Справа № 2-а-136, 2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Галича Ю. М.
при секретарі Данилюк Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду Ставищенського районного суду Київської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про стягнення невиплаченоїщорічної грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з названим адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона є матірю загиблого в Афганістані сина і тому має пільги передбачені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до ст. 15 вказаного Закону передбачено, що до 5 травня членам сімей загиблих повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але відповідачем їй виплачено вказану допомогу за 2008 рік у значно нижчому розмірі - 170 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА Київської області відмовило їй у проведенні перерахунку допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача недоплачені суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2225 грн.
В судовому засіданні позивачка, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач направив до суду лист, в якому просить справу розглядати без участі їх представника та письмові заперечення (а.с. 21-22), в яких позовні вимоги не визнає повністю, оскільки виплата позивачці вказаної допомоги проведена у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 р.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 10 липня 2001 року (а.с. 7), є матір'ю загиблого в Афганістані сина, який загинув 16 травня 1988 року, і вона отримувала виплати від держави до 2006 року: за смерть сина 29 грн. 87 коп., за особливі заслуги (за орден) - 52 грн. 25 коп., з липня 2006 року виплачувала: за смерть сина 102 грн. 75 коп., за особливі заслуги (за орден) 64 грн. 73 коп. Позивачці як члену сімї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби в Афганістані, виплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2008 р. - в розмірі 170 грн. Позивачка 11 червня 2008 року звернулась до відповідача із заявою про виплату їй недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік (а.с. 8), в чому листом відповідача від 7 липня 2008 року № 989 їй було відмовлено(а.с.9,10).
Судом встановлено, що фактично зазначена грошова допомога управлінням соціального захисту населення виплачена позивачці в 2008 році в розмірі, встановленому постановою КМ України від 12.03.2008 року за № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч. І ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.ст. 12, 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим нормам Законів.
Розмір мінімальної пенсії на час виплати позивачці вищевказаної допомоги за 2008 р. становив 481 грн. на місяць. При цьому, у Законі „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” чітко вказано застосування ст. 15 Закону " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ", яка передбачає право позивачки на одноразову щорічну допомогу в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до ст. 10 абзацу 4 Закону " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать батьки та ін.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, - суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. ст. 10, 12, 15, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної пенсії за віком а не постанови КМ України № 183 від 12.03.2008 року.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп/2008 року, визнано що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Також даним рішенням визнано такими що не відповідають Конституції України п. 20 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що одноразова грошова допомога позивачці була виплачена за 2008 рік в розмірі, визначеному вищевказаною постановою КМ України, а повинна була бути виплачена виходячи із розміру 5-ти пенсій за віком на момент виплати, - суд вважає, що відповідачем неправомірно не доплачено позивачці суму одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 2225 грн. (481 х 5-170, так як цю допомогу було виплачено в 2008 р. в розмірі 170 грн.).
Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивачки недоплачену їй суму одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік в сумі 2225 грн.
Керуючись ст.ст.19, 92 Конституції України, ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ", ст.ст. 6, 9, 7, 11, 12, 17, 99,100,158-163, 185, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 2225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) гривень невиплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галич Ю.М.