодавством порядку переведення приватного житлового приміщення в нежитлове аналогію закону, яке регулює переведення державного житлового фонду.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду в частині визнання незаконним рішення виконкому № 80 від 30.06.2005 року і закрити подальше провадження по справі тому що суд однобоко підійшов до розгляду справи, а виконком приймав рішення у відповідності до Закону України „Про місцеве самоврядування".

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Н.-Сіверського  району задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ст.ст. 7,8 ЖК України регулює порядок переведення будинків лише державного і громадського житлового фонду. До приватних житлових приміщень може застосовуватись законодавство , що регулює порядок розпорядження правом власності, а саме Закон України „Про власність", ст.319, 320 ЦК України. Будь-яких обмежень або умов, стосовно переведення приватних квартир з жилих у нежитлові приміщення законодавство не містить, а тому рішення виконкому № 64 від 20.05.2005 року в частині переведення квартири ОСОБА_1 в розряд нежилих не суперечить чинному законодавству і суд обґрунтовано відмовив прокурору в цій частині позову.

Що стосується постанови суду про визнання незаконним рішення виконкому № 80 від 20.05.2005 в частині надання дозволу ОСОБА_1 на переобладнання приміщення під магазин з обладнанням окремого входу, то апеляційний суд вважає що висновки суду не грунтуються на нормах закону. Зокрема, посилання суду на необхідність дачі згоди всіх інших власників квартир в багатоквартирному житловому будинку на переобладнання приміщення під магазин не передбачене чинним законодавством . Крім того, посилання на ст.383 ЦК України теж не є вірним застосуванням норм матеріального права, так як ця стаття регулює права власника житлового будинку або квартири, в той час як квартира ОСОБА_1 вже переведена в розділ нежилих приміщень.

За таких обставин, ОСОБА_1 відповідно до ст.320 ЦК України має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності і відповідно до ст.28 Закону України „Про архітектурну діяльність" повинна взяти дозвіл у встановленому порядку для виконання робіт, пов'язаних з реконструкцією об'єкта. Такий дозвіл за положеннями Закону „Про місцеве самоврядування" повинен надати виконком міськради, що було і зроблено 30.06.2005 року рішенням № 80.

Підстави для скасування вказаного рішення , зазначені в адміністративному позові прокурора апеляційний суд вважає необгрунтованими.

Доводи прокурора про існування негативних наслідків від проведенних робіт у приміщенні без узгодження проектної документації на виконання будівельних робіт від інспекції Держархбудконтролю не можуть вплинути на законність рішення виконкому, оскільки   не є предметом розгляду даної справи наслідки та законність дій ОСОБА_1 стосовно початку виконання будівельних робіт без узгоджень проектної документації.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 202, 207 ,212 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Новгород-Сіверського району залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу виконкому Новгород-Сіверської міськради задовольнити частково.

Постанову Новгород-Сіверського районного суду від 13 березня 2006 року в частині визнання незаконним рішення виконкому Н-Сіверської міської ради за номером 80 від 30 червня 2005 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 на переобладнання приміщення квартири АДРЕСА_1 під магазин з обладнанням окремого входу   скасувати.

Відмовити прокурору Новгород-Сіверського району в позові про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Н-Сіверської міської ради № 80 від 30.06.2005 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 на переобладнання приміщення АДРЕСА_1 під магазин з обладнанням окремого входу .

В іншій частині постанову Новгород-Сіверського районного суду від 13 березня 2006 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.