Справа № 361/3534/13-ц Головуючий у І інстанції Пухна О.М.

Провадження № 22-ц/780/314/14 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.

Категорія 47 16.01.2014

УХВАЛА

іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі: Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітня 2013 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень на місяць на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що після розлучення 21 січня 2009 року, відповідач перестав надавати добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини. У зв»язку з тим, що відповідач є приватним підприємцем та має нерегулярний мінливий дохід, тому просила стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень на місяць.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 17 квітня 2013 року до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зазначивши, що судом першої інстанції вже розглядалася аналогічна справа між тими ж сторонами, з того ж предмету та з тих самих підстав, яка у зв»язку із поданням заяви ОСОБА_3 про відмову від позову, судом було постановлено ухвалу від 03 квітня 2009 року про закриття провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, виходив з того, що відповідач має постійне місце роботи, та регулярний заробіток, що підтверджується відповідними доказами наданими відповідачем, у зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення аліментів у розмірі ? частини зі всіх видів заробітку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч.1 ст.183 СК України, визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку до його повноліття.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що провадження у справі має бути закрите, у зв»язку із наявністю ухвали суду від 03 квітня 2009 року про закриття провадження по справі про стягнення аліментів на утримання дитини, у зв»язку з відмовою позивача від позову. Суд першої інстанції правомірно в своїй ухвалі від 23 вересня 2013 року зазначив, що в даному випадку має місце спір про стягнення аліментів за інший період, тому є всі підстави для розгляду даного спору, що виник між сторонами та вирішення його по суті.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року є законним і обгрунтованим та підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: