Справа № 2-530/ 2008

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

17 листопада 2008 року                                                                                    смт. Ріпки

 

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

 

головуючого - судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Коваль Т.С.

за участю позивачки ОСОБА_1.,

відповідачки ОСОБА_2., її представника ОСОБА_3.,

представника Губицької сільської ради Ріпкинського району Рубан В.І.,

представника відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі Остапенко Н.А.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Губицької сільської ради Ріпкинського району, відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі про визнання незаконною приватизації земельної ділянки, скасування рішення Губицької сільської ради Ріпкинського району від 31 січня 2006 р., скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

 

В С Т А Н О В И В:

 

         В вересні 2008 р. ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_2., Губицької сільської ради Ріпкинського району, відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі про визнання незаконною приватизації земельної ділянки, скасування рішення Губицької сільської ради Ріпкинського району від 31 січня 2006 р., скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

 

Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті батьків її чоловіка ОСОБА_4 ., останній отримав в спадщину будинок по АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою розмірі ром 0,48 га. На підставі рішення Губицької сільської ради від 16 грудня 1999 р. № 45, яким їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,48 га в межах згідно плану в с. Миси Ріпкинського району, вона 14 квітня 2000 р. отримала на своє ім'я Державний акт на право приватної власності на землю. Після приватизації земельної ділянки вони разом з чоловіком передали будівлі, що знаходились на земельній ділянці під Фонд Чорнобиля у відання Губицької сільської ради, яка в свою чергу надала їх у користування сім'ї ОСОБА_2 . Вони з чоловіком передали ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,088 га, яка знаходиться біля будинку, без права приватизації. Вказувала, що в липні 2008 р. їй  стало відомо, що ОСОБА_2 повторно приватизували земельну ділянку, без їх згоди. 

 

У зв'язку з чим просила:

1. визнати незаконною приватизації земельної ділянки розміром 0,088 га ОСОБА_2. в АДРЕСА_1.

2. скасувати рішення Губицької сільської ради Ріпкинського району від 31 січня 2006 р.,

3. скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 8 серпня 2006 р. на ім'я ОСОБА_2. (серія ЯБ № 622245).

 

В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримала та наполягала на його задоволенні, посилаючись на те, що вони дійсно з чоловіком в 2001 р. передали будинокАДРЕСА_1  здали на баланс Губицької сільської ради вказаний житловий будинок, а сільська рада прийняла вказаний будинок, та вони отримали за нього компенсацію в 15 640 грн.. Вказаний будинок був наданий у користування сім'ї ОСОБА_2, яким вони згодом надали земельну ділянку розміром 0,0871 га, яка знаходиться біля будинку, без права приватизації. Також уточнила підстави позову, вказавши, що у зв'язку з тим, що Волкови повторно приватизували частину належної їй земельної ділянки, без їх згоди, вона буде змушена оплачувати вартість робіт по видачі нового державного акта.  

 

Відповідачка ОСОБА_2. та її представник ОСОБА_3. заперечували проти позову, зазначали, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки вказаний будинок ОСОБА_2. з чоловіком ОСОБА_5. був наданий в оренду, згодом він був приватизований сином ОСОБА_2. - ОСОБА_6 ., а відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 415 ЦК України при передачі будівлі у власність, у власність переходить земельна ділянка, на якій розташована будівля. Крім того, ОСОБА_2. зазначала, що земельну ділянку розміром 0,088 га вони приватизували із згоди позивачки.

 

Представник відповідача - Губицької сільської ради Ріпкинського району Рубан В.І. при розв'язанні спору поклалась на розсуд суд, зазначивши при цьому, що сільська рада перед тим як передавати земельну ділянку у власність ОСОБА_2. повинна була прийняти рішення про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1., проте цього не зробила.

