БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Справа № 762/3745/13-ц
УХВАЛА
Іменем України
13 січня 2014 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Албовій І.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1, представника Севастопольської міської ради Вахрамєєвої М.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до ОСОБА_1, Севастопольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги просить визнати недійсним рішення Севастопольської міської ради від 15.12.2009 року №8850 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,07га за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт серії ЯИ №053379 на право власності на земельну ділянку площею 0,07га, за адресою: АДРЕСА_1, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088301509; витребувати на користь Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:58:002:0434.
Вимоги мотивовані тим, що на підставі розпорядження Севастопольської міської Ради відповідачу ОСОБА_3 було видано державний акт на спірну земельну ділянку, проте, зазначеним розпорядженням Рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство». В подальшому спірна земельна ділянка була продана ОСОБА_1
Крім того у позові прокурор просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони будь-яким чином вчиняти дії по відчуженню та передачі в користування спірну земельну ділянку.
Згідно положень ст.ст.151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборонити вчиняти певні дії.
При цьому, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України 9 від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», якщо заходи забезпечення позову вживаються за ініціативою прокурора або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, то їх заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої вони діють, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.
У тексті позовної заяви прокурор посилається на ст.ст.20, 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», згідно яких прокурору надано право звернення до суду в інтересах держави; підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор зазначає, що звертається до суду як позивач, оскільки таким правом Державна інспекція сільського господарства України не наділена, що дає змогу суду прийти до висновку, що прокурор звернувся до суду в інтересах Державної інспекції сільського господарства України.
З огляду того, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження Державної інспекції сільського господарства України заяви прокурора про забезпечення позову, у її задоволенні слід відмовити.
За змістом ст. 293 ЦПК окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають. Аналогічна позиція наведена у п.9 Постанови Пленуму ВС України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Оскільки ч.3 ст.153 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, то з цього можна зробити висновок, що прокурор має право повторно звернутись до суду із заявою про забезпечення позову, додавши підтвердження цієї вимоги Севастопольською міською Радою.
Прокурор надав клопотання про притягнення в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство».
Вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3, тоді як перебувала у користуванні Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство».
Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача, а за ст.35 того ж Кодексу треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї сторони. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
З огляду на обставини справи, оскільки оспорюваний державний акт на спірну земельну ділянку було видано ОСОБА_3 та прокурор наполягає на факті перебування спірної земельної ділянки у користуванні Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», заявлені клопотання є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також суд вважає за доцільне залучити до участі в справі Державну інспекцію сільського господарства України як особу.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, неправомірна передача спірної земельної ділянки ОСОБА_3 була виявлена прокурором під час проведення перевірки, внаслідок чого такі матеріали слід надати на адресу суд в якості доказу.
Крім того, з Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» слід витребувати матеріали, на підставі яких підприємство користується спірною земельною ділянкою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 35, 57, 151-153, 210 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Заяву Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про притягнення співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору задовольнити.
Притягнути до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство», Державну інспекцію сільського господарства України.
Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.
Витребувати з Севастопольської міжрайонної прокурори з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері матеріали прокурорської перевірки, на підставі яких було виявлено факт передачі Севастопольською міською радою у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,07га за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва.
Витребувати з Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» матеріали які підтверджують перебування у користуванні підприємства земельної ділянки площею 0,07га за адресою: АДРЕСА_1 до передачі її у власність ОСОБА_3
Витребувані відомості надати на адресу Балаклавського районного суду міста Севастополя суду в строк до 12 лютого 2014 року.
Копію ухвали направити на адреси сторін.
Судове засідання в справі призначити на 14 годину 00 хвилин 12 лютого 2014 року в приміщенні Балаклавського районного суду міста Севастополя (каб.№8).
Ухвала в частині витребування доказів може бути оскаржена Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов