Справа № 764/8909/13-ц
Проевадження2/764/4129/2013
Категорія 30
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі
головуючого судді - Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Яцук Є.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» матеріальну шкоду - витрати на лікарняні препарати у розмірі 357,72 грн., 2121,12 грн. витрати, пов'язані з проведенням психологічного дослідження, та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 грн.; з відповідача ОСОБА_2 позивач просить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 192316,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що 14.07.2011 р. відповідач ОСОБА_2 (раніше прізвище - ОСОБА_2) керуючи транспортним засобом Шевролет-Нива, державний номер НОМЕР_1, порушивши правила дорожнього руху здійснила наїзд на позивача, внаслідок чого останньому були заподіяні тілесні ушкодження, що відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Розмір матеріальної шкоди складає 2478,84 грн., з яких 2121,12 грн. витрати, пов'язані з проведенням психологічного дослідження та 357,72 грн. витрати на медикаменти, що були необхідні для відновлення здоров'я позивача. У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», позивач вважає, що матеріальну шкоду повинно відшкодувати ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Щодо вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що вищевказані обставини порушили нормальний уклад життя позивача, він був вимушений відвідувати суди, прокуратуру, його пригнічує факт непрацездатності. На підставі цього, позивач просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., та з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 192316,00 грн.
Позивач, його представник у судове засідання з'явились, вимоги позову підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги позову визнала.
Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» до судового засідання не з'явився, від представника надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, надані заперечення на позов, відповідно до яких відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 49,75 грн. - витрати пов'язані з лікуванням, та моральну шкоду відповідно до чинного законодавства.
Суд, вивчивши матеріали справи, докази в їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип діспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2011 р. відповідач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2) керуючи автомобілем Шевролет, державний номер НОМЕР_1, порушивши правила дорожнього руху виїхала на тротуар та здійснила наїзд на ОСОБА_1, внаслідок чого останньому були заподіяні тілесні ушкодження, що відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий розлад здоров'я на строк більш 21 доби.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 31.05.2013 р. (справа № 2703/2834/2012) суд прийшов до висновку, що дії підсудної ОСОБА_2 вірно кваліфіковані по ст. 286, ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_1 середньої степені тяжкості тілесні ушкодження. Її вина повністю доказана. На підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» провадження по кримінальній справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченому ст. 286, ч. 1 КК України припинено. ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності до полісу № ВС/3614506 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу «Шевролет», державний номер НОМЕР_1 у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Термін дії полісу з 00:00 годин 09.12.2010 р. до 08.12.2011 р. включно. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100000 грн. Франшиза 510 грн.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 вищевказаної норми цивільного процесуального закону, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди позивачем надані до суду чеки, квитанції, рецепти, виписний епікриз, проте не усі вони беруться судом до уваги як належні докази.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 2121,12 грн. - витрат, пов'язаних з проведенням психологічного дослідження, оскільки вищевказане дослідження не було призначене лікарем, а було здійснено з власної ініціативи позивача.
Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням позивача, з урахуванням того, що страхове відшкодування позивачу виплачено не було та цей факт не заперечується ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», суд вважає за можливим задовольнити вимоги частково, стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суму 204,10 грн., яка складається з витрат за товарним чеком № 9444 в сумі 17,50 (а.с. 6), витрат за товарним чеком № 6471 від 14.07.2011 р. в сумі 86,60 (а.с. 6), витрат за квитанцією № 100 від 06.09.2011 р. в сумі 20,00 (а.с. 7), витрат за квитанцією б/н від 24.02.2012 р. в сумі 80,00 (а.с. 7). В інший частині слід відмовити за недоведеністю витрат відносно спричиненої шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її спричиненні.
У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» судам роз'яснено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Встановивши факт протиправних дій відповідача ОСОБА_2, беручи до уваги, що своїми протиправними діями ОСОБА_2 порушила нормальний уклад життя позивача, заподіяла моральні й душевні страждання, пов'язані з пошкодженням здоров'я, суд вважає за можливим частково задовольнити вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, настання якої викликано протиправними діями відповідача згідно ст. 23 ЦК України. Визнаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийнято до уваги характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, відсутність відшкодування з боку ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд вважає за можливим стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму по 2550 грн. з кожного відповідача.
В інший частини - слід відмовити.
В порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь держави підлягає стягненню судовий збір розмірі 286,75 грн., з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір розмірі 57,35 грн.
На підставі ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, пунктів 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку у розмірі 204,10 грн., у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2550 грн., а всього стягнути 2754,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2550 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь бюджету Ленінського району м. Севастополя судовий збір у розмірі 286,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь бюджету Ленінського району м. Севастополя судовий збір у розмірі 57,35 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя - підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В. Кукурекін