АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 6245 Головуючий в 1 інстанції - Томко В.В.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого- Темнікової В.І.,
суддів - Мартинюка В.І., Ступіної Я.Ю.,
за участю секретаря - Лямзіної О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 вересня 2007р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 вересня 2007р. позовні вимоги були задоволені. Суд виділив позивачці автомобіль, визнавши за нею право власності на нього, зобов'язав відповідача передати спірний автомобіль позивачці та стягнув з позивачки на користь відповідача 15220, 09грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду і закрити провадження по справі. При цьому в апеляційній скарзі посилається на те, що судом не повно з'ясовані обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а також на те, що була допущена недоведеність обставин, які мають значення для справи, тобто, що рішення суду є необґрунтованим.
В запереченнях позивачка просила залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що сторони з 01.01.2004р. по 20.10.2006р. проживали однією родиною без реєстрації шлюбу. Під час проживання однією родиною придбали спірний автомобіль 17.01.2005р. за ціною 45475грн. На даний час автомобіль перебуває у відповідача. Вартість його складає 31267, 86грн. Визнавши, що автомобіль належить сторонам на праві спільної сумісної власності, суд дійшов висновку про необхідність виділу даного автомобіля позивачці, визнавши за нею право власності на нього, та зобов'язавши відповідача передати спірний автомобіль позивачці і стягнувши з позивачки на користь відповідача 15220, 09грн. При цьому суд не взяв до уваги пояснення відповідача про те, що сторони не жили однією сім'єю у 2004-2006роках та про те, що автомобіль був придбаний відповідачем за власні кошти.
2
Втім, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, а також матеріали справи та вислухавши пояснення сторін в судовому засідання в апеляційній інстанції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції до такого висновку дійшов передчасно.
Згідно ст. 74 СК України дійсно, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. При цьому на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України. Тобто предметом регулювання даної статті є саме майнові відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Із змісту даної статті випливає, що вона застосовується тоді, коли факт проживання чоловіка і жінки однією сім'єю є встановленим і ніким не оспорюється. В інших же випадках судом може бути встановлено згідно ст. 256 ЦПК України факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а якщо під час розгляду такої справи виникає спір про право, сторони мають право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Як убачається із матеріалів справи, в даному випадку предметом спору, який виник між сторонами, був не тільки поділ автомобіля, а й насамперед наявність факту проживання однією сім'єю сторін без шлюбу, бо відповідач в категоричній формі заперечував саме ці обставини. Не зважаючи на те, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, як самостійні позовні вимоги, позивачкою заявлені не були, однак дані обставини були предметом розгляду суду першої інстанції і на ці обставини посилалася позивачка в тексті позовної заяви. Як убачається із тексту рішення, суд також давав правову оцінку тому, чи жили сторони однією сім'єю у спірний період хоч і без реєстрації шлюбу, однак ніякого рішення з цього приводу судом фактично прийнято у встановленому законом порядку не було. Без встановлення ж даного факту з прийняттям у встановленому законом порядку самостійного рішення з приводу даних спірних відносин, є передчасним вирішення питання про поділ майна, нажитого жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, як це передбачено ст. 74 СК України.
Проаналізувавши викладені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції фактично не було прийнято рішення з усіх спірних правовідносин, які виникли між сторонами по даній справі і цей недолік не може бути усунений шляхом прийняття додаткового рішення по справі, а тому апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий розгляд. Під час повторного розгляду справи суду необхідно врахувати наведене, більш точно визначити правовідносини, які виникли між сторонами, уточнити позовні вимоги позивачки, з урахуванням вимог закону про те, шо до сприяння суду всебічному і повному з'ясуванню обставин справи згідно ч.4 ст. 10 ЦПК України відноситься належить не тільки роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав і обов'язків, а й попередження їх про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій та сприяння здійсненню їх прав, встановити дійсні обставини по справі, дати їм належну правову оцінку, в тому числі і тому, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, чого в даному випадку також зроблено не було.
При скасуванні рішення з зазначених підстав, аналіз других доводів апеляційних скарг є недоцільним до прийняття остаточного рішення по справі, бо вони можуть стати предметом розгляду суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 вересня 2007р скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців після її проголошення.