справа № 764/3460/13-к

провадження № 1-кп/764/33/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2014 р. м. Севастополь

Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Орлової С.В.,

при секретарі - Пушкар Н.С.,

за участю прокурора - Лаврова О.В., Пікіна А.М., Манойленко В.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2 - ст. 190 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У період часу з 22 грудня 2012 року до 29 січня 2013 року ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, скоїв ряд навмисних корисних злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням грошовими коштами шляхом обману при наступних обставинах.

Під час вчинення шахрайських дій правопорушники діяли наступним чином: один зі злочинців (невстановлена досудовим слідством особа) назвавшись представником правоохоронного органу, здійснював телефонний дзвінок на стаціонарні телефони потерпілим, яким повідомляв завідомо неправді відомості про те, що член родини потерпілого нібито скоїв тяжкий злочин та знаходиться в органах міліції, після чого пропонував потерпілим заплатити грошові кошти за звільнення члена родини від кримінальної відповідальності. Під час телефонної розмови невстановлена досудовим слідством особа випитувала адресу потерпілих, та якщо отримувала від них згоду на передачу грошів, повідомляла по мобільному зв'язку ОСОБА_2 адресу потерпілих, який в свою чергу прибував до місця мешкання потерпілих та отримавши від них гроші зникав з місця події.

Так ОСОБА_2 22.12.2012 року близько 11 год. 30 хв., діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, навмисно, під приводом не притягнення сина потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, отримавши від свого співучасника (невстановлена досудовим слідство особа) по каналам мобільного зв'язку дозвіл на отримання грошів, прибув за адресою мешкання потерпілої у АДРЕСА_2, де шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 у сумі 13000 гривень та 1000 доларів США, що згідно довідки з офіційного сайту Національного банку України еквівалентно 7993 гривням, після чого з місця скоєння злочину ОСОБА_2 з грошовими коштами зник, частиною грошів розпорядився на свій розсуд та на свої корисливі мотиви, а частину грошів по засобам банківських переказів перерахував на банківський рахунок невстановленої особи у Російську Федерацію, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 20993 гривень.

Він же, 22.12.2012 року близько 21 год. 00 хв., діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, навмисно, повторно, під приводом не притягнення сина потерпілої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, отримавши від свого співучасника (невстановлена досудовим слідство особа) по каналам мобільного зв'язку дозвіл на отримання грошів, прибув за адресою мешкання потерпілої у АДРЕСА_3, де шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 100 000 російських рублів, що згідно довідки з офіційного сайту Національного банку України еквівалентно 25986 гривням, після чого с місця скоєння злочину ОСОБА_2 з грошовими коштами зник, частиною грошів розпорядився на свій розсуд та на свої корисливі мотиви, а частину грошів по засобам банківських переказів перерахував на банківський рахунок невстановленої особи у Російську Федерацію, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 25986 гривень.

Він же, 27.12.2012 року близько 23 год. 55 хв., діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, навмисно, повторно, під приводом не притягнення сина потерпілої ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, отримавши від свого співучасника (невстановлена досудовим слідство особа) по каналам мобільного зв'язку дозвіл на отримання грошів, прибув за адресою мешкання потерпілої у АДРЕСА_4, де шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 13900 гривень та 15000 російських рублів, що згідно довідки з офіційного сайту Національного банку України еквівалентно 3916,20 гривням, та 800 доларів США, що згідно довідки з офіційного сайту Національного банку України еквівалентно 6394,40 гривням, після чого с місця скоєння злочину ОСОБА_2 з грошовими коштами зник, частиною грошів розпорядився на свій розсуд та на свої корисливі мотиви, а частину грошів по засобам банківських переказів перерахував на банківський рахунок невстановленої особи у Російську Федерацію, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 24210,60 гривень.

Він же, 09.01.2013 року близько 16 год. 00 хв., діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, навмисно, повторно, під приводом не притягнення сина потерпілої ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, отримавши від свого співучасника (невстановлена досудовим слідство особа) по каналам мобільного зв'язку дозвіл на отримання грошів, прибув за адресою мешкання потерпілої у АДРЕСА_5, де шляхом обману, заволодів банківською карткою ОСОБА_7 з метою зняття грошів у сумі 12000 гривень, тим самим вчинивши всі дії які вважав необхідними для доведення злочинного наміру до кінця, але закінчити злочин, не зміг з причин які не залежали від його волі.

Він же, 29 січня 2013 року близько 19 год. 50 хв., маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, навмисно, за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, під приводом не притягнення зятя ОСОБА_8 - ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, отримавши від свого співучасника (невстановлена досудовим слідство особа) по каналам мобільного зв'язку дозвіл на отримання грошів, прибув за адресою мешкання потерпілої АДРЕСА_6, де шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 1000 гривень, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму, тим самим вчинивши всі дії які вважав необхідними для доведення злочинного наміру до кінця, але закінчити злочин, тобто розпорядитися грошами не зміг з причин які не залежали від його волі, тому що 29.01.2013 року близько 20 год. 30 хв. його злочинна діяльність була припинена працівниками міліції, які затримали ОСОБА_2 після передачі грошових коштів та запросили до Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі для дачі пояснень.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та показав, що восени 2012 року з метою пошуку роботи він розмістив своє резюме на одному з сайтів в Інтернеті. Через якийсь час йому на мобільний телефон подзвонив незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_12, та запропонував йому роботу кур'єром з доставки документів. Однак, як з'ясувалося пізніше, коли він приїжджав за вказаними ОСОБА_12 адресами, люди передавали йому гроші. Так, в період часу з 22 грудня 2012 року по 29 січня 2013 року він отримав грошові кошти від потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Потім він перераховував отримані від потерпілих гроші на розрахункові рахунки, які йому повідомляв ОСОБА_12 за допомогою SMS-повідомлень. За домовленістю з ОСОБА_12 з кожної суми він залишав собі 1000 грн. за виконану роботу. З ОСОБА_12 він ніколи не зустрічався, спілкувався з ним тільки по телефону. Сам він потерпілим не дзвонив і не вимагав від них передати йому гроші. Потерпілі передавали йому гроші самі добровільно. Які саме суми, в якій валюті і від якої з потерпілих він отримав, зараз сказати не може. Від потерпілої ОСОБА_7 він отримав банківську картку з пін-кодом, але зняти грошові кошти з неї не зміг, у зв'язку з тим, що картка була заблокована. Від потерпілої ОСОБА_8 він отримав грошові кошти у сумі 1000 грн., однак відразу після цього був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього вказані грошові кошти.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини у скоєнні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 15 ч. 2 - ст. 190 ч. 2 КК України, його винуватість у скоєнні вищевказаних злочинів підтверджується доказами, представленими органом досудового розслідування і перевіреними в ході судового розгляду.

Так, потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що в кінці грудня 2012 року їй подзвонили на домашній телефон. Взявши трубку, вона почула, як їй здалося, голос свого сина ОСОБА_10, який повідомив їй, що трапилася біда і терміново потрібні гроші, щоб врятувати людину, яка потрапила з його вини в реанімацію. Після цього трубку взяв незнайомий їй чоловік, запитав скільки у неї є грошей, сказав, що гроші потрібно передати ОСОБА_2, який за ними прийде. Потім подзвонили в двері. Вона відкрила. На порозі стояв молодий хлопець, який представився ОСОБА_2. Вона поклала гроші (1000 доларів США і 13000 грн.) в конверт, передала його ОСОБА_2 і запитала у нього коли вона побачить свого сина, на що ОСОБА_2 їй відповів, що скоро. Після того, як ОСОБА_2 пішов, вона зателефонувала своєму синові ОСОБА_10, який сказав, що ніяких неприємностей з ним не сталося, а по телефону з нею спілкувалися шахраї.

Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що ввечері в кінці грудня 2012 року їй подзвонили на домашній телефон. Коли вона взяла трубку, незнайомий чоловік, представившись слідчим, сказав, що з нею буде говорити її син. Після цього до трубки підійшов інший чоловік, їй здалося, що це її син. Він сказав, що збив на машині людину, яка в даний час знаходиться в лікарні і терміново потрібні гроші. Після цього, трубку знову взяв чоловік, який представився співробітником міліції, і запитав чи є у неї гроші і скільки. Вона відповіла, що у неї є 100000 російських рублів. Потім на прохання чоловіка вона стала диктувати по телефону серії та номера купюр. Чоловік сказав, що прийде співробітник міліції і йому потрібно буде передати гроші. Після цього, він звелів їй спуститися вниз і відкрити двері в під'їзд, що вона і зробила. Біля входу в під'їзд стояв ОСОБА_2. Вона зрозуміла, що це та людина, яка мала прийти за грошима. Вони разом піднялися в квартиру, і там вона передала йому гроші в сумі 100000 російських рублів, після чого ОСОБА_2 пішов. Незабаром їй зателефонувала сваха, вона їй все розповіла. Та повідомила, що її син лежить вдома з температурою, а вона спілкувалася з шахраями, сказала, що її обдурили. Після цього вона зателефонувала до міліції.

Потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що в ніч з 27 на 28 грудня 2012 року їй подзвонили на домашній телефон. Коли вона взяла трубку, почула такі слова: «Мамо, я збив людину, зараз він перебуває в реанімації, терміново потрібні гроші на її лікування». Потім трубку взяв інший чоловік, який представився слідчим ОСОБА_12, і запропонував продовжити спілкування по мобільному телефону, на що вона погодилася, і далі вони спілкувалися по мобільному телефону. Чоловік підтвердив, що її син збив на машині людину, а батьки потерпілого вимагають 20000 доларів США. Якщо гроші будуть їм передані, вони не матимуть до її сина претензій. Вона відповіла, що у неї немає такої суми та повідомила йому, що у неї є тільки 800 доларів, 15000 російських рублів і 13800 грн. Чоловік сказав, що зараз до неї прийде його людина на ім'я ОСОБА_2, якому вона повинна передати гроші. Взявши з собою гроші, вона спустилася в фойє і стала чекати ОСОБА_2. Коли він прийшов, вона попросила його показати свій паспорт. У паспорті було вказано прізвище ОСОБА_2. При цьому вона в цей час розмовляла по телефону з невстановленою особою і в присутності ОСОБА_2, хвилюючись та знаходячись в пригніченому стані, запитувала що з її сином та чи може вона з ним поговороти, на що останій їй відповів, що її сином займається лікар і той їй пізніше передзвонить. Потім вона передала ОСОБА_2 гроші у сумі 800 доларів, 15000 російських рублів і 13800 грн., поклавши їх у конверт і загорнувши в целофановий пакет. ОСОБА_2 при ній дістав з конверта його вміст, переконався, що там знаходяться гроші, поклав їх до себе в кишеню, після чого пішов.

Потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що в січні 2013 року їй зателефонували на домашній телефон, повідомили, що дзвонять з міліції, сказали, що її син збив людину і в даний час знаходиться в міліції. Потім передали трубку нібито її синові, який попросив забрати його звідти. Після цього з нею знову заговорив чоловік, який представився працівником міліції. Він сказав, що необхідно передати 20000 грн., щоб її сина відпустили. Вона відповіла, що такої суми у неї немає, але сказала, що гроші можна зняти з банківскої картки. Тоді чоловік велів їй загорнути картку в папір і написати на ній пін-код, а потім передати все це його помічнику по імені ОСОБА_2, який скоро під'їде до неї, що вона і зробила. Незабаром прийшов молодий хлопець, сказав, що він ОСОБА_2. Вона передала йому картку, загорнуту в аркуш із зошита, на якому був написаний пін-код, і він пішов. Після його відходу вона відразу подзвонила невістці, з'ясувала, що з сином все гаразд і попросила невістку заблокувати картку, що та і зробила. Як з'ясувалося пізніше картка була заблокована в 16 год. 36 хв., а в 16 год. 39 хв. була здійснена спроба зняти з неї грошові кошти. У той момент на картці знаходилися грошові кошти в сумі 12000 грн.

Потерпіла ОСОБА_8 показала суду, що 29 січня 2013 року близько 20 год. їй подзвонили на домашній телефон. Коли вона взяла трубку, почула такі слова: «Мамо, я збив дівчину, зараз вона перебуває в лікарні, родичі дівчини не матимуть претензій, якщо Ви мені допоможете. Зараз передам трубку слідчому». Чоловік, представившись слідчим, сказав, що родичам постраждалої дівчини потрібно передати 20000 доларів США, щоб вони не порушували справу. Вона відповіла, що повинна сходити в банк, після чого зможе передати 10000 грн. На цьому розмова закінчилася. Через деякий час вона сама передзвонила, сказала, що готова передати гроші, і вони домовилися зустрітися у дворі її будинку. Тим часом її зять, який знаходився вдома, зателефонував до міліції. Вона вийшла у двір, однак, ніхто не прийшов за грошима. Тоді вона знову подзвонила «слідчому» на мобільний, і він відповів їй, що через півгодини підійде людина за грошима. Коли вона вдруге вийшла у двір, він повідомив їй по телефону, що за грошима прийде молода людина на ім'я ОСОБА_2, одягнений в чорну куртку. Коли підійшов ОСОБА_2, вона передала йому гроші в сумі 1000 грн., загорнуті в газету, і відразу попрямувала до свого під'їзду. Бачила, як до ОСОБА_2 підбігли співробітники міліції і затримали його.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що приблизно в кінці січня-напочатку лютого 2013 року він заступив у наряд черговим слідчим. Він здійснював затримання обвинуваченого в порядку ст. 208 КПК України біля будинку № 106 по пр. Генерала Острякова в м. Севастополі, а також проводив обшук затриманого, в ході якого в останнього було виявлено та вилучено грошові кошти. На місці він склав протокол затримання, а після прибуття в райвідділ допитав підозрюваного ОСОБА_2, який пояснив, що йому по телефону було обіцяно винагороду за те, що він буде отримувати від людей гроші і переводити їх на певний розрахунковий рахунок.

Свідок ОСОБА_15 показала суду, що в ніч з 27 на 28 грудня 2012 року вона перебувала на своєму робочому місці - чергувала у фойє гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8. Приблизно о 23 год. 30 хв. у фойє спустилася ОСОБА_6. Вона з кимось розмовляла по телефону. До дверей підійшов хлопець, якому ОСОБА_6 передала якийсь пакет. Хлопець оглянув вміст пакету, поклав його до себе в кишеню куртки і пішов. Вона вийшла слідом за ним і бачила, як він підійшов до хлопця, який його чекав і вони разом пішли. Вона не дуже гарно розглянула хлопця, тому з упевненістю стверджувати, що це був обвинувачений ОСОБА_2, вона не може. Хвилини через три до неї підійшла ОСОБА_6, сказала, що їй зателефонували і повідомили, що з її сином сталося нещастя, після чого попросили передати гроші хлопцеві, який прийде за ними, що вона і зробила. При цьому ОСОБА_6 перебувала в шоковому стані, її трясло, їй було погано. Тоді вона вирішила викликати міліцію. Набрала номер і передала трубку ОСОБА_6, яка стала спілкуватися з міліцією, розповіла, що з нею сталося.

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що ОСОБА_2 є її онуком. Він - сирота, його батьки померли. Довгий час він не міг знайти роботу, перебував на її утриманні, отримував пенсію по втраті годувальника. Наприкінці грудня 2012 він сказав, що влаштувався на роботу кур'єром, повідомив, що незабаром йому повинні зателефонувати. Незабаром йому подзвонили, він сказав, що викликають на роботу. Після цього пізно ввечері йому ще кілька разів дзвонили, і він йошов із дому. З ким і про що ОСОБА_2 розмовляв по телефону, вона не знає.

Оцінюючи показання потерпілих і свідків у справі, суд приходить до висновку про те, що свідчення вищевказаних осіб об'єктивні, послідовні і узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження перевіреними в ході судового розгляду, зокрема:

- протоколом огляду предмета від 06.02.2013 року встановлено, що оглянуті гроші в сумі 1000 грн., що належать потерпілій ОСОБА_8, були вилучені у ОСОБА_2 протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 29.01.2013 року (том № 1 а.с. 41-43);

- протоколом огляду предмета від 13.03.2013 року встановлено, що оглянуті банківські квитанції про здійснення касових операцій щодо переведення грошових коштів ОСОБА_2 та самими квитанціями встановлено, що ОСОБА_2 перерахував грошові кошти на адресу отримувачів: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20. Крім того, вказаними квітанціями встановлено, що грошові кошти ОСОБА_2 відправляв вказаним особам і до вчинення ним инкриминованних йому злочинів (том № 1 а.с. 57-60);

- протоколом огляду предмета від 15.03.2013 року встановлено, що був оглянутий мобільний телефон LG, чорного кольору, що належить ОСОБА_2 під час включення якого було виявлено вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_1, дата - 29.01.2013 р., час. - 21:07, а також 6 припущених дзвінків з невідомого номеру, які були здійснені 29.01.2013 р. (час надходження дзвінків - 19:13, 19:30, 19:48, 19:52, 20:32, 20:39). Папка з пропущеними та вихідними дзвінками, а також папка з текстовими повідомленнями на момент огляду були пусті, що свідчить про те, що ОСОБА_2 навмисно видаляв дані з пам'яті телефону з метою уникнення кримінальної відповідальності та встановлення факту його дійсної смс-переписки, кількості та часу телефонних розмов з невстановленою особою (том № 1 а.с. 75);

- довідками курсу іноземних валют встановлені курси валют - російського рубля та долара США по відношенню до гривні (том № 1 а.с. 104, 135, 158);

- довідкою про вхідні міжміські та міжнародні розмови на телефон НОМЕР_2, належний потерпілій ОСОБА_4 за період з 00:00:00 год. 12.12.2012 р. по 23:59:59 год. 23.12.2012 р. встановлено, що ОСОБА_4 22.12.2012 р. о 10:58 год. поступив дзвінок на її стаціонарний телефон з номеру НОМЕР_3, який тривав близько 37 хвилин (том № 1 а.с. 108);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.02.2013 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 на фото № 4 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка прийшла до неї в момент телефоної розмови з невідомим чоловіком, який повідомив їй, що за грошима спеціально прийде людина (том № 1 а.с. 114-117);

- довідкою про вхідні міжміські та міжнародні розмови на телефон НОМЕР_4 за період з 00:00:00 год. 13.12.2012 р. по 23:59:59 год. 24.12.2012 р., належний потерпілій ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_5 22.12.2012 р. двічі: о 20:29, 21:06 год. поступали вхідні дзвінки на її стаціонарний телефон з того ж номеру, що і ОСОБА_4: НОМЕР_3, які тривали близько 36 та 3 хвилин відповідно (том № 1 а.с. 142);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2013 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 на фото № 4 впізнала ОСОБА_2, як чоловіка, який приходив до її будинку, представився ОСОБА_2 та отримав від неї грошові кошти (том № 1 а.с. 164-167);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.02.2013 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 на фото № 4 впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, який приходив до її квартири та отримав від неї грошові кошти (том № 1 а.с. 187-189);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 29.01.2013 року встановлено, що 29.01.2013 року о 23 год. 45 хв. біля будинку № 106 по пр. Генерала Острякова в м. Севастополі був затриманий ОСОБА_2 В ході обшуку в нього були виявлені грошові кошти у сумі 1000 грн.: дві купюри номіналом 200 грн., шість купюр номіналом 100 грн., належні потерпілій ОСОБА_8 (том № 1 а.с. 203-207).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, про надуманість його доводів про відсутність попередньї змови з невстановленою особою та його непричетність до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 15 ч. 2 - ст. 190 ч. 2 КК України, а також про доведеність його вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані:

· за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4 - за ст. 190 ч. 2 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб;

· за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 - за ст. 190 ч. 2 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

· за епізодами замахів на заволодіння майном потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 - за ст. 15 ч. 2 - ст. 190 ч. 2 КК України, як закінчений замах на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не був освідомлений про злочині наміри невстановленної особи - суд не бере до уваги і розцінює як обрану ним лінію захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, виходячи з наступного.

Так, показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в тому числі, в частині діалогу з обвинуваченим, в якому він потерпілій ОСОБА_4 повідомив на її запитання про сина, що вона скоро його побачить, а також був присутній при телефоній розмові потерпілої ОСОБА_6 з невстановленою особою, в ході якої вона, в його присутності, хвилюючись та знаходячись в пригніченому стані, запитувала що з її сином, не викликає у суду сумнівів щодо їх достовірності, які, при цьому, свідчать про усвідомлення ОСОБА_2 суспільно небезпечного характеру своїх дій, їх суспільно небезпечних наслідків та про бажання їх настання.

Крім того, наявність прямого умислу підтверджується способом вчинення злочину та поведінкою обвинуваченого після їх вчинення - виконання завдання невстановленої особи в більшості випадків в вечірній час, видалення даних з пам'яті телефону про дзвінки та смс-повідомлення, скоєння злочинів у режимі постійної телефоної розмови між ним, потерпілими з невстановленої особою, одержанні від літніх людей саме грошових коштів у великих розмірах, та їх подавлений стан при передачі грошових коштів, про якій повідомляє в своїх показаннях, у тому числі, і сам обвинувачений.

