Справа № 764/13892/13-к
1-кп/764/126/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Василенка А.М.,
при секретарі - Коваль А.О.,
за участю прокурора - Лаврова О.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження № 12013140060005587 від 24 серпня 2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернівка Дніпропетровської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 24 серпня 2013 року близько 00 годин 10 хвилин, перебуваючи в громадському місці - в барі «Тінистий двір», розташованому на пл. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі, діючи умисно, з хуліганських спонукань, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із відвідувачами вищезазначеного бару, почав виражатися нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою на їх адресу. Після того, як до нього підійшов офіціант ОСОБА_3 та зробив йому зауваження, він почав виражатися нецензурною лайкою на його адресу, внаслідок чого останній викликав працівників міліції. Далі, він же, близько 00 годин 13 хвилин, продовжуючи перебувати в громадському місці - в барі «Тінистий двір», на неодноразові вимоги припинення його протиправних дій зі сторони прибувшого наряду працівників РмОП «Беркут», у складі старшого сержанта ОСОБА_4 та старшого сержанта ОСОБА_5, які виконували обов'язки по охороні громадського порядку, не реагував, та діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, фізичної розправи, з хуліганських спонукань, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, пов'язану з опором представникам влади, які виконували свої обов'язки по охороні громадського порядку, здійснюючи наполегливі дії насильницького характеру, посягаючи на здоров'я іншої людини, у присутності інших осіб наніс удар кулаком руки в область обличчя співробітнику РмОП «Беркут» ОСОБА_4, заподіявши останньому фізичний біль і легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми у виді струсу головного мозку, забитої рани м'яких тканин брови ліворуч, саднами обличчя. Після чого наряд РмОП «Беркут», у складі старшого сержанта ОСОБА_4 та старшого сержанта ОСОБА_5, припинили хуліганські дії ОСОБА_2, застосувавши заходи фізичного впливу до останнього, які виразилися в підсічці, загині рук за спину і застосуванні спецзасобів - наручників.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 події вчиненого ним кримінального правопорушення, свою вину у його вчиненні та мотиви його вчинення, обставини, які пом'якшують покарання, визнав повністю та надав суду показання, які відповідають мотивувальній частині вироку, в тому числі пояснив, що 24 серпня 2013 року близько 00 годин він прийшов в бар «Тінистий двір» на пл. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі до знайомої на день народження, однак нікого там не застав. В барі він посварився з незнайомими йому відвідувачами, а коли офіціант зробив йому зауваження, то він на це не відреагував і нецензурно висловився також і на його адресу, тому той викликав міліцію. Працівники РмОП «Беркут», які підійшли до нього, попросили залишити бар, однак він не захотів цього робити, почав з ними сваритися, нецензурно виражатися та вдарив кулаком руки одного із міліціонерів - потерпілого ОСОБА_4, в обличчя, після чого працівники міліції повалили його на підлогу, одягли наручники та затримали його. У вчиненому щиро розкаявся.
Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого ОСОБА_2 не суперечать обставинам справи, які ніким не оспорюються, що дає підстави суду вважати вину обвинуваченого доказаною в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, пов'язане з опором представникові влади, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який дільничним інспектором характеризується як такий, що у зловживанні спиртними напоями та наркотичними засобами, порушенні громадського порядку помічений не був, на профілактичному обліку не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.
Виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий і до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра не знаходиться.
Враховуючи викладене, обставини, що пом'якшують відповідальність, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 передбаченого санкцією ч. 3 ст. 296 КК України виду покарання - позбавлення волі, на мінімальний строк, із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що, на думку суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування ст. 69 КК України у відношенні обвинуваченого судом не вбачається.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався, процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає, арешт на майно не накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий