Справа № 764/7231/13-ц
Провадження № 2/764/3751/2013
Категорія 54
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" грудня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді – Кукурекіна К.В.,
при секретарі – Яцук Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа Публічне акціонерне товариства «Укрсоцбанк» про невиконання зобов’язань за договором страхування, відшкодування збитків та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 2416,33 грн., з яких сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2381,56 грн. та три відсотка річних у сумі 34,77 грн. Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що 31 серпня 2012 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_2, державний номер НОМЕР_1 був пошкоджений. Автомобіль позивача був застрахований у ВАТ НАСК «Оранта» відповідно до договору страхування від 10.09.2007 р. У встановленому порядку позивач звернулась до відповідача із заявою про настання страхового випадку, надала необхідні документи, проте до цього часу сплата страхового відшкодування не здійснена. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач посилається, що противоправні дії відповідача у вигляді невиконання своїх обов’язків порушили нормальний уклад життя позивача, це призвело до незапланованих емоційних, фінансових та часових затрат. Вищевказані обставини негативним чином вплинули на психологічний стан позивача, що виразилось у появі дратливості, погіршенню сну та апетиту. Зазначену шкоду позивач оцінює у 5000,00 грн., які просить стягнути з відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач у судове засідання з’явився, позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.
Суд, зі згоди позивача, вважає можливим допустити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, знаходить позов підлягаючим задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
10.09.2007 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою (вигодонабувач) був укладений Договір № 2621410091338 добровільного страхування транспортного засобу від 10.09.2007 р., а саме автомобіля ОСОБА_2, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу.
Відповідно до Договору кредиту № 945/199-САФ03.16-2 на купівлю автотранспортних засобів від 11.09.2007 р. позивач отримала від третьої особи грошові кошти (кредит) у розмірі 21150,00 доларів США з метою оплати придбаного автомобіля ОСОБА_2.
Довідкою від 27.01.2012 р., вих. № 601.7-07/96-1018, третя особа повідомляє, що ОСОБА_1 станом на 27.01.2012 р. діючих кредитів не має та кредитна заборгованість перед Банком відсутня.
31 серпня 2012 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_2, державний номер НОМЕР_1 був пошкоджений. У встановленому порядку позивач звернулась до відповідача із заявою про настання страхового випадку.
Згідно п. 11.4. вказаного договору страхування протягом 10 робочих днів від дня одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин і наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків страховик складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування і в строк до 15 робочих днів після складання страхового акту здійснює його виплату або приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і в строк до 15 робочих днів з моменту ухвалення надсилає його страхувальникові.
15 жовтня 2012 року відповідачем було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування по страховому випадку у розмірі 2376,81 грн., проте виплата не була здійснена, доказів зворотного відповідачем не надано.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» встановлений обов’язок страховика при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки у виді сплати неустойки.
Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до представленого позивачем розрахунку, правильність і достовірність якого не викликає сумнівів у суду та якій не був оскаржений, сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 2416,33 грн., з яких сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2381,56 грн. та три відсотка річних у сумі 34,77 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 2416,33 грн. підлягають задоволенню та засновані на законі.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її спричиненні.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 вищевказаної норми цивільного процесуального закону, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В порушення зазначених вимог процесуального законодавства, позивачем не надані до суду документи, що підтверджують позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, докази, які б свідчили про те, що своїми протиправними діями відповідач порушив нормальний уклад життя позивача, заподіяв моральні й душевні страждання, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди.
В порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір розмірі 229,41 грн.
На підставі статей 16, 22, 23, 611-612, 625, 1167 Цивільного кодексу України, пунктів 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди», Закону України «Про страхування», керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 218, 224-226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку з врахуванням індексу інфляції у сумі 2381,56 грн., три відсотка річних у сумі 34,77 грн., судовий збір у сумі 229,41 грн., а всього – 2645,74 грн.
В решті вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя – підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В. Кукурекін