АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/729/14 Справа № 0426/10985/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Тихомирова І.В. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
суддів Міхеєвої В.Ю.,Єлізаренко І.А.
при секретарі Книш К.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах Держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру.
Свої вимоги мотивує тим, що 06 серпня 2012 р. між нею та відповідачем був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Згідно цього договору ОСОБА_3 зобов'язався передати йому у власність квартири АДРЕСА_1, допустити його до управління цією квартирою і безперешкодного проживання у ній, а позивач зобов'язався передати їй грошові кошти в розмірі 25000 грн.
Згоду на укладення даного договору дала дружина позивача -ОСОБА_4 - третя особа у справі.
Сторони спочатку мали намір нотаріально посвідчити укладений між ними договір, однак згодом відповідач почав ухилятися від її нотаріального посвідчення.
При цьому позивач посилається на те, що при укладенні спірного договору купівлі -продажу між сторонами було досягнуто згоди з приводу усіх його істотних умов і він був повністю ними виконаний.
Враховуючи те, що між позивачем та відповідачкою під час укладення спірного договору купівлі -продажу було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, цей договір було виконано у повному обсязі, позивач просить суд задовольнити позов.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 06 серпня 2012 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що сторонами дотримано всі умови угоди купівлі-продажу, а саме: ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, а позивач прийняв квартиру та заплатив за нього оговорену сторонами грошову суму в розмірі 25000 грн., то угода купівлі-продажу підлягає визнанню дійсною, що не суперечить вимогам ст.220 ЦК України. Але з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Статтею 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Але, в порушення вищевказаних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» оскаржуваним рішенням Нікопольського міськрайонного суду було визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений у простій письмовій формі на підставі того, що ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 одержав нерухоме майно та сплатив за нього кошти в сумі 25000,00 грн.
Крім того, згідно п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
При розгляді таких справ, суд повинен з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину дог може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
Вищезазначене свідчить про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах Держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі - задовольнити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді