Справа № 359/5944/13-ц Головуючий у І інстанції Борець Є.О.
Провадження № 22-ц/780/7304/13 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.
Категорія 18 25.12.2013
УХВАЛА
Іменем України
25 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Лащенка В.Д., Касьяненко Л.І.
при секретарі: Антіпову Я.А.
розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВТАНОВИЛА:
В червні 2013 року позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки з відповідача земельної ділянки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, в якому посилався на те, що 30 травня 2008 року ЗАТ «Сведбанк Інвест» ( правонаступник ПАТ «Сведбанк») уклав з відповідачем кредитний договір, за яким ЗАТ «Сведбанк Інвест» зобов'язався надати кредит у розмірі 19500 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно до 29 травня 2015 року повертати кредит по частинам та сплачувати відсотки за користування ним у розмірі 14% річних.
В той же день ЗАТ «Сведбанк Інвест» уклав з ОСОБА_2 іпотечний договір, за яким для забезпечення належного виконання кредитного договору відповідач передав ЗАТ «Сведбанк Інвест» в іпотеку земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220884001:01: 029:0004 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовується в АДРЕСА_1.
28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» уклав з ТОВ « ФК «Вектор Плюс» договір факторингу, за яким ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ «ФК «Вектор Плюс» право грошових вимог до ОСОБА_2 за кредитним та іпотечним договорами.
В той же день ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклав з відповідачем договір факторингу, за яким ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступив ТОВ «Кредитні ініціативи» право грошових вимог до відповідача за кредитним договором. Крім того, 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклав з відповідачем договір про передачу ТОВ «Кредитні ініціативи» прав за іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_2
Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, тому у ТОВ «Кредитні ініціативи» виникло право достроково вимагати від ОСОБА_2 повернення кредиту в повному розмірі, сплати всіх відсотків за користування ним та пені. Загальний розмір боргу за кредитним договором склав 229307 гривень 26 копійок, яку позивач просить стягнути, а також в рахунок погашення боргу за кредитним договором позивач просить суд звернути стягнення на земельну ділянку, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»..
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року позов задоволено, в рахунок погашення боргу за кредитним договором №1206-Ф від 30 травня 2008 року у розмірі 229307 гривень 26 копійок, який складається з боргу по поверненню кредиту у розмірі 122484 гривень 73 копійок, боргу по сплаті відсотків за користування ним у розмірі 57974 гривень 83 копійок та боргу по сплаті пені у розмірі 46080 гривень 28 копійок, звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220884001:01:029:0004 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовується в АДРЕСА_1, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витрати на оплату судового збору у розмірі 2293 гривень 07 копійок.
У апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Вважає, що в документах про передачу від однієї сторони до іншої прав вимог не зазначено, щодо переходу саме до нього ОСОБА_2, а також не погоджується з розміром заборгованості, оскільки вони не відповідають дійсності, як щодо суми, так і щодо валюти заборгованості. Неустойка яка зазначена в рішенні нарахована позивачем безпідставно, оскільки він не був повідомлений про перехід права вимог за кредитним договором та до цього часу не надано жодного доказу такого переходу. А тому належними та допустими доказами наявності боргу за кредитним договором перед ЗАТ «Сведбанк Інвест» або іншою компанією, яка отримала право вимоги на його думку можуть бути тільки первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та виписки з особового рахунку.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач ОСОБА_2 всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 30 травня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1206-Ф, за умовами якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 19500,00 дол. США зі сплатою 14,0 %, кінцевим терміном повернення коштів 29 травня 2015 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 30 травня 2008 року ЗАТ «Сведбанк Інвест» уклав з ОСОБА_2 іпотечний договір №1206-Ф/ІП-1, за умовами якого відповідач передав ЗАТ «Сведбанк Інвест» в іпотеку земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3220884001:01: 029:0004 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовується в АДРЕСА_1.
Згідно п.1.2 статуту правонаступником ЗАТ «Сведбанк Інвест» є ПАТ «Сведбанк» (а.с.71). 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі укладеного з відповідачем. Разом з тим 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за умовами якого до останнього переходить право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі укладеного з відповідачем.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 514 ЦК України ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором від 30 травня 2008 року.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться звичайно.
Відповідно до вимог ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови зазначеного кредитного договору і станом на 01 квітня 2013 року загальна сума заборгованість становить 15324,00 дол. США, що за курсом НБУ складає 122484,73 грн., по відсотках - 7253,20 дол. США. що за курсом НБУ складає 57974,83 грн. та пені - 5765,08 дол. США, що за курсом НБУ складає 46080,28 грн..
Судова колегія погоджується із зазначеними розрахунками, вони грунтуються на вимогах закону та підтверджуються матеріалами справи, при цьому даний порядок нарахування узгоджується із ст. 549 ЦК України та порядком, передбаченим кредитним договором № 1206-Ф від 30 травня 2008 року.
08 травня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про досудове врегулювання спору та/або добровільно звільнити предмет іпотеки, на яку відповідач не відреагував.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Гідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, та самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.
Крім того згідно ст. 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК Укарїни).
З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений правомірно оскільки відповідач всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" не перейшло право вимоги по кредитному договору від ЗАТ «Сведбанк Інвест» є безпідставними. Оскільки спростовуються копіями статуту, договорами факторингу від 28 листопада 2012року.
Доводи апеляційної скарги про те, що передача права вимоги за іпотечним договором не мало місце при укладенні договорів факторингу не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки іпотечний договір є невід'ємним від основного кредитному договору, яким забезпечується виконання зобов'язань позичальника, тому при укладенні договору факторингу були передані права вимоги, в тому числі на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності розрахунку суми заборгованості умовам договору є безпідставними, так як при його аналізі не вбачається будь-яких недостовірних даних або арифметичних помилок, які не відповідають вимогам кредитного договору та закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: