ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2013 р. (09:50)м.Сімферополь Справа №801/11043/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Радчук А.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державної екологічної інспекції в АР Крим

до Комбінату комунальних підприємств

про застосування заходів реагування.

Суть спору. Державна екологічна інспекція в АР Крим (далі- позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Комбінату комунальних підприємств (далі- відповідач, Комбінат) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) та тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Комбінату комунальних підприємств розташованого за адресою: АР Крим, Ленінський р-н, с.Станційне, вул.Степова, 1 до усунення виявлених порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки позивачем були встановленні порушення додержання і виконання вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Ухвалою суду від 04.12.2013 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Вказана ухвала направлена на адресу відповідача своєчасно та належним чином і отримана останнім 11.12.2013.

16.12.2013 на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, в яких позивач не визнає позовні вимоги з тих підстав, що зупинення діяльності Комбінату призведе до накопичення стічних вод на базах відпочинку та до припинення централізованого водопостачання у населеному пункті Золоте, де немає інших джерел забезпечення населення питною водою.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, вважаю за можливе на підставі ст.183-2 КАС України розглядати справу в порядку скороченого провадження.

Розглянув матеріали справи, оцінивши зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суддя

ВСТАНОВИВ:

Законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за №877-V від 05.04.2007 (далі- Закон№877).

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 454/2011 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, п.п.15 пункту 6 якого передбачено, що «Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: 15) приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції».

На виконання вимог закону №877 та на підставі наказу 02.07.2013 за № 537 у період з 07.08.2013 по 20.08.2013 працівниками позивача проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки в якому зафіксовані порушення вимог природоохоронного законодавства та підписаний відповідачем без зауважень.

За результатами перевірки видано припис від 21.09.2013 за № 52 про усунення виявлених порушень, зокрема зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел, в частині поводження з відходами: вести поточний облік кількості, типу і складу всіх відходів за встановленою формою, які утворюються на підприємстві, отримати дозвіл на розміщення відходів, які утворюються на підприємстві, отримати ліміти на утворення та розміщення відходів, які утворюються на підприємстві, забезпечити передачу відходів іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів та ін. Крім того, складено протокол про адміністративне правопорушення № 002245 від 21.08.2013 та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення за № 085/002245 від 21.08.2013 відносно директора Комбінату - Килимника М.І. за вчинення правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 86/002251 від 21.08.2013.

Свою вину у скоєнні правопорушення директором Комбінату визнано та адміністративний штраф сплачено у повному обсязі.

Крім вказаного позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення за № 002853 від 20.11.2013 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №121/002853 від 20.11.2013 за ст.188-5 КУпАП за невиконання вимог припису Державної екологічної інспекції в АР Крим від 21.09.2013.

Далі, в період часу з 18.11.2013 по 20.11.2013 працівниками позивача проведено позапланову перевірку відповідача, під час якої встановлено, що вимоги припису від 21.11.2013 не виконано, а господарська діяльність здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено акт, який підписаний директором підприємства Килимник М.І. без зауважень.

Як вбачається із частини першої статті 32 Закону України «Про відходи» за №187 від 05.03.1998 із відповідними змінами та доповненнями на час перевірки (далі- Закон№187), з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення розміщення відходів.

Статтею 1 Закону №187 передбачено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі (виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Згідно п. 12 «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на затвердження та розміщення відходів», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 за № 1218 (далі - Порядок), власники відходів подають заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році до органів Мінекоресурсів на місцях.

Пунктом п. 18 Порядку передбачено, що ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року.

Відповідно до п.20 Порядку встановлено, що відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне затвердження або не затвердження лімітів утворення та розміщення відходів несе власник відходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» за №2707 від 16.10.1992 із відповідними змінами та доповненнями на час перевірки (далі- Закон №2707) , атмосферне повітря - це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Згідно ст.10 Закону №2707, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки в галузі охорони атмосферного повітря; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок та ін.

Відповідно до ст.12 Закону №2707, господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавтсва.

Відповідно до п.7 ст.7 Закону № 877-У на підставі акта, складеного результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог :аконодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для ттовного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону №877, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв'язку з вищевикладеним, оскільки діяльність відповідача здійснюється із порушенням вимог природоохоронного законодавства, суд вважає можливим задовольнити позов та застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень та отримання рішення на відновлення діяльності.

Приймаючи вказане рішення суд також приймав до уваги і ту обставину, що відповідачем у справі не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Так, в своїх запереченнях відповідач посилався на неможливість термінової заборони зупинення діяльності підприємства, оскільки це може привести до виникнення аварійної ситуації. Між тим суд зазначає, що відповідачем не доведено, що діяльність яку він вчиняє на підставі господарських договорів не зможуть здійснити інші установи або суб'єкти господарювання, які при цьому дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавства.

Також суд зазначає, що статтею 3 Конституції України, як Основного Закону України передбачено, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Таким чином суд приходить до висновку, що здійснення відповідачем діяльності із порушенням вимог природоохоронного законодавства може призвести до порушення прав інших людей на життя і здоров'я, що є недопустимим та підлягає обов'язковому усуненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,158-163,183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) та тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Комбінату комунальних підприємств розташованого за адресою: АР Крим, Ленінський р-н, с.Станційне, вул.Степова, 1, до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення діяльності.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.