Справа № 2п-868
2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2008 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю. В.,
при секретарі Кудіній А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі земельної ділянки із спільного користування, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право користування земельною ділянкою в розмірі 0,1069 га вАДРЕСА_1, зобов'язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні цією ділянкою та визначити порядок користування суміжними земельними ділянками, оскільки являються із відповідачкою співвласниками будинку (відповідно 48\100 та 52\100 частин) та спільно користуються земельною ділянкою, на якій розташований будинок та господарські будівлі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі, пояснили, що ОСОБА_2 відмовляється за взаємною згодою визначити порядок користування земельною ділянкою. Просять постановити рішення про відведення позивачу ділянки, яка проходить по суходолу по металевій огорожі на протязі 17,15 м в північно-західному напрямку, що межує із землями загального користування вулиці Шевченка; по довжині - по суходолу по уявній лінії на протязі 8,10 м в північно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 9.25 м в південно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 1,14 м в південно-західному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 3.20 м в південно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 6.33 м в північно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 8.88 м в північно-західному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 66.39 м в південно-східному напрямку.
Відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала, мотивуючи в письмових запереченнях свої доводи несправедливим розподілом землі, в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена під розписку у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки від відповідачки повідомлення не надійшло.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення у відсутності відповідачки, яка не з'явилась.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши письмові заперечення відповідачки, документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
За договором дарування, посвідченим 15 травня 1997 року приватним нотаріусом ОСОБА_4, від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 перейшло право власності на 48\100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, в т. ч. частина дерев'яного будинку житловою площею 33, 3 кв. м з належними господарськими приміщеннями - хлів, хлів, колодязь, вбиральня, огорожа на земельній ділянці розміром 1807 кв. м.
З реєстраційного посвідчення Рівненського БТІ № 2958 від 8 липня 1997 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником 48\100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1.
Статтею 30 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13 березня 1992 року N 2196-XII, дія якої поширюється на вказані правовідносини, передбачений порядок переходу від відчужувача до набувача, до якого переходить право власності на будівлі та споруди, права користування земельними ділянками. Частиною 2 статті передбачено, що при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
Статтею 42 Земельного кодексу України у вказаній редакції встановлено, що використання і розпорядження земельною ділянкою визначаються співвласниками цих об'єктів пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.
Згідно технічної документації із землеустрою ПП "Геопростір" позивачу пропонується визначити земельну ділянку, яка проходить по суходолу по металевій огорожі на протязі 17,15 м в північно-західному напрямку, що межує із землями загального користування вулиці Шевченка; по довжині - по суходолу по уявній лінії на протязі 8,10 м в північно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 9.25 м в південно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 1,14 м в південно-західному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 3.20 м в південно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 6.33 м в північно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 8.88 м в північно-західному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 66.39 м в південно-східному напрямку.
ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку площею 0,1069 га, в той час як у користуванні відповідачки ОСОБА_2 знаходиться суміжна ділянка розміром 0, 1100 га.
Із технічної документації слідує, що межі земельних ділянок не перетинаються, визначені з врахуванням розміщених на них будівель та споруд, які належать сторонам.
Суд враховує те, що межі та розмір запропонованої до виділення ОСОБА_1 земельної ділянки не створюють перешкод для використання сусідами суміжних земельних ділянок, в тому числі відповідачкою, суд приходить до висновку, що відмова відповідачки добровільно погодити межі ділянки порушує гарантовані законом права позивача отримати землю у користування, в зв'язку з чим порушені права підлягають захисту.
Суд вважає, що відновлення порушених прав позивача можливе шляхом визнання за ним права користування земельною ділянкою у варіанті та примусового виконання відповідачкою обов'язку не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою.
На підставі викладеного, ст.ст. 30, 42 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13 березня 1992 року N 2196-XII, ст. 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою в розмірі 0,1069 га вАДРЕСА_1, зобов'язавши відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою.
Визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, що перебувають у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_1 земельну ділянку, яка проходить по суходолу по металевій огорожі на протязі 17,15 м в північно-західному напрямку, що межує із землями загального користування вулиці Шевченка; по довжині - по суходолу по уявній лінії на протязі 8,10 м в північно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 9.25 м в південно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 1,14 м в південно-західному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії і по зовнішній стіні будівлі на протязі 3.20 м в південно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 6.33 м в північно-східному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 8.88 м в північно-західному напрямку, далі по суходолу по уявній лінії на протязі 66.39 м в південно-східному напрямку. .зобов'язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні цією ділянкою та, Звільнити відповідачку від сплати судового збору на підставі ст.4 п. 18 Декрету КМ України „Про державне мито”.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1 грн. 50 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: