СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
09 червня 2006 року | Справа № 2-26/3661-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Гладуна Юрія Васільовича (повнваження перевірені), директор закритого акціонерного товариства "Гурзуфський торгівельний дім";
позивача: Бритвіної Наталії Василівни (довіреність № б/н від 19.09.05), закрите акціонерне товариство "Гурзуфський торгівельний дім";
відповідача: Єремейчука Віктора Віталійовича (довіреність № б/н від 01.03.06);
третьої особи: Єремейчука Віктора Віталійовича (довіреність № б/н від 25.04.06);
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 13.03.2006 по справі № 2-26/3661-2006А
за позовом закритого акціонерного товариства "Гурзуфський торгівельний дім" (вул. Ленінградська, 50,Гурзуф,98640)
до виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради (вул. Подвойського 9,смт.Гурзуф,98640)
3-тя особа Гурзуфська селищна Рада (вул. Подвойського, 9,смт.Гурзуф,98640)
про визнання рішення нечинним
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 у справі № 2-26/3661-2006А позов закритого акціонерного товариства "Гурзуфський торгівельний дім" до виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради, третя особа: Гурзуфська селищна Рада про визнання рішення нечинним задоволено.
Визнано нечинним рішення виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради від 18.08.2005 № 265 „Про анулювання дозволу на право торгівлі та надання послуг на території Гурзуфської селищної Ради на об’єктах закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім” та розгляду листа пожежно-рятувальної частини №23 щодо пожежно небезпечного становища об’єктів закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім”.
В основу постанови покладено головний висновок суду про те, що оскільки відповідач не надав суду рішення щодо утворення постійної комісії, тобто не виконав вимоги пункту 1.2 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” згідно з якими виключно на пленарних засіданнях вирішуються питання щодо утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій, то, таким чином, не мав права проводити перевірку торгівельних об’єктів закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім” на предмет наявності право встановлювальних документів та дозволу на право торгівлі.
Не погодившись з цим судовим актом, виконавчий комітет Гурзуфської селищної Ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд першої інстанції не повно з’ясував обставини справи. Так, на думку відповідача суд повинен був встановити обставини при яких був отриманий дозвіл на право торгівлі. Суд не з’ясував в якому порядку і на підставі якого рішення Гурзуфської селищної Ради або виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради закрите акціонерне товариство „Гурзуфський торгівельний дім” отримало дозвіл на право торгівлі.
Відповідач зазначає, що суд повинен був з’ясувати, чи приймала Гурзуфська селищна Рада відповідне рішення і якщо таке рішення приймалося, то суд повинен був залучити його до матеріалів справи. Однак, відповідач вказує, що ним рішення про надання дозволу на право торгівлі ніколи не приймалося.
Крім того, виконавчий комітет Гурзуфської селищної Ради на правомірність проведеної перевірки, так як вона була здійснена на підставі доручення Голови Гурзуфської селищної Ради.
Також, відповідач вважає неправомірним залишення без задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні. Виконавчий комітет Гурзуфської селищної Ради посилається на положення пункту 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд має право відкласти розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторони, якщо сторона повідомила про поважність причин з яких вона не може прибути у судове засідання.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 травня 2006 року було відкрито апеляційне провадження.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Борисову Ю.В.
07 червня 2006 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 09 червня 2006 року.
Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
18.08.2005 виконавчим комітетом Гурзуфської селищної ради було прийнято рішення „Про анулювання дозволу на право торгівлі та надання послуг на території Гурзуфської селищної ради на об'єктах закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім” та розгляду листа пожежно-рятувальної частини № 23 щодо пожежно небезпечного становища об'єктів закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім”.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що комісією у складі голови постійно діючої депутатської комісії з промисловості, транспорту та зв'язку, членами виконкому, еколога комунального підприємства „Гурзуф” за дорученням Голови Гурзуфської селищної ради була проведена перевірка торгівельних об'єктів закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім” на предмет наявності право встановлювальних документів та дозволу на право торгівлі.
За результатами проведеної перевірки було встановлено, що на торгівельних об'єктах закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім”, що розташовані по вул. 60 Років СРСР, 18 - магазин №133, по вул. Ленінградська, 50 - магазин № 144, по вул. Санаторна,2 - магазин № 130, відсутні дозволи на право торгівлі та надання послуг, у магазині № 133 по вул. 60 Років СРСР,18 дозвіл № 868/с12 від 05.12.2001 на право торгівлі продовжений та завірений підписом та печаткою директора закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім” та у книги реєстрації не зазначений. Частина приміщення самовільно передана під автомагазин, оригінали торгівельних патентів відсутні. Магазин по вул.. Ленінградська, 50 використовується не за цільовим призначенням. Магазин №144 відкритий самовільно на підставі копії договору оренди. Приміщення значиться як контора. Крім того, на вищенаведених об'єктах відсутні договори на вивезення ТБО, об'єкти знаходяться у пожежно небезпечному стані. Приписи Головного управління МНС України в Автономній Республіці Крим пожежно-рятувальної частини № 23, СЕС, рекомендації постійної депутатської комісії з промисловості та торгівлі, транспорту та зв'язку не виконуються.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про місцеве самоврядування”, виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради вирішив анулювати дозвіл на право торгівлі та надання послуг на території Гурзуфської селищної ради на об'єктах закритого акціонерного товариства „Гурзуфський торгівельний дім” за адресами: вул. 60 Років СРСР, 18 - магазин № 133, вул. Ленінградська, 50 - магазин № 144, вул. Санаторна,2 - магазин № 130.
Не погодившись із прийнятим рішенням закрите акціонерне товариство „Гурзуфський торгівельний дім” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим та просило визнати вказане рішення протиправним та скасувати його.
Питання визначення системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, обсяг повноважень при здійсненні своєї діяльності органів місцевого самоврядування визначаються Законом України „Про місцеве самоврядування”.
Відповідно Роз'ясненням Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт.
Відповідно до положень пункту 4 статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Законом України №452/97-ВР від 15.07.1997 „Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Згідно з пунктом 1.2 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.
Пунктом 1.2 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” передбачено, що виключно на пленарних засіданнях вирішуються питання щодо утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.
Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про те, що правомірність проведення перевірки на предмет наявності право встановлювальних документів та дозволу на право торгівлі, залежить саме від наявності рішення пленарних засідань органа місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду ніяких рішень щодо утворення постійної комісії, прийнятого у встановленому законом порядку, то не має і підстав вважати результати перевірки належними доказами щодо будь-яких порушень з боку закритого акціонерного товариства "Гурзуфський торгівельний дім".
Згідно з пунктом 6 статті 47 Закону України „Про місцеве самоврядування” постійні комісії за дорученням ради, голови, заступника голови ради, секретаря селищної ради або за власною ініціативою можуть вивчати діяльність підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету селищної ради.
Апеляційна інстанція зазначає, що саме ненадання доказів з боку відповідача легітимності постійної комісії є підставою вважати наступну перевірку та інші дії виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради неправомірними і прийнятими із перевищенням повноважень.
Відповідно до пункту 3.1, пункту 3.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративним судом мають бути перевірені обставини щодо того, чи прийняте оспорюване рішення на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, встановити обставини щодо використання повноваження при прийнятті оспорюваного рішення.
Згідно з пунктом 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виконавчим комітетом Гурзуфської селищної ради не було надано відповідного рішення про утворення постійної комісії.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції повинен був встановити обставини при яких позивач отримав дозвіл на право торгівлі та не з’ясував в якому порядку і на підставі якого рішення Гурзуфської селищної Ради або виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради закрите акціонерне товариство „Гурзуфський торгівельний дім” отримало такий дозвіл, апеляційною інстанцією не приймається до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є правомірність дій виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради. Крім того, судова колегія вважає, що згідно з положеннями Закону України „Про місцеве самоврядування”, обов’язок вивчати діяльність підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень покладений саме на постійні комісії виконавчого комітету селищної ради.
Заперечення відповідача щодо порушення судом першої інстанції положень пункту 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд має право відкласти розгляд справи, на думку судової колегії, є безпідставними, оскільки пункт 4 зазначеної статті передбачає, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Зі змісту положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що наявність клопотання про відкладення слухання справи не є перешкодою для вирішення спору по суті, а є тільки правом суду відкласти розгляд справи.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 1 частини 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Гурзуфської селищної Ради залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 у справі № 2-26/3661-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова