№ 249/7401/13-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

21 січня 2014 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі :

-головуючого судді Шеметової Н.Г.

-при секретарі -Одьожній Т.В.

За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Дубрової А.А., представника потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Шахтарську Донецької області кримінальне провадження № 249/7401/13-к за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Шахтарська Донецької області, громадянки України, яка позбавлена батьківських прав,не працює, раніше судима: 1/ вироком Шахтарського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року за ст.164 ч.1 КК України до громадських робіт строком на 120 годин; 2/ вироком Шахтарського міськрайонного суду від 03 лютого 2012 року за ст. 164 ч.2 КК України до громадських робіт строком на 240 годин (покарання повністю відбуте 02 липня 2012 року), зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою : АДРЕСА_2 - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України,

В с т а н о в и в :

На підставі рішення Шахтарського міськрайонного суду від 19 червня 2009 року ОСОБА_3 зобов»язана до виплати аліментів на користь органу опіки та піклування виконавчого комітету Шахтарської міської Ради на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ? частини усіх видів доходу, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року, щомісяця, починаючи з 28 квітня 2009 року.

ОСОБА_3, будучи раніше судимою за ст.ст. 164 ч.1, 164 ч.2 КК України, тобто за злісне ухилення від сплати аліментів, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, такою, що є працездатною, в період з 01 березня 2012 року по 22 листопада 2013 року, аліменти на утримання сина ОСОБА_4 не виплачувала, добровільної допомоги на його утримання не надавала, про зміну місця мешкання, державну виконавчу службу не повідомляла, на обліку у центрі зайнятості не перебувала, активних дій для працевлаштування не здійснювала, тобто злісно ухилялася від сплати аліментів, наслідок чого за вказаний період часу утворилась заборгованість по аліментах у розмірі 18 271 гр. 96 коп., яка перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Таким чином, своїми діями, що виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів), особою, раніше судимою за злочини, передбачені ст. 164 КК України, ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ст. 164 ч.2 КК України.

Провина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення.

Так, сама обвинувачена провину свою визнала повністю та пояснила, що має одну дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якого була позбавлена батьківських прав, та з неї стягнуті аліменти на його утримання. За ухилення від сплати аліментів вона двічі була судимою, але покарання повністю відбула. Ніде не працює, мешкає разом із співмешканцем, який її утримує. Ніякої допомоги сину вона не надає, с сином не спілкується з вересня 2012 року, та про його місцезнаходження їй стало відомо від працівників міліції при розслідуванні цього кримінального провадження. З тих пір вона ніякої спроби зв»язатися із сином не робила. Є працездатною, невагітною, хронічних захворювань немає, на облік у центрі зайнятості не становилася, оскільки вважає, що її все одно не працевлаштують.

Представник потерпілого ОСОБА_2 пояснила, що у 2009 році обвинувачена за рішенням суду була позбавлена батьківських прав та з неї стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина на користь органу опіки та піклування. Після призначення опікуна ОСОБА_4 була замінена сторона виконавчого провадження на ОСОБА_5. Але опікун згодом відмовилася від виконання своїх обов»язків та стороною стягувача знову став орган опіки та піклування. Виконавчий лист постійно перебував у ДВС, його ніхто не відкликав.Дитина знаходиться на повному державному забезпеченні. Обвинувачена не спілкується із дитиною, не утримує її, до служби у справах дітей жодного разу не зверталася. Вважає,що обвинувачена заслуговує покарання.

Із свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 04 квітня 2009 року вбачається,що обвинувачена є матір»ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно даним рішення Шахтарського міськрайонного суду від 19 червня 2009 року та виконавчого листа ОСОБА_3 зобов»язана сплачувати аліменти на користь органу опіки та піклування на утримання малолетінього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 всіх видів доходу, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,до досягнення дитиною повноліття ,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року, щомісяця, починаючи з 28 квітня 2009 року.

Із довідки Шахтарської ДВС вбачається, що в період з 01 березня 2012 року по 22 листопада 2013 року обвинувачена жодного разу не сплатила аліменти, та загальна заборгованість по аліментах на утримання дитини складає 18 271 гр. 96 коп.

Згідно даним Центру первинної медико-санітарної допомоги обвинувачена в період з 2012 року по 2013 рік за медичною допомогою не зверталася.

Відповідно до даних Шахтарського міського центру зайнятості на обліку обвинувачена не перебувала.

Згідно вироків Шахтарського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року та 03 лютого 2012 року ОСОБА_3 раніше судима за ст.ст. 164 ч.1 та ст., 164 ч.2 КК України.

З довідки КВІ видно, що покарання за останнім вироком повністю обвинуваченою відбуте 02 липня 2012 року

При вивченні особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше судима, по місту проживання характеризується задовільно. До адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебувала.

Проаналізувавши та оцінивши сукупність вищенаведених доказів, законність отримання яких не заперечується обвинуваченою, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину в період з 01 березня 2012 року по 22 листопада 2013 року. Кваліфікація її дій за ст. 164 ч.2 КК України є вірною.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_3 факт нібито приховування нею від ДВС заробітків, що вона отримувала, працюючи без оформлення трудової угоди. Даний факт не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду, оскільки обвинувачена пояснила суду, що вона ніде не працює протягом шести років, є домогосподаркою.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання в межах санкції статі кримінального закону, суд враховує, що нею вчинений злочин невеликої тяжкості; її задовільну характеристику. Обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченої може бути покарання у вигляді громадських робіт, але розмір його повинен бути максимальним. Суд не призначає обвинуваченій покарання за правилами ст. 71 КК України, тому що інкримінований злочин, хоча і розпочався в період відбування ОСОБА_3 покарання за попереднім вироком, але на цей час покарання нею повністю відбуте, тому підстав для застосування ст. 71 КК України у суду немає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався та клопотання про його обрання суду не надходило. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 370,374 КПК України, суд

З а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин.

Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Н.Г.Шеметова