КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 688/4403/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2689/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Варвус Ю.Д.,

суддів - Купельського А.В., Федорової Н.О.,

при секретарі - Байдичі О.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто Просто» про визнання договору недійсним та стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зважаючи на побачену рекламу, вирішив придбати автомобіль марки «ЗАЗ СЕНС», поступово сплачуючи його вартість. З цією метою, на початку січня 2013 року, з поради продавця-консультанта ТОВ «Авто Просто», підписав заявку на укладення договору з відповідачем, а також, не ознайомившись, додатки до неї внизу кожного аркушу. 21.01.2013 року вказаний консультант передав йому договір № 700094 із його підписами. При цьому останній пояснив, що підписані ним додатки до заявки і є договором. У подальшому консультант пояснив, що за укладення договору він зобов'язаний сплатити початковий внесок в розмірі 2 156 грн. 40 коп., що він і зробив 24.01.2013 року. При цьому консультант запевнив, що автомобіль він отримає найближчим часом. Наразі, з метою зарахування коштів у вартість автомобіля, він зобов'язаний сплачувати гроші в розмірі і на рахунки, які будуть зазначені в листах, адресованих на його адресу.

На початку лютого 2013 року відповідач по телефону його повідомив, що у випадку сплати ним до 15 числа, окрім щомісячного платежу, авансового внеску у сумі більше 10 000

________________________________________________________________________________

Доповідач у першій інстанції Колодяжний С.Ю. Провадження № 22-ц/792/2689/13

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 19

грн., він гарантовано найближчим часом отримає автомобіль. 08.02.2013 року ним було сплачено 14 833 грн. Однак автомобіль йому не передали. На черговий телефонний дзвінок до відповідача, останній повідомив, що, окрім 20 078 грн. 95 коп., які він вже сплатив, для отримання автомобіля ще слід сплатити 66 000 грн. Враховуючи, що всього вартість автомобіля становила 59 900 грн., зрозумів, що його ввели в оману. Прохання до відповідача повернути кошти, останній ігнорує.

Вважає, що вищевказана угода була укладена під впливом обманних дій з боку відповідача та із застосуванням ним нечесної підприємницької практики, зокрема: пірамідальної схеми, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім того, договір не містить строків отримання учасниками групи автомобіля, не передбачає відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання автомобіля, навіть за умови повної оплати його вартості.

У зв'язку із цим, вважає, що умови договору є несправедливими, оскільки його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. А тому, посилаючись на ст.ст. 13, 18, ч.1, ч.3 п.7, ч.5, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.ч. 1 - 3 ст. 216 ЦК України просив визнати недійсним договір № 700094, укладений 21 січня 2013 року між ним та відповідачем та стягнути з останнього на його користь сплачені ним за договором кошти в сумі 20 078 грн. 95 коп.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2013 року в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів відмовлено.

Непогоджуючись з таким рішенням, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю. Вважає, що судом порушено норми матеріального права. Зокрема: не погоджується з висновками суду про те, що діяльність відповідача повністю врегульована Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а укладений договір відповідає принципу свободи договору та повністю відповідає законній підприємницькій діяльності. На його думку, вказані вище правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Одночасно вважає несправедливими умови договору, оскільки вони встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Звертає увагу на те, що в зобов'язаннях відповідача немає жодної конкретної дати, числа, з настанням якого наступала б відповідальність. Всі його зобов'язання носять декларативний, загальний характер, за порушення яких він не несе жодної відповідальності.

Також вважає несправедливим положення статті 13 договору, згідно якого відповідальність ТОВ «Авто Просто» обмежується одним пунктом, а відповідальність учасника передбачена аж у 12 пунктах. Отже вважає, що вказані умови порушують принцип рівності сторін договору, що є підставою визнання вказаного договору недійсним.

Разом з тим, звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів того, що договір укладено у повній відповідності до ліцензійних умов провадження діяльності та не перевірено його відповідність ліцензійним умовам Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відповідачем не надано висновку відповідної комісії про відповідність договору вимогам закону, також не надано жодного доказу про те, що договори, які заключає ТОВ «Авто Просто» перевірялись державним регулятором. Одночасно вказує на відсутність доказів того, що ним придбавались автомобілі в рамках програми, проводились такі розіграші та автомобілі надавались учасникам групи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви просив справу слухати у його відсутність, апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У відповідності до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Давши належну оцінку доказам у справі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Судом встановлено, що 21.01.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» укладено договір № 700094 із додатками № 1 та № 2 (а.с. 9-18), предметом якого є надання особі фінансової послуги з адміністрування фінансових активів з метою придбання автомобіля «ЗАЗ СЕНС» за ціною 59 900 грн. у групі.

