АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Бєлан Н.О.
суддів - Дзюбіна В.В., Осіпової Л.О.
при секретарі судового засідання Кацідим В.О.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Ємця А.А.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12013110050003517 за апеляцією обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2013 року, яким:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Горлівка Донецької області, мешканка АДРЕСА_1, раніше судима:
- 22 березня 2012 року вироком Шевченківського районного суду
. Києва за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
засуджена:
- за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України на 1 рік 8 місяців позбавлення волі.
За сукупністю вироків на підставі ст. 72 КК України покарання ОСОБА_2, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2012 року покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень, виконується самостійно.
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у тому, що 3 березня 2013 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, у магазині «Зара», що розташований у торговому приміщенні ТРЦ «Караван» по вулиці Луговій, 12 в м. Києві, таємно викрала чоловічі туфлі вартістю 559 грн. 20 коп., які у примірочній поклала до своєї сумки, та намагалася з викраденим майном зникнути, але була затримана працівниками служби охорони.
В апеляції обвинувачена наполягає на тому, що на досудовому проваджені не доведено її умисел на вчинення цього злочину та стверджує, що туфлі викрала без умислу, а тому її дії мають бути перекваліфіковані.
У той же час, обвинувачена звертає увагу на те, що щиро кається у скоєному злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, її молодий вік та наявність у неї тяжких захворювань, внаслідок чого потребує постійного нагляду лікарів, і порушує питання про призначення їй мінімального покарання за ст. 185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України та звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
Іншими учасниками судового розгляду апеляції не подані.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляцію, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, справедливість призначеного покарання; провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні вказаного злочину за обставин, наведених у вироку, колегією суддів відповідно до вимог ст.394 КПК України не перевіряється, оскільки за даними журналу судового засідання за згодою учасників судового провадження відповідно до положень частини третьої ст.349 КПК України докази не досліджувалися, а за показаннями обвинуваченої, вона не заперечувала фактичні обставини і підтверджувала, що викрала чоловічі туфлі, але які їй не вдалося винести з магазину, бо була затримана службою охорони (а.с.73)..
Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону при встановленні такого порядку дослідження доказів судовою колегією не встановлено і про це не зазначається в апеляції.
У судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачена також зауважила, що фактичні обставини вчиненого нею злочину, як і визначену кваліфікацію її дій, вона не заперечує, бо дійсно у суді першої інстанції погодилась на розгляд справи без дослідження доказів, при цьому стверджувала, що розуміє й наслідки, за яких у такому випадку вона позбавляється права оспорювати їх у апеляційному порядку.
За таких обставин, підстави перевіряти доводи в апеляції обвинуваченої, які стосуються фактичних обставин вчинення злочину, як вони наведені у вироку, відсутні.
Кваліфікація дій обвинуваченої за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України визначена правильно.
Що стосується призначеного покарання обвинуваченій, то воно відповідає вимогам ст.65 КК України і є достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею злочинів, при цьому суд у вироку докладно обґрунтував свій висновок про неможливість перевиховання без ізоляції її від суспільства, з яким також погоджується колегія суддів, тому підстави для задоволення апеляції обвинуваченої відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 376 КПК України, колегія суддів
У х в а л и л а:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року стосовно неї - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набуває законної чинності з дня її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії цієї ухвали.
Головуючий
Судді