ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1710/1-61/12
31 грудня 2013 року
Костопільський районний суд Рівненської області у попередньому судовому засіданні в приміщенні суду у складі:
головуючого - Цвіркуна О.С.,
при секретарі - Федас І.О.,
за участю державного обвинувача - Волевач С.К., потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у приміщенні суду в місті Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, раніше неодноразово судимого, остання судимість 12 грудня 2005 року Костопільським районним судом за ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, у вчинені злочинів передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
Досудовим слідством підсудний ОСОБА_5, обвинувачується у тому, що, 11.11.2011 року, близько 19 год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на вул.. Незалежності в м. Костопіль, навпроти міського парку, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно розпочав нецензурно ображати перехожих - ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що виразилось у прояві до останніх неповаги, морального приниження. В підтвердження своїх хуліганських намірів, демонструючи свою перевагу, дістав ніж та утримуючи його в руках, почав рухатись в їхньому напрямку, а коли вони розпочали від нього втікати, наздоганяв ОСОБА_2, утримуючи ніж в руках, спричинивши при цьому потерпілому моральну шкоду у вигляді боязні за своє життя та здоров'я.
Продовжуючи свої злочинні дії, 11.11.2011 року близько 20 год. ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по вул. Грушевського в м. Костопіль, навпроти будинку №12, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, умисно штовхнув плечем перехожого ОСОБА_3, після чого відразу розпочав його нецензурно ображати, погрожувати, в ході чого знову дістав ніж, демонструючи свою перевагу, яким погрожував, здійснюючи хаотичні рухи рукою, якою утримував ніж та після чого вказаним ножем наніс поріз перенісся, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
13.11.2011 року, близько першої год. ночі ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на автобусній зупинці, що на вул. Новій в м. Костопіль, що біля ресторану «Кристал», використовуючи надуманий привід, безпричинно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс не менше п'яти ударів кулаками в обличчя потерпілого ОСОБА_1, чим спричинив легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, в ході чого, використовуючи заздалегідь заготовлений для нанесення ударів ніж, який мав при собі, наніс ним удар в ліву половину грудей потерпілого, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, після чого продовжував переслідувати ОСОБА_1, де на тій же вулиці, наздогнавши останнього, наніс один удар по ногах потерпілого, що призвело до його падіння, продовжив нанесення ударів потерпілому та вдруге вдарив його тим же ножем в ліву половину грудної клітки в ділянці лівого плечового суглоба, чим спричинив легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Дані дії, ОСОБА_5., кваліфіковані за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
В судовому засідання під час попереднього розгляду справи захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4, заявив клопотання про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування та зміну обвинувачено ОСОБА_5 запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав дане клопотанням.
Прокурор та потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечували проти задоволення даного клопотання у зв'язку з його безпідставністю.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу дослідивши матеріали кримінальної справи прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до ч.. 1 ст.. 246 КПК України 1960 року, при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Згідно до пункту 3 підпункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України, №2 від 11 лютого 2005 року Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, - Питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси. Кримінальна справа у будь-якому разі не можу бути призначена до судового розгляду, якщо: вона не була порушена або порушена некомпетентною особою; її розслідуванняя провадила не уповноважена на те особа чи особа, яка пілягала відводу; було порушено вимоги КПК про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист або право користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.
Судом встановлено, 21 листопада 2011 року слідчим СВ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області капітаном міліції Давидчуком О.В. було винсенео постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (том 1 а.с. 153).
Відповідно до ст. 425 КПК України 1960 року, порядок провадження у справах про злочини, передбачені ч. 1 ст. 296 КК України визначається загальними правилами цього кодексу за винятками встановленими статтями глави 35.
Відповідно до ч. 1 ст. 426 КПК України 1960 року, у справах про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу, органи дізнання не пізніш як у десятиденний строк встановлюють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержують поснення від правопорушника, очевидців та інших осіб, витребовують довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду справи в суді.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 426 КПК України 1960 року, про обставини вчиненого злочину складається протокол. До протоколу приєднуються всі матеріали, а також список осіб, які підлягають виклику в суд. Протокол разом із матеріалами надсилається прокурором.
Відповідно до ст. 430 КПК України 1960 року, визнавши матеріали про злочини, перелічені в ст. 425 цього Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи, складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду.
Отже, постанова про порушення кримінальної справи та прийняття до свого провадження від 21 листопада 2011 року винесена слідчим СВ Костопільського РВ УМВС України Давидчуком О.В. з порушенням вимог ст.ст. 425, 430 КПК України 1960 року, тобто вищезазначена постанова винесена некомпетентною особою.
Таким чином, вказаний недолік досудового слідства створює перешкоду для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, з прийняттям остаточного рішення, а потому справа не може бути призначена до судового розгляду та підлягає поверненню прокурору для усунення вказаних недоліків шляхом проведення додаткового розслідування.
Під час проведення додаткового розслідування необхідно врахувати викладене і вжити необхідних процесуальних заходів для усунення вказаного недоліку.
На підставі вищенаведеного суд приходить до переконання про обгрунтованість заявленого клопотання в частині повернення справи для проведення додаткового розслідування.
Суд розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 в частині зміни запобіжного заходу, прийшов до наступного.
Згідно ч. 4 ст. 165 КПК України 1960 року, запобіжний захід змінюється, коли відпаде необхідність в раніше обраному запобіжному заході, на даний час такої необхідності суд не вбачає.
Враховуючи, особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується негативно, суд рахує, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі пережкоджатиме встановленню істини у справі шляхом тиску на потерпілих або продовжуватиме злочинну діяльність, а тому суд приходить до переконнання, що клопотання в частині зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд є таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 237, 244, 246 КПК України 1960 року,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 в частині направлення справи про обвинуваченння ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, на додаткове розслідування - задовольнити .
Повернути кримінальну справу про обвинуваченння ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, прокурору Костопільського району для проведення додаткового розслідування.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з взяття під варту на підписку про невиїзд - відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді "тримання під вартою" залишити без змін.
Постанова в частині задоволення клопотання про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд протягом семи діб з моменту проголошення
Суддя: ОС. Цвіркун