 

Представник відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі Остапенко Н.А. при розв'язанні спору поклалась на розсуд суд, зазначивши при цьому, що рішення сільської ради було винесено з порушенням права власності ОСОБА_1., оскільки сільська рада повинна була прийняти рішення про вилучення земельної ділянки, проте цього не зробила. Крім того, зазначила, що сільською радою була порушена ст.. 30 ЗК 1992 р. щодо одночасного переходу права власності на будівлі та земельну ділянку на якій вона розташована. Вказувала, що заява ОСОБА_1. про дачу згоди на передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у приватну власність суперечить вимогам ст.ст. 140, 142 ЗК України щодо процедури добровільної відмови власника від земельної ділянки.

 

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1., відповідачки ОСОБА_2., її представника ОСОБА_3., представника Губицької сільської ради Ріпкинського району Рубан В.І., представника відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі Остапенко Н.А. дослідивши матеріали справи, суд приходить до  наступного висновку.

 

По справі встановлено, що ОСОБА_4. чоловік позивачки ОСОБА_1. отримав в спадщину будинок по АДРЕСА_1 разом з земельної ділянкою площею 0,48 га.

 

Рішенням Губицької сільської ради Ріпкинського району від 16 грудня 1999 року № 45 ОСОБА_1. передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,48 га, розташовану в с. Миси, в межах згідно плану, для ведення особистого підсобного господарства.

 

На підставі вказаного рішення 14 квітня 2000 р. ОСОБА_1. було видано Державний акт на право приватної власності на землю (Серія ІІІ-ЧН № 030980).

 

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, на підставі заяви ОСОБА_4., актом від 16 січня 2001 року, останній здав на баланс сільської ради житловий будинок по АДРЕСА_1 , а сільська рада прийняла здане житло згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 26 лютого 2001 р. ОСОБА_4 . та ОСОБА_1. отримали за здачу вказаного житла компенсацію в розмірі 15 640 грн..

 

Згідно абз. «ґ» п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при  переході  права  власності  на  будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами,  укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з  положеннями  чинної  до  цієї  дати  ст.  30  ЗК 1992 р. до набувача від відчужувача переходить належне йому  право  власності або  право  користування  земельною ділянкою,  на якій розташовані будівлі  та  споруди,  якщо  інше  не  передбачалось  у   договорі відчуження. 

 

Враховуючи те, що згідно акту від 16 січня 2001 року, власником жилого приміщення по АДРЕСА_1 стала Губицька сільська рада, у вказаному акті не передбачена не можливість переходу до набувача від відчужувача ОСОБА_1. належного їй права  власності на частину земельної ділянки, на якій розташовані будівлі  та  споруди, то в порядку ст. 30 ЗК 1992 р., суд знаходить, що отримавши спірний житловий будинок Губицька сільська рада, для обслуговування вказаного житлового будинку, набула право власності на земельну ділянку площею 0,0871 га, яка раніше входила до належної ОСОБА_1. земельної ділянкою площею 0,48 га.

 

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта від 16 січня 2001 року, між Губицькою сільською радою та ОСОБА_5. 11 червня 2001 р. був укладений договір найму жилого приміщення по АДРЕСА_1.       

 

16 квітня 2002 р. між Губицькою сільською радою та ОСОБА_2. був укладений договір найму жилого приміщення по АДРЕСА_1 . Згодом вказана квартира була приватизована і 5 вересня 2007 року Ріпкинською районною державною адміністрацією було видано синові позивачки ОСОБА_2. - АДРЕСА_6. свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване 25 вересня 2007 року.

 

Рішенням від 31 січня 2006 р. Губицькою сільською радою затверджено технічну документацію щодо безоплатної приватизації земельної ділянки та передано у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_2. площею 0,088 га в АДРЕСА_1.

 

6 квітня 2006 р. був складений акт про встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки наданої ОСОБА_2. для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, вказаний акт був підписаний зокрема сумісними землекористувачами ОСОБА_1. та ОСОБА_7..

 

Рішенням від 19 квітня 2006 р. «Про передачу у власність земельних ділянок» Губицькою сільською радою затверджено проекти відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_2. у власність земельну ділянку площею 0,0871 га для обслуговування житлового будинку.

