Справа № 764/12559/13-к

1-кп/764/404/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарі - Коваль А.О.,

за участю прокурора - Сімчишина В.С.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження № 12013140060006501 від 23 жовтня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, з середньою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в період часу з 17 години 20 хвилин 20 жовтня 2013 року до 13 години 30 хвилин 23 жовтня 2013 року, знаходячись в приміщенні ТЦ «Sеа Маll», розташованого по пр. Генерала Острякова, б. 260 в м. Севастополі, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення, з рядів торгових вітрин таємно викрав майно, що належить ТОВ «Карі-Україна», а саме пару кросівок марки «Т. Тассоrdі» вартістю 619 гривень, після чого, заподіявши ТОВ «Карі-Україна» матеріальний збиток на загальну суму 619 гривень, з викраденим зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у таємному викраденні майна ТОВ «Карі-Україна» визнав повністю та показав, що десь 21 жовтня 2013 року вдень він зайшов в магазин в приміщенні ТЦ «Sеа Маll» по пр. Генерала Острякова, б. 260 в м. Севастополі, де йому сподобались кросівки, які він вирішив викрасти, оскільки у нього не було коштів для їх придбання. Скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігав, він одяг їх на себе та вийшов з магазину. 23 жовтня 2013 року він знову зайшов до цього магазину, де його працівники, замітивши на ньому ці кросівки, викликали співробітників міліції, які затримали його. У вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення в зв'язку з важким матеріальним становищем, завданий збиток відшкодував повністю.

Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особистість обвинуваченого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечать обставинам справи, які ніким не оспорюються, що дає підстави суду вважати вину обвинуваченого доказаною в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, однак знаходиться з листопада 2008 року на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: наркоманія, та обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини, що пом'якшують відповідальність, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за вчинене кримінальне правопорушення, а має за мету виправлення та перевиховання засуджених, попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, вчинив злочин в зв'язку з важким матеріальним становищем, вважає недоцільним призначати йому покарання у виді штрафу і приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт на мінімальний строк, передбачений санкцією вказаної статті, що, на думку суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався, процесуальних витрат не має, арешт на майно не накладено. Питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.

Речові докази - пару кросівок «Т. Тассоrdі», переданих на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 як власнику - залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко