Справа №295/13666/13-к

Категорія 18

1-кп/295/224/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Зіневич І.В.

секретар Безкоровайна О.Т.

з участю прокурора Джунь В.В.

з участю потерпілої ОСОБА_1

з участю обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12013060380002499 від 03.08.2013р. стосовно

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Житомира, українця, громадянина України, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

25.10.2010р.Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України на 6 місяців арешту;

24.05.2012р.Богунським районним судом м.Житомира за ст.ст.185 ч.2 КК України на 6 місяців арешту

по обвинуваченню за ч.2 ст.185КК України, суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 01 серпня 2013року близько 01 години перебуваючи в АДРЕСА_1 вирішив з корисливих мотивів викрасти майно ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до шафи в кімнаті, звідки повторно таємно викрав належний ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Нокіа» моделі 200 вартістю 600грн та зарядний пристрій до нього. Після цього, підійшовши до стільця на якому знаходилась сумка ОСОБА_1, викрав з неї навушники, які входять до комплекту вказаного мобільного телефону та утримуючи викрадене майно при собі місце злочину залишив, чим заподіяв ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 600грн.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.185КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

27серпня 2013року обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 уклали угоду про примирення, згідно якої обвинувачений визнав свою винуватість за вказаною в обвинувальному акті статтею кримінального кодексу, відшкодував спричинену шкоду, було визначено та узгоджено вид та розмір покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 п.п.2,3,4КК України з іспитовим строком на 1 рік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину, підтримав угоду, укладену між ним та потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні угоду підтримала та ствердила, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Прокурор висловив думку про затвердження угоди, оскільки її умови відповідають вимогам закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1ст.314КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.

Відповідно до вимог ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Відповідно до вимог ч.3 ст.469КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2ст.185КК України, який згідно ч.3 ст.12КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Судом з»ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені абзацами 1-4 п.1 ч.5 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.

Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов»язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості.

Речові докази, судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст.314, 373, 374, 375, 394, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1, укладену 27 серпня 2013року по кримінальному провадженню №12013060380002499 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.185КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.2 ст.185КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк 1 (один) рік. Зобов»язати засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати без дозволу кримінально-виконавчої інспекції на постійне місце проживання за межі України, періодично з»являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Житомирської області:

обвинуваченим виключно з підстав - призначення покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474КПК України, в тому числі не роз»яснення наслідків укладення угоди;

потерпілою виключно з підстав - призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст.474КПК України, в тому числі не роз»яснення наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили обов»язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

СУДДЯ: І. В. Зіневич