Справа № 117/1580/13-ц
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Петрової Ю.В.
за участю: секретаря - Тріфонової С.О.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном, шляхом визнання таким, що втратив право користування житлом та зняття з реєстраційного обліку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядження належним їй будинком АДРЕСА_1, шляхом визнання його таким, що втратив право користування цим будинком та зняття його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власницею зазначеного будинку на підставі договору купівлі-продажу від 28 червня 1992 року. 07 лютого 2007 року між нею та відповідачем було укладено безстроковий договір найму житлового приміщення, на підставі якого ОСОБА_2 був зареєстрований у будинку як чоловік її дочки. Однак стосунки відповідача та її дочки не склалися, з вересня 2011 року відповідач виїхав з будинку за власним бажанням. Позивачка письмово звернулася до відповідача про зняття з реєстрації у добровільному порядку у строк до 25 жовтня 2013 року, що відповідачем було проігноровано. А оскільки, строк договору сплив 02 березня 2012 року на підставі ст. 822 ЦК України, його пролонгацію сторони не здійснювали. Вказуючи на те, що реєстрація відповідача у належному їй будинку обмежує її права як власниці, посилаючись на положення ст. 405 ЦК України просить усунути перешкоди у праві користуванні та розпорядження майном, шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у належному їй будинку.
Згодом позивачка змінила підстави позову, посилаючись на положення ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України просила усунути перешкоди у праві користуванні та розпорядження майном, шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у належному їй будинку.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, в якій зазначила, що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи, заяв від відповідача про розгляд справи за його відсутністю до суду не надійшло.
Враховуючи письмову згоду позивачки на заочний розгляд справи судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 169 ч. 4, 224, 225 ч. 1 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, які свідчать про правовідносини, які склалися між сторонами.
Дослідивши письмові матеріали, вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України захисту підлягає лише порушене право особи.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 на підставі Типового договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з надвірними будовами, укладеному 28 липня 1992 року, є власницею будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6 - 7).
Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 02 березня 2007 року у належному позивачці будинку зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак з вересня 2011 року у будинку не проживає, вибув зі спірного житлового будинку добровільно (а.с. 9).
У судовому засіданні також встановлено, що відповідач ОСОБА_2, перебуваючи зареєстрованим у спірному будинку, що підтверджено документально, там не проживає, житлом не цікавиться, витрат з його утриманням не несе, добровільно знятися з реєстрації відмовляється, перебуває зареєстрованим у будинку безпідставно і така поведінка відповідача є протиправною, продовжує існувати на час розгляду справи судом та перешкоджає позивачці у користуванні належним їй майном, порушуючи її права власника.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник житла має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, звернувшись з позовом про усунення перешкод до осіб, в яких існували підстави для користування майном, але згодом відпали.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав громадян передбачається припинення дії, яка порушує права, зокрема коли іншою особою чиняться перешкоди у здійсненні власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року реєстрацію громадянина є внесення відомостей у паспортний документ про місце проживання або перебування із вказівкою адреси житла особи. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або позбавлення права користування житловим приміщенням).
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач будучі зареєстрованим у будинку перешкоджає позивачці у здійсненні права власності, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, тому вимоги позивачки щодо усунення перешкод у здійсненні ОСОБА_1 права власності - спірним будинком АДРЕСА_1, шляхом зняття реєстрації відповідача за вказаною адресою, підлягають задоволенню, а ОСОБА_2 підлягає зняттю з реєстрації.
В силу ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки у сумі 229 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного, ст.ст. 16, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, керуючись ст.ст.10, 14, 60, 158, 169, 212-218, 223 - 226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 відносно будинку АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Пруди Совєтського району АР Крим, з реєстрації за вказаною адресою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок сплаченого судового збору 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Рішення суду, постановлене при заочному розгляді справи, може бути переглянуте Совєтським районним судом Автономної Республіки Крим, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Петрова