ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"25" грудня 2006 р. Справа № 483/7-06
10 год. 20 хв. м.Київ, вул.Комінтерну, 16
(зал судових засідань №205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ
до Житлово-експлуатаційної контори №2, м. Біла Церква
про стягнення 90259,38 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Корко К.Г. (дов. №1-1670 від 24.10.2006р.);
від відповідача: не з’явився.
Суть спору:
до господарського суду Київської області звернулась Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області, м. Київ з позовною заявою до Житлово-експлуатаційної контори №2, м. Біла Церква про стягнення 90259,38 грн.
Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 16.10.2006р. її розгляд призначено на 01.11.2006р. (а.с. 1).
Позивач в судове засідання, яке відбулось 01.11.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав, в зв’язку з чим, господарський суд відкладав розгляд справи до 22.11.2006р.
В зв’язку з хворобою судді, ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2006р. розгляд справи призначено на 25.12.2006р.
Відповідач в судове засідання, яке відбулось 25.12.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав.
В зв’язку з тим, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на копії повістки та повідомленням про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відбувшихся судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області (позивачем у справі) проведено перевірку Житлово-експлуатаційної контори №2 (відповідача у справі) щодо додержання порядку, встановлення та застосування відповідачем цін і тарифів.
Відповідно до частини другої ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” №507-ХІІ від 03.12.1990 року (далі –ЗУ «Про ціни і ціноутворення»), контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Відповідно до частини другої ст. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. за №1819, державна інспекція з контролю за цінами у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Актом перевірки додержання порядку, встановлення та застосування цін і тарифів від 20.04.2006р. (далі –Акт, а.с. 4-11), встановлено, що за період з 01.09.2005р. по 01.03.2006р. відповідачем при нарахуванні плати за послуги на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям м. Біла Церква порушено порядок формування та застосування тарифів, що призвело до необґрунтованого нарахування суми за ненадані послуги по статтям витрат „Дезінсекція” та „Освітлення сходових кліток”, чим порушено вимоги Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005р. (далі –Порядок).
Як вбачається з зазначеного вище Акту загальна сума необґрунтовано отриманого доходу становить 30086,54 грн.
25.04.2006р. на підставі зазначеного вище Акту, позивачем прийнято Рішення №104 „Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін”, яким з відповідача стягнуто в доход державного бюджету необґрунтовано отриману суму доходу 30086,46 грн. та штраф в сумі 60172,92 грн.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-IV від 24.06.2004р. до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. А згідно з частиною другою ст. 14 цього Закону ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Тобто, формування та встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належить саме до компетенції органів місцевого самоврядування, а не відповідача.
Як зазначено в Акті, відповідачем укладені договори з відповідними організаціями, що забезпечують роботу житлово-комунального господарства, відповідно до яких встановлені фіксовані суми за виконання робіт з дезинсекції та освітлення сходових кліток, проте, відповідач при нарахуванні плати за зазначені послуги населенню свідомо завищує тарифи.
А відповідно до п. 10 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005р. (далі –договір), у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець здійснює перерахунок розміру плати.
Дійсно, відповідно до п. 2 частини першої ст. 16 договору виконавець несе відповідальність за зниження кількісних і якісних показників послуг шляхом зменшення розміру плати.
Проте, доказів надання населенню послуг з дезінсекції та освітлення сходових кліток в неповному обсязі або відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних позивачем не надано.
Крім того, згідно ст. 17 договору у разі порушення виконавцем умов договору споживачем та представником виконавця складається акт-перевірки із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг, тощо. Однак, будь-якого акту-перевірки із зазначенням у ньому виду порушення, кількісних і якісних показників послуг позивачем теж не надано.
Більш того, Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради „Про тарифи на житлово-комунальні послуги” №264 від 24.06.2005р. зі змінами внесеними Рішенням Білоцерківської міської ради №329 від 30.09.2005р. встановлено з 01.09.2005р. для всіх підприємств, які не належать до комунальної власності міста, тарифи для населення на житлово-комунальні послуги, відповідно до яких передбачена плата за утримання 1 кв. м загальної площі житла в будинках обладнаних ліфтами в сумі 0,77 грн., а в будинках не обладнаних ліфтами –0,60 грн. В зазначені тарифи відповідно до Порядку входять витрати на дезінсекцію та освітлення місць загального користування, які і виставлялись відповідачем при нарахуванні плати за надані населенню послуги. А відповідно до п. 15 Порядку витрати на дезінсекцію розраховуються виходячи з вартості робіт, визначеної за калькуляцією відповідної санітарно-епідеміологічної служби.
Тобто, враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що плата при наданні населенню послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по статтям витрат „Дезінсекція” та „Освітлення сходових кліток” нараховувалась відповідно до встановлених виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради тарифів, в зв’язку з чим, висновки Акту перевірки додержання порядку, встановлення та застосування цін і тарифів від 20.04.2006р. не відповідають дійсності, а Рішення „Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін” №104 від 25.04.2006р. прийнято позивачем з порушенням чинного законодавства.
А згідно зі ст. 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В зв’язку з тим, що інших доказів правомірності застосування до відповідача економічних санкцій позивачем надано не було, господарський суд відмовляє йому в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, п. 4 частини першої ст. 17, частиною першою ст. 69, частиною першою ст. 71, частиною четвертою ст. 94, частиною першою та абзацом другим частини другої ст. 162, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
постановив:
1. В позові відмовити повністю.
2. Копію даної Постанови направити відповідачу.
Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.
Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.
Суддя Бабенко К. А.