КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 2218/15359/2012

Провадження № 22-ц/792/2543/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів: Заїки В.М., Карпусь С.А.,

при секретарі: Терлич А.В.,

за участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначила, що рішенням Білогірського районного суду від 01 листопада 2011 року було задоволено її позов про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 15 серпня 2011 року. Зараз у зв'язку з подорожчанням життя її матеріальне становище погіршилося, зріс законодавчо встановлений прожитковий мінімум на дітей. Відповідач є приватним підприємцем, має кілька торгові місця на Хмельницькому речовому ринку, отримує постійний високий дохід та має змогу сплачувати більшу суму на утримання дитини. Батько дитини зовсім не цікавиться матеріальним становищем дитини та не бажає надавати будь-яку додаткову допомогу. В зв'язку з вищевказаним позивач просила збільшити розмір аліментів на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 вересня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом було неправильно визначене його матеріальне становище. Вказує, що зареєстрований як фізична особа-підприємець, що працює за спрощеною системою оподаткування, включений до першої групи платників єдиного податку за спрощеною системою оподаткування згідно Податкового кодексу України.

За звітний період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року сума отриманого ОСОБА_1 в процесі підприємницької діяльності доходу - виручки від продажу товарів становить згідно з наданої Державною податковою інспекцією довідки про доходи - 135 200.00 грн. При торговій націнці при продажі товарів споживачу у 2012 році у 25 % сума отриманого валового прибутку від продажу у 2012 році складала 33800 грн. на рік, тобто валовий прибуток на місяць складав 2816,00 грн. Але з даної суми він щомісяця сплачує податки та збори в сумі 927 грн. та 378 грн. витрат на доставку товару. Крім того, за перше півріччя 2013 року виручка від продажу товарів зменшилася до 21 500 грн., прибуток за проданий товар складає 5375 грн. за півріччя і 895 грн. на місяць. Таким чином зараз підприємницька діяльність відповідача є збитковою для нього, тому він не має можливості щомісяця сплачувати аліменти в сумі 1000 грн.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, згідний сплачувати аліменти в сумі 600 грн. щомісячно.

Представник позивача просила відхилити апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Білогірського районного суду від 01 листопада 2011 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 15 серпня 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і фактично не оспорюються сторонами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що з відповідача необхідно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, оскільки раніше встановлений рішенням суду розмір аліментів у 300 грн. є незначним і не може забезпечити належне утримання дитини з боку батька, відповідач здійснює підприємницьку діяльність, має стабільне матеріальне становище і спроможний сплачувати аліменти в такій сумі.

Так, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення про збільшення розміру аліментів на утримання дитини з відповідача суд не врахував скрутний матеріальний стан останнього, є безпідставними.

Так, посилаючись на те, що сума валового доходу (виручки від продажу товарів) згідно податкової декларації не відображає його фактичних доходів, які є мізерними, апелянт не довів належними і допустимими доказами здійснення продажу товарів з торгівельною націнкою саме у 25 %, заперечивши ведення обліку доходів і витрат на підставі первинних бухгалтерських документів.

Батьки мають однакові обов'язки щодо утримання дитини, законами України про Державний бюджет України на відповідний рік постійно збільшується прожитковий мінімум для дітей відповідного віку. В зв'язку з подорожчанням життя, постійним збільшенням витрат на належне утримання дитини погіршилося матеріальне становище позивача.

Відповідач є здоровою і працездатною особою, має статус приватного підприємця і здійснює підприємницьку діяльність, орендуючи два торгових місця на речовому ринку в м. Хмельницькому, що підтверджується представленими ним договорами оренди, довідками ДПІ в м. Хмельницькому.

Попри підтверджену ним можливість сплачувати щомісячно 600 грн. на дитину, апелянтом не виконано обов'язок по сплаті аліментів за період з лютого 2012 року по вересень 2013 року і за рішенням Білогірського райсуду від 01.11.2011 року згідно довідок 2-го міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 15433 від 15.05.2012 р., № 33798 від 25.10.2013 року, що свідчить про його недобросовісність у виконанні обов'язку по утриманню власної дитини.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315-317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.М.Грох

____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Продан Б.Г. Провадження № 22-ц/792/2543/13

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 48