ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"18" грудня 2006 р. Справа № 517/7-06
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. розглянув матеріали справи
за позовом Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”, м. Київ
до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, м. Ірпінь
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Кучер М.К. (дов. №1577-ню від 17.11.2006р.);
від відповідача: Галайчук В.М. (дов. №3229 від 21.11.2006р.).
.
Суть спору:
до господарського суду Київської області звернулось Державне територіально –галузеве об’єднання „Південно-Західна залізниця”, м. Київ з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, м. Ірпінь про стягнення заборгованості.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 06.11.2006р. її розгляд призначено на 22.11.2006р. (а.с. 1).
В зв’язку з хворобою судді, ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2006р. розгляд справи призначено на 18.12.2006р.
В судовому засіданні, яке відбулось 18.12.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
Відповідно до частини п’ятої ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт»№273/96-ВР від 04.07.1996р. для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Частиною третьою ст. 51 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235-IV від 20.12.2005р. (далі –Закону), передбачено, що за рахунок субвенцій з державного бюджету здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян місцевим бюджетам. А згідно додатку №7 до Закону „Показники міжбюджетних взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами на 2006 рік” передбачено субвенцію та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян в розрізі по обласних бюджетах кожної області України. Для обласного бюджету Київської області така субвенція складає 45907,10 грн.
Згідно п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (далі –Порядку), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим і обласного значення у районних бюджетах на зазначені цілі.
Відповідно до п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 3 Типового положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1498 від 29.09.2000р., основними завданнями управління є забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.
Відповідно до розрахунків витрат на відшкодування збитків, пов’язаних з наданням пільг, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем за період травень –жовтень 2006р. надані населенню послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян, які користуються правом на пільговий проїзд залізничним транспортом на загальну суму 40900,06 грн.
Як зазначив представник відповідача, зазначена сума коштів відшкодуванню не підлягає, оскільки між сторонами не укладено договір про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян.
Проте, відповідно до частини першої ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі –ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Згідно частини третьої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. А відповідно до частин другої та четвертої цієї статті, актами цивільного законодавства є закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Постанови Кабінету Міністрів України.
Отже, враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що відсутність між сторонами укладеного договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян не означає відсутність у відповідача обов’язку щодо відшкодування коштів за надані позивачем послуги, навпаки, обов’язок відшкодування відповідачем цих витрат виникає з зазначених вище Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235-IV від 20.12.2005р., Закону України «Про залізничний транспорт»№273/96-ВР від 04.07.1996р. та Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р.
В зв’язку з тим, що відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, його заборгованість перед ним становить 40900,06 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Беручи до уваги наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 40900,06 грн. заборгованості.
Відповідно до частини четвертої ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, а відповідно до частини п’ятої цієї статті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача. Тому, суд стягує з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Позивачем платіжним дорученням №4285 від 27.10.2006р. сплачено державного мита до державного бюджету 409,10 грн., а позов подано на суму 40900,06 грн. Відповідно до п.п. ”а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.), в зв’язку з чим позивачем внесено мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Тому, господарський суд повертає позивачу зайво сплачене державне мито в сумі 0,10 грн.
На підставі викладеного та керуючись частиною третьою ст. 51 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235-IV від 20.12.2005р.; частиною п’ятою ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт»№273/96-ВР від 04.07.1996р.; частинами першою, другою та третьою ст. 11, ст. ст. 509, 525, Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV; частинами першою та п’ятою ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (ЗКПО 03317252) на користь Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (ЗКПО 04713033) –40900 грн. 06 коп. основного боргу, а також судові витрати: держмито у сумі 409 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.
3. Повернути Державному територіально –галузевому об’єднання „Південно-Західна залізниця” (ЗКПО 04713033) зайво сплачене державне мито в сумі 0,10 грн.
Видати довідку про повернення державного мита після набрання даним рішенням законної сили.
4. Копію даного рішення надіслати сторонам.
Суддя Бабенко К. А.