ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-13996/06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2006 року                                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 24 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 24 січня 2006 року, якою скасовано постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2005 року про визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області провести перерахунок пенсії державного службовця з 01 січня 2005 року з урахуванням премії. Оскарженою постановою відмовлено в задоволенні позовних вимог. Просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перед виходом на пенсію позивач займав посаду заступника начальника Чортківської міжрайонної державної податкової інспекції в Рівненській області і з 2000 року як пенсіонер із числа державних службовців одержує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу» та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премії, яка встановлена Наказом Державної податкової адміністрації в Тернопільській області від 25 травня 2005 року “Про посилення преміювання начальників та заступників начальників державних податкових інспекцій області за січень 2005 року”, за рахунок якої збільшився розмір заробітної плати державних службовців відповідної посади та рангу після звільнення позивача з державної служби.

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що премія, запроваджена нормативно-правовим актом, що вказаний позивачем, відноситься до додаткових видів грошового забезпечення й приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували таку премію під час роботи на посадах, що віднесені до категорії посад державних службовців, та були звільнені з роботи після її запровадження.

Тому відповідно до вимог статті 37-1 Закону України “Про державну службу”, яка визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та набрала законної сили з 04 лютого 2003 року, немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначеного позивачем нормативно-правового акту.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права неможна визнати обґрунтованими і вони не спростовують висновки суду апеляційної інстанції. Правова оцінка, яку суди дали обставинам справи, не суперечить вимогам законодавства.

Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права та не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 24 січня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.