Справа № 22ц -2884/ 2007 Головуючий по 1-й інстанції
Корсун О.М. Суддя-доповідач:Дорош А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І. Судців: Обідіної О.І., Гасія Ю.В. при секретарі Гнатюк О.С
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Пирятинського району Полтавської області
на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2007 року
по справі за позовом прокурора Пирятинського району Полтаської області в інтересах пенсіонера-інваліда ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання та повернення у власність квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 року прокурор Пирятинського районного суду Полтавської області в інтересах ОСОБА_3 - пенсіонера-інваліда пред"явив позов до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання та повернення у власність квартири, посилаючисть на те, що 12.07.2005 р. ОСОБА_3 уклала з відповідачем договір довічного утримання, за умовами якого у власність останньої переходить квартира АДРЕСА_1. В свою чергу відповідач зобов'язувалася за договором надавати їй довічне утримання. З 08.02.2007 року ОСОБА_4 припинила виконувати свої обов"язки, не з'являється у ОСОБА_3, взагалі відмовилася доглядати за нею. Просив суд розірвати договір довічного утримання від 12.07.2005 р. та повернути у власність ОСОБА_3 відчужену нею квартиру.
27.04.2007 року ОСОБА_4 пред"явила зустрічний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Вказала, що з лютого 2004 р. почала доглядати за останньою у зв"язку з ампутацією їй ноги. 12.07.2005 р. між ними був укладений договір довічного утримання. В останній час ОСОБА_3 почала висловлювала наміри про розірвання договору, оскільки до неї повинен приїхати брат,
якому вона бажає залишити квартиру. У зв"язку з цим значно погіршилися відносини і морально вона вже не могла належним чином виконувати свої обов'язки за договором. Крім цього, вона сплачувала особисті кошти за електроенергію, комунальні послуги та інше, що не входило у її обов'язки за договором. За період з серпня 2005 р. по січень 2007 р. нею було сплачено платежів на суму 1 736, 78 грн., за час догляду вона могла б отримати заробітну плату 2 772 грн. Просила стягнути з ОСОБА_3 вказані суми на свою користь, всього 4 508, 78 грн., 1 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2007 року позов прокурора Пирятинского району Полтавської області задоволений.
Розірвано договір довічного утримання від 12 липня 2005 року за № 1269 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нотаріально посвідчений державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_5
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати зроблені ОСОБА_4 під час догляду за ОСОБА_3 в сумі 4 508, 78 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 479, 77 грн.
Відмовлено ОСОБА_4 в стягненні моральної шкоди з ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі позивач прокурор Пирятинського району Полтавської області просить вищевказане рішення суду в частині часткового задоволення зустрічного позову та стягнення з ОСОБА_3 витрат, зроблених ОСОБА_4 під час догляду в сумі 4 508, 78 грн. і судових витрат в сумі 479, 77 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема, договір про довічне утримання не передбачав оплати послуг ОСОБА_4 по догляду за ОСОБА_3; компенсацією за це була квартира, набувачем якої стала ОСОБА_4, тому суд безпідставно стягнув з ОСОБА_3 2772 грн. упущеної ОСОБА_4 вигоди; після укладення договору та його державної реєстрації ОСОБА_4 як власник квартири зобов"язана була нести всі витрати по оплаті комунальних послуг; договір фактично розірваний з вини ОСОБА_4, яка відмовилася від виконання обов'язків по ньому; є безпідставним висновок суду в тій частині, що ОСОБА_3 сама відмовилася від послуг ОСОБА_4, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи; не зрозуміло, виходячи з яких сум, з ОСОБА_3 були стягнуті судом судові витрати в розмірі 479, 77 грн.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ч.1 п.п.3, 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що 12.07.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір довічного
утримання, посвідчений державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_5 (а.с. 3). Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_4 належну їй квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 зобов'язувалася надавати ОСОБА_3 довічне забезпечення у вигляді забезпечення ОСОБА_3 житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі, забезпечення її харчуванням, забезпечення придатним для носіння одягом, здійснення догляду за нею та надання необхідної допомоги, надання побутових послуг, забезпечення необхідними лікувальними засобами, забезпечення послуг адвоката та нотаріуса.
Як встановлено судом першої інстанції, спірний договір довічного утримання не був зареєстрований в органах державної реєстрації у відповідності до вимог ст. 210 ЦК України (а.с. 79). На початку лютого 2007 р. ОСОБА_4 припинила виконувати свої зобов'язання по догляду за ОСОБА_3
Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору довічного утримання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 припинила виконувати свої зобов'язання по догляду за ОСОБА_3 з того моменту, коли остання попросила залишити їй свої ключі від квартири, пояснивши що знайшла іншу людину, яка буде за нею доглядати.
Проте, такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи.
Згідно п.1 ч.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувана або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановила колегія суддів, дійсною підставою для розірвання договору довічного утримання є невиконання набувачем ОСОБА_4 своїх обов'язків за ним у зв"зку з тим, що відчужувач ОСОБА_3 відмовилася передати їй гараж, який залишився після смерті чоловіка і не був предметом спірного договору.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне визнати підставою розірвання договору довічного утримання саме вищевикладене.
Крім цього, задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, місцевий суд у своєму рішенні послався на норму матеріального права, зокрема ч.1 ст. 756 ЦК України, згідно якої витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню, проте, за судовим рішенням стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки в сумі 4 508, 78 грн.
Як встановила колегія суддів, такий висновок суду першої інстанції є помилковим та не грунтується на вимогах закону, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення витрат зроблених під час догляду за ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача ОСОБА_4 на правомірність пред'явлення зустрічних вимог про стягнення матеріальних збитків з огляду на відсутність державної реєстрації договору довічного утримання не заслуговує на увагу, оскільки набувач ОСОБА_4 на свій розсуд не здійснила його державної реєстрації, як того вимагає ч. 4 ст. 334 ЦК України ( якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації ).
Факт відсутності державної реєстрації договору не впливає на дані правовідносини сторін, оскільки набувач виконувала обов'язки за договором, забезпечувала відчужувачу утримання та догляд.
Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних вимог про стягнення моральної шкоди є вірними.
Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати, понесені сторонами підлягають стягненню у відповідності до вимог ч.1-3 ст. 88 ЦПК України.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що, у рішенні місцевого суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення зустрічних вимог про стягнення матеріальних збитків з ухваленням нового рішення в цій частині.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 308 ч.1, 309 ч.1 п.3, 4, 313 -315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Пирятинського району Полтавської області задовольнити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2007 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення матеріальних збитків та судових витрат - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків в сумі 4 508, 78 грн. та судових витрат - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_4 державне мито на користь держави (судовий збір) в розмірі 59, 50 грн. та 30 грн. - витрати на ІТЗ на користь ТУ ДСА України в Полтавській області.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.