Справа № 2-593/2008

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

розглянувши у судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду заяву представника Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк») Янсона Є.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості у розмірі 14 883 грн. 79 коп. за кредитним договором № SAMDN23000003731424 від 05.09.2005 року, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2008 р. представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» Янсон Є.В. звернувся з позовом до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості у розмірі 14 883 грн. 79 коп. за кредитним договором № SAMDN23000003731424 від 05.09.2005 року коп., судового збору в розмірі 148 грн. 84 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. також просив накласти арешт на майно (грошові кошти), що належать ОСОБА_1 . і знаходяться у нього або інших осіб, обґрунтовуючи вказану заяву тим, що неприйняття вказаних заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз'яснень викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, представником позивача не додано до позовної заяви належних та допустимих доказів на підтвердження існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,  належним чином необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову, як арешт майна, вимога заяви не конкретна та абстрактна, не зрозуміло на яке саме майно чи на які грошові кошти необхідно накласти арешт.

За таких обставин, суд вважає, що вказана заява не відповідає вимогам ст.. 151 ЦПК України, тому не підлягає задоволенню і відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 151, 152, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», с у д -

У Х В А Л И В:

Повернути представнику Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Янсону Є.В. заяву про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14 883 грн. 79 коп. за кредитним договором № SAMDN23000003731424 від 05.09.2005 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий                                                                В.Б.Сташків