Справа № 117/1617/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Петрової Ю.В.
за участю: секретаря - Тріфонової С.О.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби Совєтського РУЮ в АР Крим, про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на рухоме майно: телевізор «PHSLSPS» RJ вартістю 4 000 гривень, тумбу для телевізора вартістю 300 гривень, кутковий диван вартістю 2 000 гривень, телевізор «BRAVIS» вартістю 700 гривень, кухонний гарнітур вартістю 4 500 гривень, водяну помпу «Forte» FП 30 С вартістю 1 000 гривень, зварювальний апарат «ВХ 1-250 С» вартістю 1 000 гривень, та виключення цього майна з-під арешту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 листопада 2013 року державним виконавцем ВДВС Совєтського РУЮ в АР Крим Музафаровим Е.С. в ході примусового виконання вироку Совєтського райсуду АР Крим, за яким його син - відповідач ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину та з останнього стягнуто матеріальну та моральну шкоду у сумі 26 168 гривень 32 копійки, було складено акт опису та арешту майна на загальну суму 13 500 гривень, яке належить на праві власності позивачу, було придбане ним за власні кошти, які він отримав від реалізації підсобного господарства. За таких обставин, вважає, що слід визнати за ним право власності на спірне майно, яке у зв'язку з цим воно підлягає звільненню з-під арешту.
Третя особа Відділ ДВС Совєтського РУЮ в АР Крим явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, надали на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника, в якій рішення по справі залишили на розсуд суду.
За таких обставин суд з урахуванням думки сторін відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені його довірителем, підтримав у повному обсязі, послався на обставини, викладені у позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи свого довірителя, у тому числі зазначив, що відповідач ОСОБА_3 є його сином, проживає разом із своєю сім'єю у належному йому будинку, а майно, яке було арештоване державним виконавцем сину не належить, було придбано ним особисто за власні кошти у 2010 році у мешканця села Меметова загалом за 15 000 гривень.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, вказуючи на те, що арештоване майно дійсно належить не йому, а його батьку - позивачу у справі.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні загалом не заперечуючи позовних вимог, вказував на те, що ОСОБА_3 має відшкодувати йому шкоду, завдану злочином.
Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів громадян передбачається визнання права.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України захисту підлягає лише порушене право особи.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Разом з тим, питання, пов'язані із звернення судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу (ч. 1 ст. 368 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що постановою ВДВС Совєтського РУЮ в АР Крим від 16 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження за виконанням виконавчого листа № 117/458/13-к, який виданий 31 липня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у сумі 26 168 гривень 32 копійки (а.с. 9).
У ході примусового виконання за вищевказаним виконавчим листом держвиконавцем ВДВС Совєтського РУЮ в АР Крим від 07 листопада 2013 року було проведено опис та арешт майна, про що було складено відповідний акт (а.с. 10 - 12).
Згідно з цього акту опису та арешту держвиконавцем описано та накладено арешт на певне майно з семи найменувань, а саме: телевізор «PHSLSPS» RJ А1038012120 чорного кольору, тумбу для телевізора коричневого кольору, кутковий диван вартістю коричневого кольору, телевізор «BRAVIS» модель:1416 сірого кольору, кухонний гарнітур чорного кольору, який складається з 5-ти шаф і 6 тумб, водяну помпу «Forte» FП 30 С, зварювальний апарат «ВХ 1-250 С».
При цьому, у графі про зауваженнях осіб, які були присутніми під час опису майна, і розпорядження за ними державного виконавця, державним виконавцем зазначено, що зі слів батька боржника ОСОБА_1 вищезазначене майно належить йому.
У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 - 59 ЦПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Так, на підтвердження своїх доводів позивач вказував, що факт придбання спірного майна можуть підтвердити свідки, оскільки це майно було придбано ним у мешканця села Меметова загалом за 15 000 гривень у 2010 році.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні вказували, що дійсно у 2010 році допомагали позивачу ОСОБА_1 перевозити майно, а саме: два телевізора, тумбу для телевізора, кутковий диван, водяну помпу, зварювальний апарат, в тому числі і скотину. Зазначене майно було придбано ОСОБА_1 у мешканця села Меметова у 2010 році. В ході їх розмови вони почули, що за все майно позивач заплатив 15 000 гривень.
З урахуванням наявних у матеріалах цивільної справи даних, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками.
Даних про їх заінтересованість у результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Тобто, на думку суду позивачем у порядку ст.ст. 57 - 60 ЦПК України доведено факт придбання спірного майна саме ним, а не іншою особою.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного процесу, беручи до уваги, що відповідачі безпосередньо права позивача не порушували, вважає за можливе не стягувати на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, ст.ст. 321, 368 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 169, 212-218, 259 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно: телевізор «PHSLSPS» RJ А1038012120 чорного кольору, тумбу для телевізора коричневого кольору, кутковий диван вартістю коричневого кольору, телевізор «BRAVIS» модель:1416 сірого кольору, кухонний гарнітур чорного кольору, який складається з 5-ти шаф і 6 тумб, водяну помпу «Forte» FП 30 С, зварювальний апарат «ВХ 1-250 С».
Зняти арешт з наступного майна: телевізора «PHSLSPS» RJ А1038012120 чорного кольору, тумби для телевізора коричневого кольору, куткового дивану вартістю коричневого кольору, телевізора «BRAVIS» модель:1416 сірого кольору, кухонного гарнітура чорного кольору, який складається з 5-ти шаф і 6 тумб, водяної помпи «Forte» FП 30 С, зварювального апарату «ВХ 1-250 С», який накладено Відділом Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції в АР Крим згідно акту опису й арешту майна від 07 листопада 2013 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 117/458/13-к року, виданого Совєтським районним судом АР Крим від 31 липня 2013 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Петрова