Таким чином, версія обвинуваченого, яка пов'язана з невизнанням своєї провини і його відповідні показання, є результатом наперед визначеної та обумовленої між співучасниками злочину певної позиції та змодельованої ними ситуації при неминучому виявленні та розкритті злочину.

Наявність попередньої змови між ОСОБА_2 та невстановленою особою підтверджується узгодженими та цілеспрямованими діями, безумовною, однак нічим, крім спільного злочинного наміру, не підкріпленою довірою, вираженою невстановленою особою по відношенню до ОСОБА_2, в розпорядженні отриманими коштами.

Вищевказані обставини, у своєї сукупності, свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочинів, передбачених ч.2 ст.15 - ч. 2 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України, в тому числі, його суб'єктивної сторони у формі прямого умислу, корисливих мотиву та мети.

Доводи захисника про те, що попередня змова може бути тільки при визначенні, що особа є осудною та суб'єктом злочину, однак ця особа органами досудового следства не встановлена, що не утворює співучасті в злочині, суд не приймає до уваги, оскільки ні обвинувачений, ні потерпілі в ході всього судового розгляду не вказували на факти, які б давали підстави вважати, що невстановлена особа є підлітком, а також не освідомлює своїх дій та не може керувати ними.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що в ході судового розгляду майнову шкоду ОСОБА_6 заподіяно неправомірними діями ОСОБА_2 суд вважає, що сума матеріального збитку в розмірі 24 210 грн. 60 коп. підлягає стягненню з останнього.

У відповідності зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, суд виходить з того, що в результаті винних дій обвинуваченого, що виразилися в незаконному заволодінні майном потерпілої ОСОБА_6 - грошовими коштами в сумі 24210,60 грн., остання перенесла душевні страждання, зазнала нервове потрясіння, пов'язане із заволодінням грошовими коштами, отриманими нею, в тому числі в борг, змушена була відвідувати слідчі органи та суд, що спричинило за собою вимушені зміни в житті потерпілої і зажадали від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим, заявлений потерпілою розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн., з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає завищеним, не підтвердженими достатнім обсягом доказів на заявлену нею суму, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди частково, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілої суму в розмірі 5000 грн.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, особу винного: ОСОБА_2 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався (том № 1 а.с. 250), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (том № 1 а.с. 246, 247).

За місцем проживання старшим ДІМ СДІМ Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі Полюшиним Я.С. ОСОБА_2 характеризується посередньо, скарг на його поведінку від сусідів та членів сім'ї до Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі та до ДПМ-26 не надходило (том № 1 а.с. 243).

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похілого віку.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, направленим проти чужої власності, характер та кількість вчинених злочинів, особу винного: ОСОБА_2 не працює, законого джерела доходів не має, заподіяні потерпілим збитки не відшкодував та будь яких мір до їх відшкодування не приймав, у звязку з чим суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе з визначенням йому покарання, хоч і не пов'язаного з позбавленням волі, однак в умовах здійснення за ним нагляду і з обов'язковим залученням до праці.

По мотивам, вказаним вище, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, а також для призначення більш мякого покарання судом не вбачається.

Разом з тим, виходячи з того, що відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, беручи до уваги, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем мешкання, враховуючи його молодий вік, а також те, що він в ранньому віці втратив батьків та виховувався бабусею, суд вважає можливим призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк, передбачений санкціями стетей, за якими він визнається винним, що не є максимальним та при визначені остаточного покарання застосувати найбільш мякий принцип - поглинення.

Керуючись положеннями ст. 65 КК України, суд вважає, що призначене покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 2 - ст. 190 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання

- за ст. 15 ч. 2 - ст. 190 ч. 2 КК України у виді обмеження волі строком на ДВА роки;

- за ст. 190 ч. 2 КК України у виді обмеження волі строком на ТРИ роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на ТРИ роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його прибуття до місця відбування покарання.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 24210 (двадцять чотири тисячі двісті десять) грн. 60 коп, моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тісяч) грн.

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий - підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя С.В. Орлова

Оригінал вироку зберігається в матеріалах кримінального провадження № 764/3460/13-к (провадження № 1-кп/764/33/2014) в архіві Ленінського районного суду м. Севастополя.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя С.В. Орлова