ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,
при секретарі: Мельник І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, -
встановила:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на неправомірні дії заступника начальника Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, мотивуючи свою скаргу тим, що суб'єктом оскарження порушено Закон України «Про звернення громадян», а саме те, що його звернення було розглянуто у його відсутність та без ознайомлення з документами. Просив визнати дії суб'єкта оскарження неправомірними, зобов'язати його розглянути скаргу у певний строк, постановити окрему ухвалу щодо порушення законності при розгляді його скарги та відшкодувати пов'язані з розглядом справи збитки у розмірі 1020 гривень
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2004 року залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2004 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги.
Рішення судів по справі мотивовані тим, що скаржником не доведено факту порушення його прав чи законних інтересів суб'єктом оскарження.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та повернути справу на новий розгляд. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, а саме ст. 18 Закону України «Про звернення громадян».
В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені, клопотань про безпосередню участь у розгляді справи не направляли.
Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її за матеріалами справи, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із рішень судів першої та другої інстанцій, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суди керувалися тим, що скаржник не довів факт порушення його прав з боку суб'єкта оскарження, оскільки скарга була розглянута і скаржник в місячний термін був повідомлений про наслідки її розгляду.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 на надав інших доказів порушення його прав з боку суб'єкта оскарження, які не були предметом розгляду у судовому засіданні.
За таких обставин, висновок суду про відсутність доказів порушення прав ОСОБА_1 з боку суб'єкта оскарження є обґрунтованим, а тому прийняті по справі рішення скасуванню не підлягають.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій викладені достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні пункти законів України та відповідають чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно.
Суддя: