ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 р. Справа № 923/1533/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Щасливцевської сільської ради, с.Щасливцеве Херсонської області

до відповідача-1: Комунального закладу "Генічеська центральна районна лікарня", м. Генічеськ

до відповідача-2: Комунального закладу Генічеський центр первинної медико-санітарної допомоги, м.Генічеськ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог, на боці позивача: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" Генічеський районний енергозбут та електричні мережі, м.Генічеськ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідачів: Генічеська районна рада, м. Генічеськ

про стягнення 19 428 грн. 72 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бекіров Р.Д., юрисконсульт за довіреністю 04.12.2013 р.;

до відповідача-1: не прибув;

до відповідача-2: не прибув;

від третіх осіб: не прибув.

Щасливцевська сільська рада (позивач) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального закладу "Генічеська центральна районна лікарня" (відповідач-1), до Комунального закладу Генічеський центр первинної медико-санітарної допомоги (відповідач-2) за участю ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" Генічеський районний енергозбут та електричні мережі (третя особа-1) та Генічеської районної ради (третя особа-2), в якій просить:

- зобов'язати Генічеську районну раду передбачити у бюджетних видатках районного бюджету, за рахунок яких здійснюється фінансування охорони здоров'я, витрати у сумі 19428,72 грн. на погашення збитків Щасливцевської сільської ради, завданих споживанням електричної енергії у ФАПі с.Генгірка протягом 2011-2013 р. та Комунальним закладом Генічеський центр первинної медико-санітарної допомоги;

- зобов'язати Комунальний заклад Генічеська центральна районна лікарня та Комунальний заклад Генічеський центр первинної медико-санітарної допомоги солідарно відшкодувати збитки Щасливцевській сільській раді шляхом сплати 19428,72 грн. на рахунок ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районний енергозбут та електричні мережі в рахунок спожитої Фельдшерсько-акушерським пунктом с.Генгірка (далі - ФАП) електричної енергії в період 2011-2013 р.;

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районни енергозбут та електричні мережі виключити з рахунку Щасливцевської сільської ради за спожиту електричну енергію суму в розмірі 19428,72 грн.;

- заборонити Публічному акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районний енергозбут та електричні мережі припиняти електропостачання об'єктів, що утримуються за рахунок сільського бюджету відповідно договору на електропостачання від 30.09.2003 р. №1256, з підстав, пов'язаних з погашенням заборгованості у розмірі 19428,72 грн., що виникла при споживанні електричної енергії у ФАПі с.Генгірка.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач-1 в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Відповідач-2 в судове засідання не прибув, надіслав суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі. Присутній в судовому засіданні 19.12.2013 року представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях (а.с.39).

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, в судове засідання не прибула, витребуваних судом документів не надала, хоча належним чином повідомлена про час та дату судового засідання.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів, у відзиві проти позову заперечує, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи-2 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до Постанови КМУ від 17 лютого 2010 року №208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров'я, наказу МОЗ України №735 від 30 серпня 2010 року «Про впровадження примірних етапів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги» та враховуючи положення пункту 3 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України з 01 січня 2011 року заклади первинної медичної допомоги (дільничі лікарні, медичні амбулаторії, ФАПи) повинні утримуватися за рахунок коштів районного бюджету та є структурними підрозділами центральної районної лікарні (далі - ЦРЛ). На виконання вищевказаної Постанови КМУ від 17.02.2010 р. № 208 Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області (позивач) прийняла рішення №26 від 23.12.2010 р. (далі - рішення) про передачу штатної чисельності підпорядкованих Щасливцевській сільській раді закладів охорони здоров'я відповідно до штатних розкладів до Генічеської ЦРЛ та передачу основних засобів, обладнання та інвентарю підпорядкованих Щасливцевській сільській раді закладів охорони здоров'я до комунальної власності територіальної громади району.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі вищевказаного рішення 27.01.2011 р. проведено приймання-передачу матеріальних цінностей та бухгалтерської документації (а.с.11) Щасливцевської амбулаторії, ФАП с.Генгірка, ФАП с.Приозерне відповідачу-1 - Комунальному закладу «Генічеська центральна районна лікарня».

В позовній заяві позивач посилається на те, що з набранням чинності з 01.01.2011 р. нового Бюджетного кодексу України з видатків місцевих бюджетів сільських рад було виключено видатки на фінансування закладів охорони здоров'я, у тому числі і на утримання медичних амбулаторій та фельдшерських акушерських пунктів. Ці видатки відповідно до ст.89 вищезазначеного кодексу були віднесені до видатків, що здійснюються з районних бюджетів, тобто за рахунок третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів.

Позивач стверджує, що ним було вжито заходів щодо зняття з переліку вузлів обліку вищевказаних закладів охорони здоров'я, на які здійснювалось електропостачання та які рахувались за сільською радою. Вищевказане підтверджується, на думку позивача, актами звірок взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію, складеними протягом 2011-2013 років між позивачем та третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на позивача. На думку суду, зважаючи на обставини справи, акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом на підтвердження того, що позивачем вживались заходи щодо зняття з переліку вузлів обліку закладів охорони здоров'я, які рахувались за сільською радою, та вносились зміни до договору про електропостачання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 29.09.2011 року Генічеська районна рада прийняла рішення №167 (а.с.105), в якому вирішено прийняти до спільної власності територіальної громади Генічеського району майно медичних закладів та ФАПів сільських, селищних рад відповідно до їх рішень. Передати на баланс Генічеської центральної районної лікарні відповідне майно та створити комісію з прийому-передачі відповідного майна. Суд звертає увагу позивача, що ним не надано відповідних доказів передачі майна ФАПу с.Генгірка до спільної власності територіальних громад Генічеського району. Ухвалою від 19.12.2013 р. суд зобов'язував позивача надати письмові пояснення, у кого на балансі знаходиться вузол обліку, але позивач вищевказані вимоги суду не виконав.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» в особі Генічеського районного енергозбуту та електричних мереж 21.02.2013 року складено акт про порушення Правил користування електричною енергією - самовільне підключення ФАП (фельдшерсько-акушерського пункту) та запрошено позивача прибути на комісію по розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією. Відповідно до Протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 13.03.2013 року вирішено видати позивачу рахунок на сплату завданих збитків у сумі 30218,67 грн.

