АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі

головуючого судді - Присяжнюка О.Б.

суддів - Одинця В.М., Глиняного В.П.

при секретарі - Трончука М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110080007435, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мотижин, Макарівського району, Київської області, громадянина України, ізсередньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України;

за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року,

за участю сторін: прокурора - Карпука Ю.А.

представника потерпілої - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

По справі вирішено питання щодо речових доказів.

Відповідно до вироку, ОСОБА_1 31 травня 2013 року, приблизно о 16 год. 15.хв., керуючи автомобілем «RENAULT Clio Symbol», д.н.з. НОМЕР_1 та здійснюючи виїзд з двору будинку № 97 по пр-ту Перемоги в м. Києві на проїжджу частину, проявив неуважність та не надав дорогу пішоходам, що рухалися по тротуару, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, громадянці ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 932/Е від 12.06.2013 року, було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації дій, просить вирок суду змінити, призначивши обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при призначені ОСОБА_1 покарання не дотримався в повній мірі вимог ст.. 65 КК України, а саме не врахував ставлення обвинуваченого до вчиненого правопорушення, який систематично без поважних причин не з'являвся до суду та ввів в оману потерпілу обіцянками про відшкодування спричиненої шкоди, яку так і не відшкодував, таким чином спонукавши її до неподання цивільного позову.

У зв'язку з даними обставинами, на думку апелянта, застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є обов'язковим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, є правильним і в цій частині вирок суду не оспорюється.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України не заперечується сторонами і не оскаржується в поданій апеляційній скарзі, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Що стосується доводів представника потерпілої ОСОБА_3 з приводу того, що судом першої інстанції, при призначені ОСОБА_1 покарання, не будо дотримано вимоги ст. 65 КК України в частині, що стосується додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так ст. 65 КК України передбачено, що суд призначаючи покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

Вимоги даної норми закону місцевим судом було дотримано та враховано всі обставини передбачені ст. 65 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років, про те воно не є обов'язковим, а питання про його застосування вирішується в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з загальних засад призначення покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинене ним діяння відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, характеризується позитивно, свою вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, активно спряв розкриттю злочину, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання у виді штрафу відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 ще й додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, як про те просить в своїй апеляційній скарзі представник потерпілої, а відтак вирок суду залишається без зміни.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3, - без задовноленя.

С у д д і :

ПрисяжнюкО.Б. Одинець В.М. Глиняний В.П.

Справа - №11-КП/796/641/2013 Головуючий у першій інстанції - Бандури І.С.

Категорія - ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач - Присяжнюк О.Б.