Справа № 762/4123/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
30 грудня 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Албовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної міграційної служби у місті Севастополі про визнання особою такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1, зняти його з реєстраційного обліку за спірною адресою. Вимоги мотивовані тим, що спірне житло належить на праві власності позивачу, відповідач, син позивача, не проживає у ньому понад три роки, утриманням житла не займається, своїх речей у ньому не тримає.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві, наполягає.
В судове засідання відповідач, який вважається повідомленим в порядку ч.ч.5 ст.74 ЦПК України не явився, а тому суд, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.
На підставі договору міни від 04 липня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Севастопольської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-1456, позивачу належить будинок АДРЕСА_1 (а.с.5); як вбачається з копій будинкової книги та паспорту відповідач зареєстрований за спірною адресою з 18.07.2006 року (а.с.6, 7-8); згідно акту складеного членами сільського комітету села Широке від 20.11.2013 року, відповідач за спірною адресою тривалий час не проживає (а.с.10).
Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, а за ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оскільки відповідач понад рік не користується житлом, власниками якого є позивач, та суду не надано відомостей щодо перешкоджання відповідачеві у користуванні спірним житлом, слід прийти до висновку, що він втратив право користування цим житлом, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку за спірною адресою то вони, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки покладення певного обов'язку на сторону у справі, яка не є відповідачем, неможливо.
У той же час відповідно до ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Наведений Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, та положення його ст.7 підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм житловим приміщенням, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши одночасно одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання відповідача буде можливе за умови набрання законної сили рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, або за умови розгляду судом вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації відповідача за адресою цього житла, проте, таких самостійних вимог позивач не заявляв.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229грн. 40коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Алупка, Кримської області таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Алупка, Кримської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229грн. 40коп.
У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов