ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 18.12.2003р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії комісії по питанням поновлення прав реабілітованих при Одеській міській раді , -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа № К-5591/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
В листопаді 2002р. ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії комісії по питанням поновлення прав реабілітованих при Одеській міській ради, посилаючись на те, що прокуратурою Тульської області Російської Федерації їй видана довідка про реабілітацію, тому вона має право на отримання надбавки до пенсії, однак відділ соціального захисту населення листом за НОМЕР_1 відмовив в призначенні такої надбавки, а комісія по питанням поновлення прав реабілітованих при Одеській обласній раді визнала таку відмову правомірною.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2003р. скарга ОСОБА_1 задоволена.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Одеського апеляційного суду від 18.12.2003р. апеляційна скарга комісії по питанням поновлення прав реабілітованих при Одеській обласній раді задоволена, рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2003р. скасоване і ухвалене нове рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просила скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 18.12.2003р, залишити в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2003р., посилаючись на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст.. 2-1 Закону Російської Федерації « Про реабілітацію жертв політичних репресій» ОСОБА_1 визнана потерпілою від політичних репресій і реабілітована ухвалою Конституційного Суду Російської Федерації від 18.04.200р. № 103-0, як так, що залишилася в неповнолітньому віці без піклування батька, безпідставно репресованого з політичних мотивів, що підтверджується довідкою про реабілітацію прокуратури Тульської області.
Діючим на території України законодавством відносно репресованих і реабілітованих громадян, зокрема, Законом України « Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», визнання реабілітованими осіб, що знаходилися в неповнолітньому віці на час застосування репресії до їх батьків, не передбачено.
Ст. 1 вищезазначеного Закону визначає коло осіб, яких необхідно вважати реабілітованими, до нього не входять неповнолітні діти репресованих осіб.
Таким чином суд першої інстанції задовольнив скаргу ОСОБА_1 без законних на те підстав.
Колегія суддів вважає, що скаржницею не доведені ті обставини, на які вона посилається в касаційній скарзі.
З урахуванням викладеного судові апеляційна інстанції прийняла законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення апеляційного суду Одеської області від 18.12.2003р. - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді: