1-кп/381/132/13

381/3605/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» липня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/132/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100310000962 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Саратова Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, проживаючого по АДРЕСА_1, працюючого не офіційно, з вищою освітою, росіянина, судимого,

- 10.07.2012 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком тривалістю в один рік;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Корнєва К.В., потерпілого - ОСОБА_3, обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

15.05.2012 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи судимість за умисний злочин, перебуваючи в приміщенні веранди будинку по АДРЕСА_2, спочатку став лаятись з постійним мешканцем цього будинку - ОСОБА_3, а потім, відчуваючи у зв'язку з цим до нього раптово виниклу неприязнь, вирішив шляхом фізичного впливу заподіяти шкоду його здоров'ю у вигляді нанесення йому саме таких тілесних ушкоджень, які в момент заподіяння не будуть небезпечними для його життя і не потягнуть за собою наслідків у вигляді спричинення останньому загрозливих для життя явищ, але таких, що спричинять тривалий розлад здоров'я.

Доводячи цей злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 металевим будівельним ломом умисно наніс з прикладанням зусилля один удар в область стегна лівої ноги, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого черезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за ознакою умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 15.05.2012 року близько 16 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні веранди будинку по АДРЕСА_2, після сварки з постійним мешканцем цього будинку - ОСОБА_3, вирішив заподіяти шкоду його здоров'ю у вигляді нанесення йому саме таких тілесних ушкоджень, які в момент заподіяння не будуть небезпечними для його життя, але таких, що спричинять тривалий розлад здоров'я. Одразу після цього, він металевим будівельним ломом умисно наніс один сильний удар в область стегна лівої ноги, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді закритого черезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, а також те, що потерпілий в судовому засіданні не мав до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є середньої тяжкості та умисним, дані про особу винного, який: судимий за вчинення умисного злочину, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, новий злочин вчинив в період іспитового строку, проте у побуті за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, публічно осудив свою протиправну діяльність.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 можливе лише шляхом його тримання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням обвинуваченого до праці, а тому йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, при цьому правових підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 та 75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Остаточне покарання ОСОБА_1 має бути призначено в порядку ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений вчинив новий злочин після постановлення вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2012 року, від відбування покарання призначеного за яким був звільнений з випробуванням в порядку ст. 75 КК України - невідбута частина покарання становить один рік та шість місяців обмеження волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлений.

Під час судового розгляду з боку прокурора, з метою забезпечення виконання вироку, було заявлене клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, яке підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 179, 194, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2012 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком на два роки та шість місяців.

Початок строку відбуття ОСОБА_1 покарання обчислювати з моменту його прибуття до відповідної установи виконання покарань.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на обвинуваченого строком на один місяць, тобто по 17.08.2013 року обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту - села Томашівка Фастівського району Київської області, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього більш суворого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