Справа № 764/13823/13-к

1-кп/764/119/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарі - Коваль А.О.,

за участю прокурора - Мавдрика М.Я.,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження № 120121400000001194 від 23 листопада 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краснодара, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, маючого неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований в АДРЕСА_1, мешкає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 22 листопада 2013 року близько 22 години 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi Carista 1.8», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рух по пр. Генерала Острякова у м. Севастополі з боку 5-го кілометру Балаклавського шосе у напрямку вул. М. Музики, проявивши неуважність та безпечність в конкретній дорожній обстановці, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого в районі зупинки громадського транспорту «Океан», який був відповідним чином позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил дорожнього руху України та перед яким у сусідній смузі зупинився автомобіль, водій якого рухався у попутному напрямку та зупинився перед пішохідним переходом для того, щоб пропустити пішохода, не вжив заходів до зменшення швидкості з метою зупинки свого транспортного засобу, в результаті чого не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, для яких може бути створена небезпека, внаслідок чого не надав дорогу та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 2453 від 16 грудня 2013 року були спричинені тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент їх спричинення у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку легкого ступеня тяжкості, лінійного перелому лобної кістки справа, забою шийного відділу хребта, гематоми у правій підоковій області та в області верхнього віка правого ока, саден в області лобу справа, верхньої губи.

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_5 пунктів 1.5, 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Аварійна дорожня обстановка знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками, була створена з вини водія ОСОБА_5 внаслідок порушення ним вимог пунктів 1.5, 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 події вчиненого ним кримінального правопорушення, свою вину у його вчиненні та мотиви його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, визнав повністю та надав суду показання, які відповідають мотивувальній частині вироку, в тому числі пояснив, що дійсно 22 листопада 2013 року близько 22 години 40 хвилин він керував своїм автомобілем «Mitsubishi Carista 1.8», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався по пр. Генерала Острякова в напрямку вул. Музики. Перед виїздом перевіряв технічних стан свого автомобіля, зауважень щодо якого у нього не було. Зліва від нього рухався мікроавтобус, який почав зупинятись перед пішохідним переходом та зупинився повністю, на що він спочатку не звернув уваги, а коли побачив що перед ним ідуть пішоходи, не встиг загальмувати і зупинитись, та здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_2, яка переходила дорогу. Після чого викликав швидку медичну допомогу, яка забрала потерпілу до лікарні, та повідомив в ДАІ. Кримінальне правопорушення вчинив з особистої необережності та неуважності, виходячи зі своїх матеріальних можливостей надав потерпілій матеріальну допомогу на лікування в розмірі 1010 гривень та оплатив витрати на ліки, у вчиненому глибоко кається. Заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 369,75 гривень визнав повністю, про відшкодування моральної шкоди у розмірі 80000 гривень визнав частково у розмірі 30000 гривень.

Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого, а також в зв'язку з частковим визнанням ним заявленого потерпілою позову про відшкодування моральної шкоди - допитом потерпілої і дослідженням документів на підтвердження позовних вимог, та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 стосовно завданої їй моральної шкоди пояснила, що після отриманих травм у неї почастішали головні болі, виникли часті перепади артеріального тиску, вона почала хворобливо реагувати на зміни погоди, протягом значного часу була позбавлена можливості займатися своїми звичайними справами, мала глибокі душевні страждання, стала дратівливою, як жінка хвилювалась, що вона вже не матиме свого попереднього вигляду, а також почала з острахом переходити через дорогу.

Згідно дослідженого у суді висновку експерта № 2453 мд від 16 грудня 2013 року у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку легкого ступеня тяжкості, лінійний перелом лобної кістки справа, забій шийного відділу хребта, гематоми у правій підоковій області та в області верхнього віка правого ока, садна в області лобу справа, верхньої губи, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Також, у висновку зазначено, що потерпіла 20 днів перебувала на стаціонарному лікуванні.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 не суперечать обставинам справи, які ніким не оспорюються, що дає підстави суду вважати вину обвинуваченого доказаною в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, особу винного, який характеризується виключно позитивно, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, щире каяття у вчиненому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, судом не встановлено.

Виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проживає в сім'ї, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Севастополі, працює, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра не знаходиться, надавав матеріальну допомогу потерпілій на лікування.

З викладених мотивів, обставини, що пом'якшують відповідальність, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України виду покарання - позбавлення волі на строк, не пов'язаний з граничною санкцією статті, та, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 працює водієм таксі і це є єдиним джерелом його доходів для утримання сім'ї, в тому числі і малолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, вважає за можливе не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 369,75 гривень, на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 80000 гривень підлягають частковому задоволенню в розмірі 30000 гривень, на підставі ст. 1167 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, з врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпіла, характеру її немайнових втрат, оскільки в судовому засіданні з достатньою повнотою встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 в результаті винних дій обвинуваченого зазнала глибоких душевних страждань, пов'язаних з переживаннями за своє здоров'я, отриманні нею тілесних ушкоджень, в тому числі на обличчі, оскільки на протязі 20 днів перебувала на стаціонарному лікуванні, зміною звичайного ладу життя, у зв'язку з пережитим, виниклим почуттям остраху при переході через автомобільні дороги, що потягло за собою вимушені зміни в її житті та потребує значних додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів.

Підстав для скасування арешту, накладеного в порядку забезпечення позову на автомобіль обвинуваченого «Mitsubishi Carista 1.8 І», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, до відшкодування завданої шкоди не вбачається.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 369 (триста шістдесят дев'ять) гривень 75 копійок, на відшкодування моральної шкоди - 30000 (тридцять тисяч) гривень, а всього - 30369 (тридцять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 75 копійок. В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення автотехнічної експертизи № 172 від 16 грудня 2013 року в розмірі 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) гривень 20 копійок.

Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписом обставин ДТП - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко

Секретар судового засідання А.О. Коваль