 

На підставі рішення від 19 квітня 2006 р. Губицькою сільською радою 8 серпня 2006 р. видано ОСОБА_2. державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0871 га, у межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку (серія ЯБ № 622245).

 

Згідно п. «а» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

В силу ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам, у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

 

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що підставою позову ОСОБА_1. є саме проведення без її згоди ОСОБА_2. повторної приватизації частини належної їй земельної ділянки, що змушуватиме її оплачувати вартість робіт по видачі державного акта на землю, зважаючи на те, що приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_2. не порушує прав та інтереси ОСОБА_1., суд знаходить, що вимоги ОСОБА_1. про визнання незаконною приватизації земельної ділянки розміром 0,088 га ОСОБА_2 . в АДРЕСА_1  задоволенню не підлягають.

 

Щодо вимог ОСОБА_1. про скасування рішення Губицької сільської ради Ріпкинського району від 31 січня 2006 р. та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, то суд враховує наступне.

 

Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

 

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

 

Відповідно до ст.. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом  місцевого  самоврядування, якщо  він  суперечить  актам  цивільного  законодавства  і порушує цивільні права або інтереси.

 

Суд знаходить, що Губицька сільська рада в межах своєї компетенції. прийняла рішення від 31 січня 2006 р., та 8 серпня 2006 р. видала ОСОБА_2. державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0871 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку.

 

Вказані рішення від 31 січня 2006 р. та державний акт не суперечать вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 12, 116, 118, 126 ЗК України, ст. 30 ЗК 1992 р. та не порушують прав та інтереси ОСОБА_1..

 

Посилання представника Губицької сільської ради Ріпкинського району про те, що сільська рада перед тим як передавати земельну ділянку у власність ОСОБА_2. повинна була відповідно до ст.. 149 ЗК України прийняти рішення про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1. є безпідставними, оскільки вказана норма регламентує порядок вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності, в той же час, як спірна земельна ділянка площею 0,0871 га  перебувала у власності, а не в користуванні, і тому не може вилучатися в порядку ч. 5 ст. 116 та ст. 149 ЗК України.

 

Також не поширюється на спірні правовідносини і ст.. 142 ЗК України щодо припинення права власності у разі добровільної відмови від права власності, оскільки така відмова відбувається на користь держави або територіальної громади, а в даному випадку земельна ділянка площею 0,0871 га  перейшла до Губицької сільської ради разом з правом власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку ст. 30 ЗК 1992 р..

 

Щодо заяви ОСОБА_1. від 15.11.2005 р., з якої вбачається, що вона не заперечує проти передачі земельної ділянки площею 0,088 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 . у приватну власність, то суд погоджується з доводами ОСОБА_1., представників Губицької сільської ради Ріпкинського району, відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі щодо того, що вказана заява не може розцінюватись, як заява про припинення права власності на земельну ділянку у зв'язку з добровільної відмовою від неї та не приймає заперечення ОСОБА_2. проти позову в цій частині, оскільки зміст та форма вказаної заяви не відповідають положенням ст. 142 ЗК України і як вже зазначалось вище станом на листопад 2005 р. ОСОБА_1. власницею спірної земельної ділянки площею 0,0871 га  вже не була.

 

Тому, правові підстави для скасування рішення Губицької сільської ради Ріпкинського району від 31 січня 2006 р. та для скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та задоволення позову відсутні.

 

Керуючись ст.ст. 3, 10, 13, 14, 27, 31, 60, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. 21 ЦК України, ст. 30 ЗК 1992 р., ст. 116, 118, 125, 126, 142, 149 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд

 

В И Р І Ш И В :

 

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Губицької сільської ради Ріпкинського району, відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі про визнання незаконною приватизації земельної ділянки, скасування рішення Губицької сільської ради Ріпкинського району від 31 січня 2006 р., скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

 

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Головуючий                                           В.Б.Сташків