ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"13" грудня 2006 р. Справа № 571/7-06
12 год. 55 хв. м.Київ, вул.Комінтерну, 16
(зал судових засідань №205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи
за позовом Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква
до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Київської області, м. Київ
про скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2006р.
за участю представників сторін:
від позивача: Тишко В.В. (дов. №2-07-49 від 12.04.2006р.);
від відповідача: Стадник Г.В. (дов. б/н від 11.12.2006р.).
Суть спору:
до господарського суду Київської області звернулась Білоцерківська міська рада, м. Біла Церква з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Київської області, м. Київ про скасування Постанов про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2006р.
Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.12.2006р. її розгляд призначено на 13.12.2006р. (а.с. 1).
До господарського суду надійшло клопотання про залучення товариства з обмеженою відповідальністю „Комфорт” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідно до частини другої ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні оригіналу виконавчого провадження з примусового виконання Наказу господарського суду Київської області №299/16-2005 від 12.07.2006р., копію якого долучено до матеріалів справи, оскарженою Постановою відкрито виконавче провадження про зобов’язання Білоцерківської міської ради прийняти на баланс територіальної громади міста Біла Церква об’єктів, які перебувають на балансі відкритого акціонерного товариства „Валса”. Тобто, в зв’язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю „Комфорт” не є стороною зазначеного виконавчого провадження і судове рішення не вплине на його права, свободи, інтереси або обов’язки, господарський суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.
В судовому засіданні, яке відбулось 13.12.2006р. позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
31.10.2006р. Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області, яка затверджена Начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області стягнуто з Білоцерківської міської ради витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій в сумі 13,28 грн.
10.11.2006р. Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області відкрито виконавче провадження з примусового виконання Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 31.10.2006р.
Як зазначає позивач, зазначена Постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області від 10.11.2006р. прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону, а саме вона не затверджена Начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області.
Відповідно до частини п’ятої ст. 45 Закону України „Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999р. (далі –Закон), про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Як встановлено раніше, Постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області „Про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій” від 31.10.2006р. затверджена начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області, а затвердження будь-ким Постанови про відкриття виконавчого провадження чинним законодавством не передбачено, в зв’язку з чим, господарський суд дійшов висновку, що Постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Київської області про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2006р., яка направлена з супровідним листом позивачу, що підтверджується описом рекомендованих бандеролей від 14.11.2006р., долученого до матеріалів справи, прийнята у відповідності з Законом.
Відповідно до частини другої ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій, а додаткових доказів неправомірності дій при прийнятті оскарженої Постанови, представником позивача надано не було, в зв’язку з чим, господарський суд відмовляє позивачам в задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі викладеного та керуючись частиною п’ятою ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999р.; п. 1 частини першої ст. 17, частиною першою ст. 69, частиною другою ст. 71, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
постановив:
1. В позові відмовити повністю.
Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.
Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги, у разі їх не подання, або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.
Суддя Бабенко К. А.