Матеріалами справи підтверджується здійснення заходів з державного енергетичного нагляду Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області, які відображені в акті №05/32-04-0053 від 29.08.2012 р. (в акті опечатка - акт складено 29.08.2013 р.) В акті встановлено, що оскільки у Щасливцевської сільської ради відсутні правовстановлюючі документи на приміщення фельдшерсько-акушерського пункту с.Генгірка, то передача об'єкту до Комунального закладу «Генічеська районна лікарня» не відбулась. Працівниками Щасливцевської сільради не було надано заяви до Генічеського районного енергозбуту та електричних мереж та не проконтрольовано вилучення комерційного вузла обліку ФАП с.Генгірка та самого об'єкту з Договору про постачання електроенергії Щасливцевської сільради, чим порушено вимоги п.5.10. Правил користування електричною енергією.

Судом встановлено, що в подальшому, 26.09.2013 року згідно Протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією вирішено: визнати недійсним рішення комісії по нарахуванню згідно протоколу від 13.03.2013 року про нарахування 30218,67 грн. Провести зняття перерахованої суми по акту порушення Правил користування електроенергією №111955 від 21.02.2013 р. в сумі 19428,72 грн., оскільки зазначених порушень не виявлено, та виставити споживачу - Щасливцевській сільській ради рахунок за спожиту електроенергію 19428,72 грн.

На думку позивача, йому необхідно сплатити рахунок за спожиту відповідачем-1 та відповідачем-2 електричну енергію в розмірі 19428,72 грн. Щасливцевська сільська рада стверджує, що з 2011 року вона позбавлена права здійснювати видатки на утримання закладів охорони здоров'я, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати Генічеську районну раду передбачити у бюджетних видатках районного бюджету витрати у сумі 19428,72 грн. на погашення збитків Щасливцевській сільській раді.

Суд відмовляє в задоволенні вимог щодо зобов'язання Генічеської районної ради передбачити у бюджетних видатках районного бюджету витрати у сумі 19428,72 грн. на погашення збитків Щасливцевській сільській раді, завданих споживанням електричної енергії у ФАПі с.Генгірка протягом 2011-2013 р. та Комунальним закладом Генічеський центр первинної медико-санітарної допомоги, а також відмовляє в задоволенні вимог щодо зобов'язання Комунального закладу Генічеська центральна районна лікарня та Комунального закладу Генічеський центр первинної медико-санітарної допомоги солідарно відшкодувати збитки Щасливцевській сільській раді шляхом сплати 19428,72 грн. на рахунок ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районний енергозбут та електричні мережі в рахунок спожитої Фельдшерсько-акушерським пунктом с.Генгірка (далі - ФАП) електричної енергії в період 2011-2013 р. з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальна норма щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення визначена ст. 22 ЦК України.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з приписами ст..224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для стягнення збитків необхідна наявність одночасно таких умов: факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); наявність і розмір завданих збитків; причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; вина особи, яка порушила зобов'язання.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Право на відшкодування збитків в особи виникає за наявності складу цивільного правопорушення; безпосередньо порушення права чи інтересу; завдання збитків та причинного зв'язку між порушенням права та збитками.

Потерпілий повинен обґрунтувати наявність причинного зв'язку між наявними збитками та протиправною поведінкою правопорушника. Тобто, потерпіла особа має довести, що вона зазнала збитків винятково внаслідок неправомірних дій правопорушника, а не з інших обставин, і не мала би збитків, якби останній таких дій не вчинив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що грошові кошти в сумі 19428,72 грн. є збитками.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районний енергозбут та електричні мережі виключити з рахунку Щасливцевської сільської ради за спожиту електричну енергію суму в розмірі 19428,72 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 20 ГК України.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, в той час як на суди покладено обов'язок перевірки відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Суд звертає увагу позивача, що обрання невірного способу захисту і визначення предмета позову, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту, унеможливлює задоволення такого позову.

За таких обставин, вимога позивача про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районний енергозбут та електричні мережі виключити з рахунку Щасливцевської сільської ради за спожиту електричну енергію суму в розмірі 19428,72 грн. не є належним способом захисту.

Також суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на те, що згідно приписів п.6.42. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) споживач має право оскаржити рішення комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією в суді. У разі звернення до суду упродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлений рахунок до вирішення спірних питань в судовому порядку. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем ПКЕЕ обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії скасовує відповідний акт про порушення.

Судом встановлено, що позивач не оскаржував в судовому порядку Рішення комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 29.09.2013 р.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини справи, позовні вимоги щодо заборони Публічному акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» Генічеський районний енергозбут та електричні мережі припиняти електропостачання об'єктів, що утримуються за рахунок сільського бюджету відповідно договору на електропостачання від 30.09.2003 р. №1256, з підстав, пов'язаних з погашенням заборгованості у розмірі 19428,72 грн., що виникла при споживанні електричної енергії у ФАПі с.Генгірка, задоволенню не підлягають.

З огляду на неявку представників відповідачів та третіх осіб, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 25.01.2014 р.

Суддя В.В.Людоговська