Відповідно до ч.2 ст. 1 розділу І, п. 1.2 ст. 1, п.п. 2.3 - 2.6 ст.2 розділу ІІ даного договору ТОВ «Авто Просто» забезпечує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених договором. Учасник зобов'язаний повністю сплатити періодичні платежі та щомісячну винагороду згідно з графіком внесків. Учасник зобов'язаний сплачувати періодичний платіж разом із щомісячною винагородою протягом перших 15 календарних днів місяця. ТОВ «Авто Просто» щомісяця надсилає рахунки на сплату за адресою, зазначеною учасником в договорі. Учасник має право сплатити послуги ТОВ «Авто Просто» щомісячними внесками відповідно до графіка внесків або достроково одноразовим платежем. З першого внеску графіка внесків та до наступного місяця після одержання права на отримання автомобіля учасник щомісяця сплачує разом із щомісячною винагородою, за власним вибором: повний внесок або половинний внесок. Учаснику, який сплатив загальну кількість періодичних платежів та виконав усі зобов'язання щодо сплати винагороди адміністратора, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому розподілі товару, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобов'язання за договором, але не пізніше двох місяців з моменту повної оплати поточної ціни автомобіля та виконання інших зобов'язань за договором.

Згідно з п.5.1 та п. 5.2 ст. 5 розділу ІІ договору учасник, який належним чином виконує свої зобов'язання за даним договором, отримує автомобіль через визначені договором механізми надання права на отримання автомобіля. Учасник може одержати право на отримання автомобіля, починаючи з першого розподілу товару. Максимальний строк набуття права на отримання автомобіля відповідає строку існування групи, до якої включено учасника групи.

Пунктом 8.1 ст. 8 розділу ІІ договору передбачено, що відповідач зобов'язується надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику та здійснити оплату за автомобіль постачальнику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, який одержав право на отримання автомобіля, здійснить відповідні платежі згідно з умовами договору. Відповідно до договору з постачальником, останній не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з отримання замовлення повинен передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля.

На виконання умов договору в період з січня по квітень 2013 року ОСОБА_1 сплачено відповідачу вступний внесок в розмірі 2 156 грн. 40 коп., кілька щомісячних внесків та 08.02.2013 року ще 14 833 грн., а всього 20 057 грн. 39 коп., що підтверджується даними квитанцій (а.с. 22, 23, 25, 28).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з приписами ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, є недійсними.

Для кваліфікації дій як «пірамідальна схема» необхідна наявність одночасно всіх трьох ознак, зазначених у п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист права споживачів». Зокрема: здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; відсутність продажу або споживання товару.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що за умовами оспореного договору придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них з різницею лише часу одержання товару кожним з них, а отже про відсутність головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварності та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших та про відсутність підстав, передбачених п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» для визнання договору недійсним.

Окрім того, при прийнятті рішення суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та застосував до них Закон України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», оскільки діяльність відповідача з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга» (ч.5 ст.1, п.11-1 ч.1 ст.4).

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як встановлено судом, під час укладення угоди позивач отримав примірник договору та додатки до нього, які містять опис послуг відповідача.

Відповідно до п.19.2 ст. 19 розділу ІІ оспореного договору підписання цього договору та додатків до нього є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору й додатків до нього.

Згідно з п.12.1.5 договору учаснику надається 14 днів для того, щоб він міг детально ознайомитись з угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «АвтоТак». При цьому в разі розірвання угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «Авто Просто» про розірвання договору.

Оскільки позивач не надав доказів того, що він у вищевказаний термін звертався до ТОВ «Авто Просто» із заявою про розірвання договору, суд прийшов до правильного висновку про те, що позивач розумів та погодився з усіма умовами договору від 21.01.2013 року за № 700094, а отже про відсутність з боку відповідача обману.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги і про те, що в умовах оспореного договору існує істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків, оскільки він містить несправедливі умови, чим порушуються вимоги ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і що є підставою, на думку позивача, для визнання його недійсним відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з приписами ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У той самий час ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить інші самостійні підстави визнання угоди недійсною. Так, за змістом ч. 5 цієї норми, у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну позову, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності, умови договору призводять до істотного дисбалансу прав та обов'язків сторін, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Як вбачається із змісту зазначених правових норм, вони передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними. Зокрема, посилаючись на ст. 18 зазначеного закону позивач не вказав на підставі яких ознак, зазначених в ч.2 вказаної статті, слід кваліфікувати умови договору як несправедливі, і чи тягне несправедливість цих умов недійсність договору в цілому.

Окрім того, враховуючи, що відповідач отримав відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності щодо «Придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 56), суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дана діяльність є законною та легітимною.

Доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б простували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги процесуального закону, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, тому підстав для скасування його рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявленого позову не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/:

Судді /підпис/:

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду: Федорова Н.О.