УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №11-кп/796/683/2013 Головуючий у першій інстанції - Скорін А.В.

Категорія ст.358 ч.1 КК України Доповідач - Бєлан Н.О.

У х в а л а

Іменем України

18 грудня 2013 року суддя-доповідач судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Бєлан Н.О., перевіривши апеляцію прокурора Кокоши М.М. у кримінальному провадженні №12013110080009024 відносно ОСОБА_3 на її відповідність вимогам ст.396 КПК України,

встановила:

ОСОБА_3 вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року визнана невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ст.358 ч.1 КК України та виправдана у зв'язку з недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

11 листопада 2013 року прокурором Кокошею М.М., який здійснює такі повноваження у кримінальному провадженні, подана апеляція на цей вирок, у якій він порушив питання про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

На переконання апелянта, вказаний виправдувальний вирок ухвалено необґрунтовано та з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

25 листопада 2013 року матеріали кримінального провадження надійшли до апеляційного суду.

Перевіривши зміст апеляції на відповідність вимогам, що визначені ст.396 КПК України, ухвалою судді-доповідача від 26 листопада 2013 року апеляція прокурора визнана неприйнятною до апеляційного розгляду у зв'язку з тим, що її зміст не відповідав вимогам, визначеним ст.396 КПК України, та встановлений десятиденний строк для усунення недоліків.

Зокрема, зверталася увага апелянта на те, що відповідно до ст. 415 КПК України, підставами для призначення справи до нового розгляду в суді першої інстанції є встановлені порушення, передбачені ст. 412 ч.2 п.п. 2,3,4,5,6,7 КПК України.

Водночас, за змістом поданої прокурором апеляції, такі підстави не зазначені і доводи на обґрунтування своєї позиції не наведені, а прохання сформульовано без урахування того, які рішення вправі ухвалити суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляції.

Крім того, зверталась увага прокурора на те, що перешкодою для призначення апеляції до судового розгляду в апеляційній інстанції є недотримання ним вимог вказаної статті кримінального процесуального закону про обов'язок апелянта обґрунтувати свою позицію щодо незаконності вироку та зазначити, саме у чому виразилися помилки суду, які належить виправити апеляційному суду.

Зокрема, вказувалось на необхідність зазначення в апеляції конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, що відносяться до основних елементів складу злочину, який інкримінувався ОСОБА_3

Крім того, серед іншого, зауважувалось, що в апеляції відсутні аргументи в обґрунтування позиції апелянта щодо незаконності висновку суду про відсутність в діянні виправданої складу злочину, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, притому, що за обвинуваченням вона підробила офіційні документи - довідки про перерахунки як службова особа.

За таких обставин, апеляцію прокурора не можна було визнати такою, що відповідала вимогам, визначених вказаною статтею закону до її змісту, що й було перешкодою для відкриття апеляційного провадження.

Також зверталась увага на те, що згідно з вимогами ст. 399 ч.3 п.1 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула її недоліки в установлений строк.

12 грудня 2013 року до апеляційної інстанції надійшла апеляція прокурора у новій редакції, перевіривши яку, вважаю, що прокурором недоліки, які зазначені в ухвалі судді-доповідача, не усунуті у повному обсязі.

Так, змінивши підстави скасування виправдувального вироку, а саме з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи кримінального провадження, бо не взяті до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки суду, та висловивши прохання про скасування виправдувального вироку і постановлення вироку апеляційним судом, прокурором не наведені обґрунтування своєї такої позиції, оскільки взагалі не зазначені обставини вчинення злочину, відсутні й посилання на докази, які судом не досліджувались, або досліджені неповно, або про помилки суду в оцінці доказів.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції у межах апеляції і у своєму вироку повинен також проаналізувати та оцінити докази, які безпосередньо повинні бути досліджені.

Проте в апеляції прокурора з приводу цього позиція взагалі не висловлена.

За таких обставин, виходячи з передбачених законом наслідків невиконання вимог про усунення недоліків апеляції в установлений строк, апеляцію належить повернути апелянту.

Згідно зі ст.399 ч.7 КПК України повернення апеляції не позбавляє апелянта права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку,

передбаченому кримінально-процесуальним законом, у межах строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України, -

Ухвалила:

Повернути апеляцію старшому прокурору прокуратури Святошинського району м. Києва КокошіМ.М. на вирок Святошинського районного суду

м. Києва від 15 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя-доповідач Апеляційного суду

міста Києва    Н.О. Бєлан