Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючої Щепоткіної В.В.,
суддів:Крещенка А.М., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
та шляхом проведення відеоконференції засудженого ОСОБА_5,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 14 січня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Амвросіївського районного суду Донецької області від 15 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року.
Вказаним вироком, залишеним без зміни ухвалою суду апеляційної інстанції, засуджено
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого,
за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Стягнуто з засудженого судові витрати по справі.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 28 березня 2011 року близько 20:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_1 ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою вбивства наніс ОСОБА_6 численні удари наждачним кругом по голові, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер на місці події.
Після цього ОСОБА_5 повторно таємно заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 146 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_6 він не мав, а його винність у вчиненні злочинів не доведена належними та допустимими доказами по справі. В основу обвинувального вироку суд поклав показання, які він давав на досудовому слідстві у результаті застосування до нього незаконних методів слідства. Пред'явлене йому обвинувачення за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України вважає неконкретним. При цьому вказує, що місцевий суд, кваліфікуючи його дії за ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 185 КК України, істотно порушив вимоги процесуального закону. Незважаючи на неодноразові клопотання, судовий розгляд не фіксувався технічними засобами. Крім того, вказує на порушення свого права на захист, зокрема на незадовільне виконання захисником покладених на нього обов'язків, а також нероз'яснення йому судом процесуальних прав. Апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку місцевого суду судом касаційної інстанції є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти та однобічності досудового і судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, засуджений послався у касаційній скарзі, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Залишаючи без задоволення апеляцію ОСОБА_5 в частині обґрунтованості його засудження за ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 185 КК України, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.
За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
При цьому суд обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілої і свідків по справі, висновки судових експертиз, дані протоколів слідчих дій, а також показання самого засудженого про обставини вчинення ним злочинів, які він давав на досудовому слідстві. Вказані докази є логічними, послідовними та не містять між собою суперечностей.
Посилання засудженого на відсутність у нього умислу на вчинення вбивства є необґрунтованими та спростовуються даними матеріалів справи. Зокрема, згідно висновку судово-медичної експертизи від 21 квітня 2011 року смерть ОСОБА_6 настала у результаті масивної відкритої тупої травми голови з множинними забитими ранами, багатоосколковими переломами кісток черепа та крововиливами у головний мозок. Так у потерпілого виявлено п'ятнадцять забитих ран на лівій тім'яній, потиличній та скроневій областях голови. Характер та локалізація цих ушкоджень свідчить про те, що в ході завдання ОСОБА_6 наждачним кругом численних ударів по голові засуджений передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього. Згідно з актом стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 20 травня 2011 року в період вчинення злочинного діяння ОСОБА_5 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Посилання засудженого щодо застосування відносно нього недозволених методів слідства були предметом судового дослідження та обґрунтовано визнані неспроможними. В ході судового розгляду в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року прокурору надавалось доручення про проведення відповідної перевірки. За результатами перевірки прокурором прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, які ніким не оскаржувались.
Як убачається зі змісту протоколу судового засідання суд роз'яснював ОСОБА_5 його процесуальні права, а з клопотанням про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу засуджений не звертався. При цьому зауваження на протокол судового засідання не подавались.
На досудовому слідстві та в суді захист інтересів ОСОБА_5 здійснювали професійні адвокати ОСОБА_7 і ОСОБА_8, кваліфікація яких сумнівів у суду не викликає.
Таким чином, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.
При цьому суд, не погодившись з обвинуваченням за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, яке ОСОБА_5 було пред'явлене на досудовому слідстві та не змінювалось прокурором в суді, правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України, що не погіршило процесуального становища засудженого та не порушило його права на захист.
Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 323 КПК України 1960 року.
Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі засудженого доводам та обґрунтовано визнав їх неспроможними.
Колегія суддів вважає, що покарання у виді 12 років позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, та за сукупністю злочинів відповідає вимогам ст. 65 КК України, призначене з урахуванням тяжкості вчиненого, даних про особу засудженого та обставин, що обтяжують покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів, а тому не вбачає підстав для його пом'якшення.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би тягли безумовну зміну чи скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Вирок Амвросіївського районного суду Донецької області від 15 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Судді:
В.В. Щепоткіна А.М. Крещенко Л.В. Шибко