Справа № 22ц- 2271 Головуючий в І інстанції
Кутурланова О.В.
Категорія 18 Доповідач Вадзінський П.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Прокопчук Л.П.,
суддів: Вадзінського П.О..,
Воронцової Л.П.,
при секретарі Остренко О.О.,
з участю адвоката ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 червня 2004 року в справі за позовож ОСОБА_2до ОСОБА_3, виконкому Новокаховської міськради та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення виконання зобов'язання і пені та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 1999 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в листопаді 1996 рокуОСОБА_3, як керівник і один із засновників ТОВ „Теніс-Сервіс-Клуб" взяв у неї в борг 22 тисячі доларів СІЛА з зобов'язанням виплати 10 відсотків щомісячної повернути борг до травня 1997 року, а в разі невиконання зобов'язання в обумовлений строк зобов'язався сплатити їй неустойку в розмірі 0,5 відсотків за кожен день прострочи. Боргові розпискиОСОБА_3 завірив печаткою підприємства та гарантував виконання цього зобов'язання листом підприємства ТОВ „Теніс-Сервіс-Клуб". Оскільки засновниками підприємства „Теніс-Сервіс-Клуб, на розвиток якого у неї брались в борг вказані гроші, є відповідачі по страві, тому вважає, що кожен із відповідачів має нести відповідальність за невиконання зобов'язання відповідно до їх часток в статутному фонді підприємства, а саме: ОСОБА_3 - в межах 70 відсотків, ОСОБА_4 в межах 10 відсотків, а виконком Новокаховської міськради в межах 15 відсотків. Заборгованість, з урахуванням індексу інфляції становить 380304 гривені. Діями відповідачів їй також заподіяна значна моральна шкода, яка полягає в душевних переживаннях і стражданнях та погіршенні її стану здоров'я, як інваліда другої групи. Моральну шкоду визначила в розмірі один мільйон двісті тисяч гривень. Просила стягнути з ОСОБА_3. на її користь 1370295 гривень в рахунок відшкодування суми боргу та 200 тисяч гривень в рахунок компенсації за заподіяну моральну шкоду. З відповідача ОСОБА_4на її користь стягнути 182700 гривень в рахунок відшкодування суми боргу та 100 тисяч гривень в рахунок компенсації за заподіяну моральну шкоду і з виконкому Новокаховської міськради стягнути на її користь 274050 гривень в рахунок відшкодування суми боргу та 900 тисяч гривень в рахунок компенсації за заподіяну моральну шкоду.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 червня 2004 року заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. З ОСОБА_3 на користь позивачки стягнено 117099 гривень 40 копійок в рахунок стягнення заборгованості за договором позики та чотири тисячі гривень в рахунок компенсації за заподіяну моральну шкоду. В решті позивних вимог позивачки відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить постановлене рішення скасувати і ухвалити нове, яким заявлені нею позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з посиланням на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи і суд не взяв до уваги той факт, що договір позики був укладений з ОСОБА_3. не як з фізичною особою, а як з директором ТОВ „Теніс-Сервіс-Клуб". Крім того суд при постановлянні рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 підтримала заявлені в апеляційній скарзі вимоги і просила суд задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_3. на її користь боргу за договором позики і відшкодування немайнової (моральної) шкоди, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно поклав відповідальність лише на ОСОБА_3., оскільки відповідно до вироку Дніпровського районного суду м.Херсона від 12.04 2002 року, який набув чинності, саме ОСОБА_3, як фізична особа, заволодів грошима ОСОБА_2 шляхом обману в особистих цілях /а. с. 78/. При цьому судом встановлено, що сума в розмірі 117 тисяч 99 гривень 40 копійок є позика і позичальник, в особі ОСОБА_3., зобов'язаний повернути позичальнику зазначену суму боргу. Колегія суддів також погоджується з висновком суду в частині відмови в задоволенні вимог позивачки щодо стягнення суми боргу із врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення виконання зобов'язання, оскільки як на момент укладання договорів позики так і на час їх виконання, законодавство України не передбачало сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, безпідставно відмовив позивачці в задоволенні її позовних вимог щодо стягнення з відповідача на її користь трьох процентів річних з простроченої суми, оскільки відповідно до ст.214 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1963 року, до внесення зміни Законом України „Про внесення зміни до статті 214 Цивільного Кодексу Української РСР" від 08 жовтня 1999 року, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови позивачці в задоволенні її позовних вимог щодо стягнення з відповідача на її користь трьох процентів річних з простроченої суми, слід скасувати і в цій частині постановити нове, яким задовольнити зазначені вимоги.
Згідно проведених розрахунків три відсотки річних з простроченої суми боргу дорівнює 36593 гривні 55 копійок, котрий складається з часу прострочення тривалістю 10 років і 5 місяців. Виходячи з того, що три проценти річних з простроченої суми за один місяць становить - 292.74 гри.; за один рік - 3512,98 грн., за 10 років - 35 тисяч 129 гривень 82 копійки і за 5 місяців - 1463,70 грн.
Що стосується доводів зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_2 щодо відмови їй в стягненні з відповідача на її користь відсотків зазначених в розписках, то вони колегією до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.214 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1963 року, керуючись ст.ст. 303,307,309,313 ЦПК України, колегія судів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 червня 2004 року в частині відмови в задоволенні вимог позивачки щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2трьох відсотків річних за прострочення боргового зобов'язання, скасувати та постановити нове, яким заявлені позовні вимоги позивачки про стягнення з ОСОБА_3 на її користь трьох відсотків річних за прострочення боргового зобов'язання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 36 (тридцять шість) тисяч 300 (триста) гривень 81 копійку в рахунок погашення трьохпроцентної суми річних за прострочення боргового зобов'язання.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців, шляхом подання касаційної скарги.